Постанова № 10082367, 02.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2010                                                                                           № 33/347

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача не з’явився

від відповідача Приходько Я.В. - дов. № б/н від 11.01.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Українсько-Російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.09.2009

у справі № 33/347 (суддя

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус"

до                                                   ЗАТ "Українсько-Російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка"

про                                                   стягнення 63214,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» 63241,95 грн., у тому числі 30000,00 грн. страхового відшкодування, 11 241,46 грн. пені, 19853,68 грн. збитків від інфляції, 2119,81 грн. 3% річних, 632,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 у справі № 33/347 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» задоволені повністю.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» 30000,00 грн. страхового відшкодування, 11 241,46 грн. пені, 17001,64 грн. індекс інфляції, 2119,81 грн. 3% річних, 603,63 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 у справі № 33/347 мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем визнано суму основного боргу, а тому до стягнення з відповідача підлягає 30000,00 грн. страхового відшкодування. Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 1562/4 від 26.06.2007, з нього на підставі частини 1 статті 230, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України та пункту 11.18 Договору стягнено пеню у сумі 11241,46 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача стягнуто 2119,81 грн. 3% річних, а також, згідно розрахунку суду, 17001,64 грн. індексу інфляції.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 у справі № 33/347, Закрите акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати вищезазначене рішення та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Скаржник у апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з прийнятим рішенням в частині стягнення пені, трьох процентів річних та індексу інфляції, а саме: пеня розрахована невірно, а стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних є таким, що суперечить умовам Договору та діючому законодавству.

Позивач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила наступне:

26.06.2007 між Закритим акціонерним товариством Українсько-російською акціонерною страховою компанією «Авіоніка» (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» (позивач у справі) був укладений Договір № 1562/4 обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації – страхування повітряних суден (надалі – Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався у разі настання страхового випадку, передбаченого настояним Договором, укладеним у відповідності до «Порядку та правил проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації» («Страхування повітряних суден»), затверджених Постановою КМУ від 12.10.2002 № 1535, здійснювати страхову виплату по відшкодуванню збитків, нанесених застрахованим повітряним судном, у межах узгодженої страхової суми, а позивач зобов’язується сплачувати узгоджену сторонами страхову премію у встановлені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно пункту 7 Специфікації № UR-SAN від 26.06.2007 до Договору предметом страхування є повітряне судно моделі Як-40, реєстраційний номер UR-SAN, заводський номер 95421043, 24.10.1975 року випуску (надалі – Повітряне судно).

Відповідно до пункту 3.1. Договору страховим випадком визнається втрата чи пошкодження повітряного судна чи його агрегату, які відбулись у період дії даного Договору страхування, внаслідок випадкової події, яка мала місце у польоті, при рулінні, на землі з урахування передбачених Договором винятків та обмежень.

Пунктом 5.1. передбачено, що дія даного Договору починається з 06.07.2007 та закінчується 05.07.2008, після повного виконання сторонами всіх прийнятих, згідно Договору зобов’язань, з урахуванням положень, обмежень та умов даного Договору.

24.08.2007 з Повітряним судном трапився авіаційний інцидент - внаслідок попадання дрібного птаха або декількох птахів в тракт двигуна було пошкоджено середній двигун повітряного судна при зльоті, що стало причиною відмови вказаного двигуна та вимушеної посадки повітряного судна.

Відповідно до пункту 1.4. Договору аварійним інцидентом є будь-яка пов’язана з використанням повітряного судна (надалі – ПС) подія, крім авіаційної пригоди, яка мала місце з моменту, коли будь-яка особа ступила на борт ПС з наміром здійснити політ, до моменту, коли особа, яка знаходилась на борту з ціллю польоту, покинула ПС, і обумовлена похибка від нормального функціонування ПС, екіпажу, служб управління і забезпечення польоту, впливом навколишнього середовища, яке може спричинити вплив на безпеку польоту.

Як зазначено у рішенні суду першої інстанції, про даний інцидент позивач негайно (протягом декількох годин) повідомив відповідача, та надав усі документи, передбачені умовами пункту 10.6. Договору, що не заперечувалось відповідачем.

Згідно пункту 10.9. Договору страховий акт складається та затверджується страховиком у місячний строк після надходження страховику повного комплекту документів відповідно до пункту 10.1.1., 10.4., 10.6., необхідних для обґрунтування та розрахунку розміру страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, страховий акт відповідачем був складений 23.01.2008.

Таким чином, колегія суддів не приймає заперечення відповідача про те, що йому не було надано повного пакету документів, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Відповідно до страхового акту № АВ/2/07 від 23.01.2008 вищезазначена подія визнана відповідачем страховим випадком, та вирішено виплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 153080,00 грн.

Відповідно до пункту 11.16. Договору страхове відшкодування виплачується протягом 30 календарних днів після складання страхового акту або в інші строки та на умовах, додатково узгоджених сторонами.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів спрви, сторонами не погоджувались інші ніж передбачені пунктом 11.16. Договору строки страхового відшкодування.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій банківських виписок з особового рахунку позивача у період з 21.05.2008 по 09.09.2008, відповідачем було перераховано страхове відшкодування на загальну суму 123080,00 грн. а саме:

- 21.05.2008 на суму 40000,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007, згідно страхового акту АВ/2/07);

- 23.05.2008 на суму 10000,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007, згідно страхового акту АВ/2/07);

- 02.06.2008 на суму 50000,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007, згідно страхового акту АВ/2/07);

- 06.08.2008 на суму 5000,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007, згідно страхового акту АВ/2/07);

- 21.08.2008 на суму 5000,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007 згідно страхового акту АВ/2/07);

- 27.08.2008 на суму 5000,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007, згідно страхового акту АВ/2/07);

- 01.09.2008 року на суму 5000,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007, згідно страхового акту АВ/2/07);

- 09.09.2008 року на суму 3080,00 грн. (призначення платежу: страхове відшкодування по Договору № 1562/4 від 26.06.2007, згідно страхового акту АВ/2/07).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт наявності заборгованості за Договором відповідача перед позивачем у сумі 30000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, крім того не заперечувався відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 11.18. Договору сторони передбачили, що у випадку не виконання страховиком своїх зобов’язань відповідно до пункту 11.16. даного договору, страхувальник має право вимагати виплати штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає виплаті страхувальнику, за кожен день прострочки, але загальний розмір пені не повинен перевищувати 10% суми, яка підлягає виплаті страхувальнику.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо несвоєчасної виплати грошових коштів, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11241,46 грн. пені та 2119,81 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Штрафні санкції щодо пені та 3% річних розраховані позивачем відповідно до законодавства та умов договору з моменту, коли зобов’язання відповідача мало бути виконано згідно пункту 11.16 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було зазначено ціну позову, однак розрахунок суми індексу інфляції було здійснено з порушенням рекомендацій Верховного Суду України № 62-97 р від 03.04.1997 щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

          Судом першої інстанції зроблений вірний перерахунок суми індексу інфляції, отже вимога позивача щодо стягнення 19853,68 грн. індексу інфляції підлягає частковому задоволенню, а саме за перерахунком суду у розмірі 17001,64 грн. В іншій частині стягнення індексу інфляції слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та розподілити судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до частини 3 статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Як зазначено у пункті 18 інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» (із змінами і доповненнями) господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та трьох процентів річних як таких, що суперечить умовам Договору та діючому законодавству, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки стягнення індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України та не потребує додаткового встановлення умовами договору.

Вимоги викладені в апеляційній скарзі, а саме щодо призначення справи до розгляду у загальному порядку, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

Перелік повноважень апеляційної інстанції, передбачений вищезазначеною статтею та є вичерпним.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду по даній справі підлягає зміні. Апеляційна скарга відповідача - Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 у справі № 33/347 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 у справі № 33/347 змінити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-Б, рахунок 26507010023651 в КМФ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 322012, код 21637150), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» (01021, м. Київ, вул. Грушевського,28/2-А, н/п № 43, рахунки 26001477551, 26001477531 у ФКД ВАТ «Інпромбанк» в м. Києві, МФО 322863, код 31452579) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., основного боргу, 11241 (одинадцять тисяч двісті сорок одна тисяча) грн. 46 коп. пені, 2119 (дві тисячі сто дев’ятнадцять) грн. 81 коп. 3% річних, 17001 (сімнадцять тисяч одна) грн. 64 коп. індексу інфляції, 603 (шістсот три тисячі) грн. 63 коп., витрати по сплаті державного мита та 112 (сто дванадцять) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Матеріали справи № 33/347 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді