Рішення № 10081766, 24.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2010 р.Справа № 2/58-921 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет Відкрите акціонерне товариство "Лановецька агропромтехніка" вул. Вишнівецька, 2, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області, 47400           

до відповідача Лановецької міської ради вул. Незалежності, 34, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області, 47400

про спонукання прийняти об'єкт права державної власності

За участю представників сторін:

позивача: Микитович М.М., довіреність№ 01 від 04.01.2010р.

третьої особи:

відповідача: Носик В.Ф., довіреністьвід 21.06.2010р.

Суть справи: Позивач звернувся в суд з вимогою спонукати відповідача прийняти з державної власності в комунальну власність територіальної громади м.Ланівці гуртожиток, за адресою м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 2.

А саме:

- зобов’язати відповідача прийняти рішення про прийняття з державної в комунальну власність територіальної громади м. Ланівці гуртожитку;

- створити комісію по прийняттю з державної в комунальну власність даного гуртожитку, яка повинна передати гуртожиток за актом приймання-передачі.

Пояснює, що спірний гуртожиток не увійшов до статутного фонду ВАТ "Лановецька агропромтехніка".

Даний гуртожиток перебуває на балансі ВАТ та є державною власністю. І в зв’язку з тим, що засновниками ВАТ винесено рішення щодо припинення юридичної особи, даний гуртожиток згідно Закону України "Про передачу об’єктів державної та комунальної власності" слід передати з державної до комунальної власності територіальної громади м. Ланівці.

Відповідач позов не визнає (лист від 17.06.2010р.), посилаючись на те, що позивач своїми листами з проханням прийняти гуртожиток з державної в комунальну власність, звертався до міського голови. Слід звертатися до сесії міської ради, в компетенцію якої входить надання згоди про прийняття гуртожитку у власність територіальної громади.

Також стверджує, що позивач для прийняття нерухомості не надав технічну та правовстановлюючу документацію, без якої неможлива передача систем газо, електро, водопостачання та водовідведення.

Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і приймаючи до уваги, що:

1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя 17.06.2010р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 24.06.2010р. засідання продовжилось.

2) У виконання розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації №299 від 16.05.2007р. "Про хід виконання розпорядження голови облдержадміністрації №681 від 06.12.2005р. "Про порядок прийняття органами місцевого самоврядування до комунальної власності житлового фонду, в тому числі гуртожитків, які в процесі приватизації не увійшли до статутних фондів та залишились на балансах господарських товариств"" позивач направив Лановецькому міському голові перелік об’єктів житлового фонду, запланованих для передачі до комунальної власності у 2008 році (лист №05-13-02853 від 24.07.2008р.).

Листом "05-13-00928 від 04.03.2009р. позивач просив Лановецького міського голову створити відповідну комісію з його представником та винести рішення про прийняття у комунальну власність гуртожитку.

З аналогічним проханням позивач звертається до відповідача і в листах №05-13-02045 від 13.05.2009р., №05-13-02882 від 26.06.2009р. та №05-13-03417 від 10.08.2009р.

Листом №92 від 14.09.2009р. Лановецька міська рада повідомила, що вона не заперечує щодо прийняття у комунальну власність міста гуртожитку, при наявності технічної документації на будівлю; проведенні ревізії списку осіб, фактично проживаючих і зареєстрованих в гуртожитку, вирішення питання подачі електроенергії до приміщення, його опалення, водопостачання та водовідведення, а також ремонту першого поверху та їдальні.

Отже, відповідач згоден прийняти гуртожиток. Але йому необхідно щоб позивач надав відповідні документи і виконав дії, які він вважає обов’язковими для передачі гуртожитку.

Погодившись прийняти гуртожиток, відповідач тим самим визнав, що:

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або у оперативному управління підприємств" №891 від 06.11.1995р.; ч. 3 ст. 4 Закону України "Про передачу об’єктів державної та комунальної власності"; п. 9 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" –гуртожиток, який був на балансі ВАТ "Лановецька агропромтехніка", в законному порядку повинен передатись у комунальну власність.

При розгляді питання відносно вимог відповідача, зазначених в листі останнього №92 від 14.09.2009р. суд встановив, що ст. 18 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" серед повноважень органів місцевого самоврядування у сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках визначено:

- прийняття рішення про реконструкцію, капітальний ремонт чи перепрофілювання або про знесення гуртожитку (цілісного майнового комплексу) після його прийняття у власність територіальною громадою, відселення мешканців - відповідно до законодавства;

- здійснення володіння, використання, управління, експлуатацію переданих територіальним громадам згідно з цим Законом гуртожитків (майнових комплексів), безпосередньо чи через визначеного виконавчим органом ради управителя, організація їх належного обслуговування та ремонт, упорядкування, а також забезпечення утримання та облаштування прибудинкових територій;

- здійснення контролю за використанням усіх гуртожитків, що перебувають у державній та комунальній власності, виключно за призначенням. Визначаються управителі гуртожитків, а також виконавці житлових та комунальних послуг.

Отже, вимогами чинного законодавства передбачено, що не фонд державного майна, а міська рада проводить ремонт гуртожитків та вирішує питання відносно комунальних послуг (подачі електроенергії до гуртожитку, його опалення, водопостачання та водовідведення).

П. 6 ст. 3 даного Закону передбачено, що держава виділяє місцевим бюджетам кошти на заходи, пов’язані з прийняттям у комунальну власність гуртожитків, а саме:

- на виготовлення необхідної технічної документації;

- проведення капітального ремонту, тощо…

Виділення даних коштів проводиться за заявками місцевих рад, в обсягах та порядку, які визначаються Законом України "Про державний бюджет України на відповідний          фінансовий рік".

Питання щодо фінансування капітального ремонту прийнятого в комунальну власність гуртожитку, регулюється постановою Кабінету Міністрів України №7 від 06.01.2000р. "Про порядок використання коштів державного бюджету, залучених під час передачі об’єктів соціальної інфраструктури з державної у комунальну власність".

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету, залучених під час передачі об’єктів соціальної інфраструктури з державної у комунальну власність, трансфери, передбачені у Державному бюджеті, бюджетах областей на капітальний ремонт та утримання об’єктів соціальної інфраструктури, протягом бюджетного року, в якому здійснена передача, розподіляються відповідною облдержадміністрацією між бюджетами сіл, селищ, міст, районів у містах (у разі передачі об’єктів соціальної інфраструктури у власність їх територіальних громад).

Отже, чинним законодавством передбачено і виділення відповідачеві коштів на заходи, пов’язані з прийняттям у комунальну власність гуртожитків.

Вищенаведене підтверджує, що відповідач без належних на то підстав вимагає від органу, уповноваженого управляти державним майном, проведення ревізії списку осіб, фактично проживаючих і зареєстрованих в гуртожитку та ремонту будівлі.

3) 22.06.2010р. (лист №05-13-01923 та квитанція пошти №5016 від 22.06.2010р.) позивач направив на адресу відповідача копії технічних паспортів на приміщення гуртожитку та їдальні.

Тобто, на час розгляду справи позивач задовольнив вимоги відповідача відносно документів, підтверджуючих право власності держави на спірну нерухомість.

4) Технічна документація на будівлі гуртожитку; забезпечення гуртожитку електроенергією, опаленням, водопостачанням та водовідведенням, знаходяться у балансоутримувача ВАТ "Лановецька агропромтехніка".

Суд вважає за необхідне зобов’язати останнього передати Лановецькій міській раді вищезазначені документи до 24.07.2010р.

В разі невиконання вимог суду можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

5) Поскільки позивач передав документи, підтверджуючі право власності держави на гуртожиток після звернення до суду, то слід вважати, що спір до суду доведений з вини останнього.

Позивач звільнений від сплати державного мита (п. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"), тому держмито по даній справі не стягується (Інструкція про порядок обчислення та сплати державного мита).

6) Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не сплачуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Зобов'язати Лановецьку міську раду вул. Незалежності, 34, м. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області (ідент. код 04396288) прийняти з державної в комунальну власність територіальної громади міста Ланівці гуртожиток, який розташований в м. Ланівці по вул. Вишнівецька, 2.

А саме:

- створити комісію по прийняттю з державної в комунальну власність територіальної громади міста Ланівці спірний гуртожиток з вбудованим приміщенням їдальні;

- прийняття даного гуртожитку провести на підставі акту приймання-передачі;

- винести рішення про прийняття гуртожитку з державної в комунальну власність територіальної громади міста Ланівці.

2) Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не сплачуються.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «24»червня 2010 року через місцевий господарський суд.

          Суддя