Рішення № 10080659, 22.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.10                                                                                           Справа№ 17/63

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ

до відповідача: ВАТ “Львівбудкомплектація”, с. Муроване

про: стягнення 362 582,62 грн. .

Представники:

Від позивача: Хамуляк О.Б. –представник (Довіреність № 2875 від 27.05.2010р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010р. порушено провадження у справі за позовом ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ до ВАТ “Львівбудкомплектація”, с. Муроване про стягнення 362 582,62 грн. Розгляд справи призначено на 01.06.2010р.

В судовому засіданні 01.06.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначається, що з моменту подачі позову відповідач сплатив частину боргу в сумі 5 000,00 грн. Таким чином станом на 01.06.2010р. сума основного боргу ВАТ “Львівбудкомплектація” перед позивачем становить 321 000,00 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних представник позивача підтримав.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 01.06.2010р. розгляд справи відкладено на 22.06.2010р.

В судовому засіданні 22.06.2010р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.

Від відповідача в канцелярію суду поступила Телеграма № 11 від 21.06.2010р., в якій ВАТ “Львівбудкомплектація” повторно просить суд відкласти розгляд справи для надання сторонам можливості провести звірку взаємних розрахунків.

Представник позивача проти повторного відкладення розгляду справи заперечив.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд прийшов до висновку про відхилення клопотання відповідача та розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України –за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

15.01.2009р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 17, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити, а відповідач прийняти та оплати на умовах, викладених в Договорі, металолродукцію (надалі - Товар), асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в Специфікації (Специфікаціях), які оформляються у вигляді додатків до цього Договору та є його невід’ємною частиною або у рахунку-фактурі, який надається позивачем відповідачу відповідно до умов даного Договору та є його невід’ємною частиною.

На виконання договірних зобов’язань позивач, згідно рахунків-фактур № СФ ЛФ-0006916 від 20.11.2009р., № СФ ЛФ-0007055 від 27.11.2009р., № СФ-ЛФ-0007102 від 30.11.2009р., № СФ ЛФ-0000136 від 22.01.2010р., № СФ ЛФ-0007121 від 29.01.2010р. за період 27.11.2009 р. по 01.02.2010р., поставив відповідачу товар на загальну суму 371 422,29 грн., що підтверджується наступними Видатковими накладними: № РН ЛФ-002911 від 27.11.2009р. на суму 105 105,40 грн., № РН ЛФ-002912 від 27.11.2009р. на суму 88 720,50 грн.; № РН ЛФ-002939 від 30.11.2009р. на суму 29 710,46 грн.; № РН ЛФ-002950 від 30.11.2009р. на суму 17 986,72 грн., № РН ЛФ-002958 від 01.12.2009р. на суму 1 771,45 грн., № РН ЛФ-0000125 від 25.01.2010р. на суму 17 430,00 грн., № РН ЛФ-0000173 від 29.01.2010р. на суму 109 649,40 грн.; № РН ЛФ-0000194 від 01.02.2010р. на суму 4 325,88 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом повноважного представника ВАТ “Львівбудкомплектація” в графі “отримав(ла)”, повноваження якому надано згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальниз цінностей, а саме: № 616 від 20.11.2009р., № 630 від 27.11.2009р., № 035 від 25.01.2010р., № 046 від 29.01.2010р. (Оригінали рахунків-фактур, накладних та довіреностей оглянуто судом в судовому засідання, копії долучено до матеріалів справи.)

          24.04.2009р. сторонами підписано Додаток № 1 до Договору № 17 від 15.01.2009р., у п. 1 якого сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється протягом 15-ти банківських днів з моменту відвантаження товару або згідно специфікації.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач отриманий товар у повному обсязі не оплатив.

16.03.2010р. позивач направив на адресу відповідача Претензію вих. № 89 із проханням в термін до 31.03.2010р. добровільно сплатити суму заборгованості, що на день пред’явлення Претензії складала 353 999,98 грн. Проте, викладену у претензії вимогу відповідач задоволив частково. Відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаєморозрахунків від 22.04.2010р. за період з 01.03.2009р. по 21.04.2010р., сума заборгованості ВАТ “Львівбудкомплектація” перед позивачем станом на 21.04.2010 року складала 330 000,00 грн.

Як вбачається із наданих суду банківських виписок до моменту звернення позивача до суду із позовною заявою ВАТ “Львівбудкомплектація” оплачено товар на загальну суму 50 422,29 грн. Відповідно до уточнених позовних вимог станом на 01.06.2010р. заборгованість відповідача перед ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” складає 321 000,00 грн.

За порушення строків оплати товару позивач, на підставі п. 8.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позовних вимог становить 21 335,62 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 12 124,71. інфляційних втрат та 3 122,29 грн. 3% річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 357 582,62 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 17 від 15.01.2009р.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов’язань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає уточнені позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Уточнені позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ВАТ “Львівбудкомплектація” (81100, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул. Вокзальна, 20. Код ЄДРПОУ 13806704) на користь ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1. Код ЄДРПОУ 25412086) 321 000,00 грн. основного боргу, 21 335,62 грн. пені, 12 124,71. інфляційних втрат, 3 122,29 грн. 3% річних., всього –357 582,62 грн.; 3 575,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя