Рішення № 10080673, 22.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.10                                                                                           Справа№ 17/61

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача: ПП “Агросоюз-Захід”, м. Львів

про: стягнення 21 899,00 грн.

Представники :

Від позивача: Чорней О.В. –представник (Довіреність № 502-6598/2 від 30.12.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів до ПП “Агросоюз-Захід”, м. Львів про стягнення 21 899,00 грн

Ухвалою суду від 11.05.2010р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 01.06.2010р.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 01.06.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання 22.06.2010р. з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

27.05.2009р. між сторонами у справі укладено Договір про постачання електричної енергії № 50299, відповідно до умов якого позивач взяв не себе зобов’язання продавати електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач у свою чергу зобов’язався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

У п. 5.1. Договору сторони передбачили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 15 листопада поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 5.6.Договору відповідач зобов’язався дотримуватись встановлених граничних величин споживання електричної енергії.

Згідно із Додатком №1 до Договору “Обсяги споживання електричної енергії”, який є його невід’ємною частиною –обсяг споживання електроенергії відповідача на грудень 2009 р. встановлено в розмірі 35 тис. кВт/год.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач звернувся на ВАТ “Львівобленерго” з Листом № 51 від 22.07.2009р., відповідно до якого просив зменшити ліміти споживання електроенергії по місяцях на серпень - грудень 2009р. в бік зменшення. У відповідь на вказаний лист ПП “Агросоюз-Захід” позивач Листом № 3/7-1296 від 27.07.2009р. погодив запропоновані відповідачем договірні величини споживання електричної енергії. В результаті на грудень 2009 р. договірна величина споживання електроенергії для відповідача скоригована та встановлена на рівні 15 тис. кВт/год.

У відповідності до п. 5.5. Договору повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання електроенергії є невід’ємною частиною Договору.

У позовній заяві позивач зазначає, що за грудень 2009 р. відповідачем спожито 50708 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 35708 кВт/год. (50708 - 15000). Сума спожитої активної електроенергії на даний час відповідачем оплачена повністю.

Відповідно до п.4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Із посиланням на вищенаведений пункт Договору та ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” позивачем нараховано ПП “Агросоюз-Захід” 21 889,00 грн. боргу за понаддоговірне споживання електроенергії.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію врегульовано Додатком № 2 до Договору. Так, у п. 2. Додатку № 2 сторони визначили, що розрахунковим періодом вважається період з 23 числа попереднього місяця до 24 числа поточного місяця та прирівнюється до календарного. Згідно п. 4 Додатку № 2 відповідач зобов’язався до 14 числа розрахункового періоду сплатити 100% вартості заявленого (очікуваного) обсягу споживання.

У п. 5 Додатку № 2 передбачено, що у випадку якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим, ніж заявлене (очікуване), на різницю між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії позивач видає рахунок, який має бути сплачений в термін зазначений Договором.

30.12.2009р. позивачем направлено на адресу відповідача Повідомлення №3/12-2302 від 30.12.2009р. про споживання електроенергії понад договірну величину.

14.01.2010р. ВАТ “Львівобленерго” виставлено Рахунок за понадлімітне споживання № 30300171405-5 за січень 2010р., в який включено заборгованість в сумі 21 889,00 грн. Проте, як встановлено в процесі розгляду справи, вказаної суми боргу відповідач не сплатив.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28.

Так, п. 4.2. Правил передбачено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Згідно визначення, наведеного у п. 1.2. Правил договірна величина споживання електричної енергії –це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини (п.4.2. ПКЕЕ). Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника електроенергії із заявою щодо коригування договірної величини споживання електроенергії (п.4.4. ПКЕЕ). Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання є невід’ємною частиною договору (п.4.4. ПКЕЕ, п.5.5. Договору про постачання електричної енергії № 50299 від 27.05.2009р.).

Як встановлено в процесі розгляду справи на грудень 2009р. договірна величина споживання електроенергії для відповідача встановлена на рівні 15 тис. кВт/год. Відповідачем у вказаному місяці спожито 50708 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 35708 кВт/год. (50708 - 15000).

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999р. “Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі” споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Ч. 5 ст. 26 вищевказаного Закону передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати заборгованості за спожиту понаддоговірну величину електроенергію суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно із ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ПП “Агросоюз-Захід” (79015, м.Львів, вул. Героїв УПА, 73. Код ЄДРПОУ 33252578) на користь ВАТ “Львівобленерго” (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3. Код ЄДРПОУ 00131587) 21 899,00 грн. боргу за понаддоговірне споживання електроенергії; 218,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя