Рішення № 10081473, 11.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.02.2010 Справа №17/10

за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Полтавське головне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м.Полтава

до Селянського фермерського господарства "Ярмо", с.Булахи, Козельщинський район

про стягнення 134 625,69 грн.

                                                             Суддя Ю.О.Коршенко

Представники:

від позивача: Колесніков В.О. дов. №3417 від 23.04.2007р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Селянського фермерського господарства "Ярмо" про стягнення 827063,10 грн.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору № 06 кзл. від 05.02.2008р.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з’явився, хоч був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав, тому суд згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України знаходить за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд в с т а н о в и в:

05 лютого 2008р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"( Банк, Позивач) та Селянським фермерським господарством "Ярмо"(Позичальник, Відповідач) було укладено кредитний договір №06 кзл (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію на суму 220 000,00 грн., а Позичальник зобов”язується повернути отримані грошові кошти у встановлені в договорі строки до 05.02.2009р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 17,6 річних.

Позичальник зобов”язується повернути Банкові грошові кошти згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, що є невід"ємною частиною кредитного Договору.

19 березня 2008р. між Сторонами Договору укладено Додаткову угоду, якою обумовлено, що кредитний ліміт по кредитному договору збільшується на 100 000,00 грн., тому ліміт кредитного Договору становить 320 000,00 грн. До Додаткової угоди складено графік зменшення поточного кредиту (Додаток №1). Кінцевий термін погашення кредиту 05 лютого 2009р.

Відповідно до п.5.1 Договору при порушенні Позичальником якого-небудь із обов"язків: по сплаті процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Позичальник виплачує банку за кожне порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу.

Відповідачем сума основної заборгованості за Договором була спсплачена не своєчасно.

За даними позивача заборгованість відповідача по кредитному договору № 06 кзл.на момент подання позову складає 134625,69 грн., з яких : 69 525,68 грн. заборгованість по відсотках та 65 100,01 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за Договором, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами Договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 17,6% річних, при порушенні обов"язків по погашенню кредиту Позичальник сплачує Банку процени за користування кредитом в розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Датою сплати процентів являється 28-ме число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору Позичальником. При несплаті процентів у вказаний термін вони вважаються простроченими.

Пунктом 1 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України сплатив несвоєчасно кредитну заборгованість.

Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено обов’язок позичальника сплатити пеню за кожне порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню (в межах строку, встановленого п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) в частині 65100,01 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 134 625,69 грн., а саме 69 525,68 грн. заборгованість по відсотках та 65 100,01 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за Договором підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525,526 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 75,82-84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з селянського фермерського господарства "ЯРМО" (39143, Полтавська облсть, Козельщинський район, с.Булахи, код ЄДРПОУ 31461338) на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Полтавське Головне Регіональне Управління" Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (36029, м. Полтава, вул. Шведська, 2) р/р №32009100400 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 134 625,69 грн., а саме: 69 525,68 грн. заборгованість по відсотках та 65 100,01 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за Договором, 1 346,25 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                             Ю.О. Коршенко