Ухвала суду № 10081765, 17.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"17" червня 2010 р.Справа № 4/40-790

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи

за позовом Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль

до Приватного підприємства “Виробничо – комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром”, вул. Шевченка, 23, м. Тернопіль

про стягнення неустойки в сумі 116750 грн. 40 коп. та розірвання договору купівлі – продажу

За участю представників сторін:

позивача: начальник юридичного відділу – Коковська І.А. (довіреність № 60 від 10.12.2008р.)

відповідача: комерційний директор – Козак І.О. (довіреність № 25/01-1 від 25.01.2010р.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства “Виробничо – комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром”, вул. Шевченка, 23, м. Тернопіль про стягнення неустойки в сумі 116750 грн. 40 коп. та розірвання договору купівлі – продажу нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Чалдаєва, 1, загальною площею 175, 6 кв. м., посвідчений нотаріально 25.12.2009р. за № 8110.

09.06.2010р. представник позивача супровідним листом № б/н від 08.06.2010р. долучив до матеріалів справи копію довідки № 1782/02-2 від 21.05.2010р. з ЄДРЮОФОП про знаходження відповідача у ньому станом на 21.05.2010р. та копію довідки № 1783/02-2 від 21.05.2010р. з ЄДРЮОФОП про знаходження позивача у ньому станом на 21.05.2010р.

10.06.2010р. представник відповідача подав відзив № б/н від б/д на позовну заяву, посилаючись при цьому на те, що згідно договору № б/н від 25.01.2009р. купівлі-продажу приміщення кошти в сумі 584 000 грн. 00 коп. станом на 09.06.2010р. перераховані на рахунок позивача, в підтвердження чого надав платіжні доручення № 51 від 04.06.2010р. на суму 350 000 грн. 00 коп. та № 2 від 09.06.2010р. на суму 234 000 грн. 00 коп. Несвоєчасне виконання зобов'язань по договору пояснив скрутним фінансовим станом підприємства, що склався внаслідок неналежного виконання зобов'язань зі сторони його контрагентів.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2010р., позивач участь уповноваженого представника не забезпечив.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2010р., подав відзив на позовну заяву № б/н від б/д, у якому просив відмовити в позові, посилаючись при цьому на те, що в 2009 році Приватне підприємство “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” займалося поставкою шпали дерев’яної та бруса перевідного на Державне підприємство “Рава - Руський шпалопросочувальний завод”, яке у зв’язку із фінансовою кризою зверталося з проханнями зменшити ціну на поставлену продукцію, а також зменшити об’єми поставок та збільшити термін відстрочення оплати за поставлену продукцію із 30 днів до 90 днів, що призвело до форс –мажорних обставин, внаслідок яких Приватне підприємство “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” не змогло вчасно провести розрахунки з Департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради по договору купівлі – продажу нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Чалдаєва, 1, однак станом на 09.06.2010р. кошти в сумі 584 000 грн. 00 коп. перераховані на рахунок позивача, в підтвердження чого надав платіжні доручення № 51 від 04.06.2010р. на суму 350 000 грн. 00 коп. та № 52 від 09.06.2010р. на суму 234 000 грн. 00 коп., крім цього подав платіжне доручення № 53 від 15.06.2010р. на суму 46 427 грн. 42 коп., в підтвердження сплати пені згідно п.7.1. договору купівлі-продажу приміщення від 25.12.2009р.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 10.06.2010р. та оголошувалася перерва до 17.06.2010р. до 12 год. 00 хв. для надання можливості сторонам подати витребувані судом матеріали та відповідачу –прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, оцінивши переставлені докази в їх сукупності, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 2.5. Положення про Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради № 5/20/1 від 21.08.2008 року, Департамент економіки є органом приватизації міської ради відповідно до чинного законодавства, а згідно п. 3.13. Положення має право виступати продавцем об’єктів комунальної власності міста, які затверджені міською радою.

- 25.12.2009р. між Департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради (надалі - Продавець) та Приватним підприємством “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” (надалі –Покупець) укладено договір купівлі –продажу приміщення, згідно з умовами якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця нежиле приміщення, яке є комунальною власністю, (далі – об’єкт приватизації), що знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Чалдаєва, 1, площею 175, 6 кв. м., що становить 3/200 частини житлового будинку, а саме: 152-1 операційний зал пл. 77, 8 кв. м., 152-2 кімната відпочинку пл. 25, 6 кв. м, 152-3 коридор пл. 4, 1 кв. м., 152-4 коридор пл. 8, 1 кв. м., 152-5 щитова пл. 16, 2 кв. м, 152-6 коридор пл. 5, 3 кв. м., 152-7 склад пл. 30, 3 кв. м., 152-8 умивальник пл. 1, 7 кв. м., 152-9 туалет пл. 1, 5 кв. м., 152-10 кладова пл. 5, 0 кв. м., а Покупець зобов’язався прийняти вказаний об’єкт приватизації і сплатити вартість відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі та зареєструвати право власності на об’єкт приватизації в ТОВ “Міське бюро технічної інвентаризації” (п. 1.1. договору);

- п. 13.2. договору передбачено, що право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до Покупця (відповідача) з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації;

- відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 24886385, виданому Товариством з обмеженою відповідальністю “Міське бюро технічної інвентаризації” (м. Тернопіль) 23 грудня 2009 року, загальна вартість об’єкта приватизації становить 583752, 00 грн. (п. 1.3. договору);

- п. 1.5. договору передбачено, що вказаний об’єкт приватизації продано за 583752 (п’ятсот вісімдесят три тисячі сімсот п’ятдесят дві) гривні, в тому числі ПДВ 97292 грн.;

- згідно п. 2.1. договору – Покупець зобов’язався внести 583752 грн. за придбаний об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі –продажу. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови сплати Покупцем не менш як 50 відсотків від ціни продажу об’єкта приватизації. Плата за об’єкт приватизації вносить на підставі цього Договору.

25.12.2009р. договір купівлі – продажу приміщення посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. і зареєстрований в реєстрі за № 8110.

Таким чином, Приватне підприємство “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” повинно було сплатити Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради як власнику об’єкта приватизації, що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 28.08.2009р. на підставі рішення від 02.04.2008р. № 600 та зареєстрованого ТОВ “Міське бюро технічної інвентаризації” (м. Тернопіль) 28 серпня 2009 року в книзі 4, номер запису 725, реєстраційний номер 28141313, за договором купівлі – продажу приміщення кошти в повному розмірі до 25.01.2010р.

Відповідно до п. 7.1. договору – у разі порушення строку сплати за об’єкт приватизації Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0, 5 відсотків від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.

Згідно п. п. 7.2., 7.3 договору купівлі – продажу приміщення від 25.12.2009р. у разі якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору не сплатить встановлену вартість, він сплачує неустойку в розмірі 20 відсотків вартості об’єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому Продавець порушує питання про розірвання цього Договору. У разі, якщо Покупець в установлений Договором строк не прийняв об'єкт приватизації, Продавець може порушити питання про розірвання цього договору та повернення майна у комунальну власність і вимагати відшкодування збитків, понесених ним унаслідок розірвання цього договору (витрати позивача на підготовку об'єкта приватизації до продажу) за рішенням суду.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення спірного договору не сплатив встановлену в договорі повну вартість придбаного ним об’єкту, тому 30.04.2010р. позивач звернувся до суду з позовною заявою № 640-у від 19.04.2010р. про стягнення неустойки в сумі 116750 грн. 40 коп. та розірвання договору купівлі – продажу приміщення від 25.12.2009р.

Відносини сторін, що розглядаються судом у даній справі, регулюються Господарським та Цивільним кодексами України, а також, з врахуванням предмета спору, Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Законом України “Про приватизацію державного майна ”.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 651 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. Аналогічні положення містяться в п. 13.2. Договору купівлі-продажу приміщення від 25.12.2009р.

Статтею 188 ГК України визначено порядок розірвання господарських договорів, згідно п. п. 2, 3, 4 даної статті сторона договору,яка вважаєзанеобхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи те, що відповідач допустив неналежне виконання зобов’язання в частині своєчасного проведення розрахунку за придбаний об’єкт, позивач 17.02.2010р. надіслав претензію № 262-у з вимогою перерахувати вартість об’єкта приватизації та пеню нараховану згідно п. 7.1. договору станом на 15.02.2010р. в сумі 7212 грн. 93 коп., а також 25.02.2010р. надіслав претензію № 347у з вимогою перерахувати неустойку в розмірі 20% вартості об’єкта приватизації з урахуванням ПДВ в сумі 116750 грн. 40 грн. і проханням дати згоду на розірвання договору купівлі –продажу приміщення від 25.12.2009р.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовною заявою матеріалами справи підтверджується факт дотримання Департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради порядку, визначеного ст. 188 ГК України, щодо розірвання договору та факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань в частині дотримання строку внесення вартості за нежиле приміщення, яке є комунальною власністю і знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Чалдаєва, 1, площею 175, 6 кв. м.,

Разом з тим, суд вважає, що на момент прийняття рішення по справі, підстави для стягнення неустойки в сумі 116750 грн. 40 коп. та розірвання договору купівлі – продажу від 25.12.2009 р. відсутні. При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 5 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

Аналогічні умови містяться в пункті 2.1 Договору купівлі-продажу приміщення від 25.12.2009р.

Між тим, незважаючи на порушення строку оплати вартості придбаного приміщення, в судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2010р., представник відповідача зазначив, що Приватним підприємством “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” перераховано на рахунок позивача повну вартість нежилого приміщення, яке є комунальною власністю, знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Чалдаєва, 1, площею 175, 6 кв. м., в сумі 584000 грн., і в підтвердження подав платіжні доручення: № 51 від 04.06.2010р. на суму 350 000 грн. 00 коп. та № 52 від 09.06.2010р. на суму 234 000 грн. 00 коп., крім цього подав платіжне доручення № 53 від 15.06.2010р. на суму 46 427 грн. 42 коп., в підтвердження сплати пені згідно п. 7.1 договору купівлі-продажу приміщення від 25.12.2009р., і позивачем такі прийнято у виконання договору.

З огляду на вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку про повне виконання на день розгляду справи Приватним підприємством “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” своїх зобов’язань щодо оплати вартості об’єкту приватизації та пені за її прострочку на підставі договору купівлі – продажу приміщення від 25.12.2009р., що був чинний, не розірваний сторонами за згодою чи в судовому порядку, а тому така сплата коштів судом визнається правомірною та відповідає вимогам ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Оскільки на момент прийняття судом рішення договір купівлі –продажу приміщення від 25.12.2009р. є виконаним, то зобов’язання, засновані на ньому, слід вважати припиненими внаслідок їх виконання, відповідно не можна розривати те, що вже не існує, тому суд провадження у справі припиняє в порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

При цьому судом взято до уваги також те, що відповідач з незалежних від нього обставин допустив порушення зобов’язання в частині строків внесення плати за об’єкт приватизації, оскільки в 2009 році Приватне підприємство “Виробничо – комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” займалося поставкою шпали дерев’яної та бруса перевідного на Державне підприємство “Рава - Руський шпалопросочувальний завод”, яке у зв’язку із фінансовою кризою зверталося з проханнями зменшити ціну на поставлену продукцію, а також зменшити об’єми поставок та збільшити термін відстрочення оплати за поставлену продукцію із 30 днів до 90 днів, що призвело до форс –мажорних обставин, внаслідок яких Приватне підприємство “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” не змогло вчасно провести розрахунки з Департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради по договору купівлі – продажу нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Чалдаєва, 1.

Крім цього, відповідачем сплачено пеню (платіжне доручення № 53 від 15.06.2010р. на суму 46 427 грн. 42 коп.) як застосовану позивачем санкцію за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання згідно п. 7.1 договору купівлі-продажу приміщення від 25.12.2009р.

Тобто, Приватним підприємством “Виробничо –комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром” як учасником господарських відносин вжито всіх можливих і залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, що відповідає вимогам ст. 218 Господарського кодексу України.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 80 п. 1-1, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Виробничо – комерційна фірма ”Тернопільекспортліспром”, вул. Шевченка, 23, м. Тернопіль, ідент. код 35308359:

- на користь Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль, ідент. код 36212339 – 1252 (одну тисячу двісті п’ятдесят дві) грн. 50 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя