Рішення № 10081940, 22.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2010 р. Справа № 64/173-10

вх. № 4482/1-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, особисто; ОСОБА_2 за довіреністю від 01.06.2010р.; відповідача - Козлова О.В. за довіреністю №150 від 07.05.2010р.;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків;

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків;

про стягнення 12649,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" суму 15012,44грн., а саме борг за отриманий товар в сумі 12649,94грн., компенсацію витрат на послуги адвоката 2000,00грн., 126,50грн. витрат на сплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач, в порушення умов договору №30 від 30.01.2007р., не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, що йому поставив позивач на виконання умов вищевказаного договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

07 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву про долучення до матеріалів справи документів поданих позивачем на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 року розгляд справи був відкладений на 22 червня 2010 року.

21 червня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вих.№212 від 18.06.2010р.), в якому погоджується з позовними вимогами у розмірі 11149,94грн., з позовними вимогами у розмірі 1500,00грн. - не погоджується та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині заявлених до стягнення 1500,00грн. Разом з відзивом були надані документи для долучення до матеріалів справи.

22 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду довідку (вих.б/н від 21.06.2010р.), в якій, на виконання ухвали суду від 07.06.2010р., повідомляє про те, що інших договорів крім договору №30 від 30.01.2007р. між позивачем та відповідачем не укладалось.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

22 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву (вх.№12163), в якій, керуючись ст. 22 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 11149,94грн.; суму витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00грн. та витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви від 22.06.2010р.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог, з урахуванням поданих уточнень, не заперечував.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача (вх. №12163) як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30 січня 2007 року між Фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_1 (позивач) та Закритим акціонерним товариством "Техноімпекс" (відповідач) був укладений Договір поставки №30. Згідно з п.1.1. Договору, поставщик (позивач) зобов"язався поставити товар, а покупець (відповідач) зобов"язався прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 384600грн., а відповідач товар прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними накладними та довіреностями до них.

Відповідно до п.2.3. договору, оплата товару здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або шляхом внесення грошових коштів через установу банку на рахунок постачальника після реалізації товару, із поданням щотижневого звіту щодо остатків товару.

Відповідач частково розрахувався з позивачем безготівковим розрахунком у сумі 174850,06грн., що підтверджують банківські виписки та повернув товар на загальну суму 197100 грн., що підтверджують накладні наведені у розрахунку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12649,94грн.

В процесі судового розгляду справи, тобто після звернення позивачем із відповідним позовом до суду, відповідачем 17.06.2010р. було, в порядку п.6.4. договору, направлено позивачу звіт про вартість нереалізованого товару, що належить останньому, з пропозицією забрати нереалізований товар (на суму 1500,00грн.) й позивачем було подано уточнення, в яких він просить стягнути з відповідача 11149,94грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи, визнані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 11149,94грн.

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 1500,00грн. суми основного боргу суд припиняє провадження в порядку п.4 ст. 80 ГПК України, оскільки при зверненні з позовом позивач заявив до стягнення 12649,94грн. основного боргу, а в заяві від 22.06.2010р. зменшив позовні вимоги до 11149,94грн. основного боргу, тобто фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення 1500,00грн.

Враховуючи те що, заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом, суд припиняє провадження по справі в цій частині відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, відповідно до якого, господарський суд припиняє провадження у справі якщо, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн. відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов"язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Отже, заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 1500,00грн. судових витрат, понесених у зв"язку з оплатою послуг адвоката, підтверджена належними доказами, а саме в обгрунтування вказаної позовної вимоги позивач надав суду - договір про ведення справи в суді від 10 травня 2010 року; квітанцію (чек) №154 від 10 травня 2010 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльностю №1615 на ім"я ОСОБА_2,- тому підлягає задоволенню, з урахуванням уточнень від 22.06.2010р.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про уточнення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, к. 914, код 31799372 п/р 260003223 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 11149,94грн.; суму витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00грн. та 111,50грн. витрат по сплаті державного мита та 208,02грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 1500,00грн.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 24 червня 2010 року.