Рішення № 10080525, 18.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.10                                                                                 Справа № 19/45пд

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Гаврілової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ

про розгляд розбіжностей

в присутності представників сторін:

від позивача – Шапка Д.А., довіреність №185 від 10.12.2009;

Каушан С.О., довіреність № 149 від 25.09.2009;

від відповідача –Нікітін В.В., довіреність № 23-д від 18.02.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про прийняття пунктів 5.2, 5.8, 6.3, 7.2, 10.2 договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 у його редакції.

У судових засіданнях 02.03.2010, 23.03.2010, 25.05.2010, 16.06.2010, на підставі ст.77 господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 08.04.2010 та 08.06.2010 строк розгляду справи був продовжений, на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за спільною заявою сторін відповідно на 2 місяці та на 1 місяць.

За листом № 13 від 26.02.2010 (а.с.32) позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог згідно якої він просить:

- укласти спірний пункт 5.2. протоколу розбіжностей до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 у редакції позивача, а саме: "Кількість стічних вод, які надходять від „Споживача”, визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності –по кількості води, наданої „Споживачу” з мереж водопостачання. При наявності у „Споживача” власних джерел водопостачання, а також, якщо об’єм скидання стічних вод відрізняється від об’єму водоспоживання, „Споживач” зобов’язаний у термін, погоджений з „Постачальником”, встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності приладів обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) „Споживача” на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора";

- укласти спірний пункт 5.8. протоколу розбіжностей до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 у редакції позивача, а саме: „При відмові або зволіканні „Споживача” з допуском на його територію представника „Постачальника” для зняття показників приладів обліку і контролю об”ємів водоспоживання та водовідведення. Розрахунок за надані „Споживачу” послуги „Постачальником” здійснюється згідно договірному об”єму споживання, у разі повторного випадку - надані „Споживачу” об”єми розраховуються згідно з п.3.3 Правил користування”.

- укласти спірний пункт 6.3. протоколу розбіжностей до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 у редакції позивача, а саме: „Оплата здійснюється „Споживачем” у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок „Постачальника”. У разі зміни тарифів оплата послуг „Споживачем” здійснюється за новим тарифом, згідно п.6.1 договору, з часу його введення в дію, без внесення змін до даного договору.

Про всі зміни тарифів на водопостачання та водовідведення „Постачальник”, згідно діючого законодавства, інформує „Споживача” через місцеві засоби масової інформації (або письмово).”

- укласти спірний пункт 7.2. протоколу розбіжностей до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 у редакції позивача, а саме: „ „Постачальник” зобов”язаний:

забезпечувати надання „Споживачу” послуг з водопостачання та водовідведення у порядку, передбаченому даним договором;

виконувати інші обов”язки, передбачені діючим законодавством.”

- укласти спірний пункт 10.2. протоколу розбіжностей до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 у редакції позивача, а саме: „Умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов”язковим укладанням додаткової письмової угоди, яка являється невід”ємною частиною даного договору, крім п.п.6.4.".

Відповідач відзивом на позовну заяву (а.с.40-41) проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві. Головна мета використання відповідачем отриманої від позивача води –це використання у якості теплоносія для забезпечення послуг по опаленню житлових та адміністративних будинків міста. Запропонована відповідачем редакція відповідає нормам діючого законодавства. З метою уникнення суперечок, щодо визначення кількості стічних вод, відповідачем приймаються заходи по встановленню прилади обліку стічних вод.

У свої поясненнях № 14 від 07.06.2010 (а.с.87-89) позивач вважає запропоновані відповідачем зміни до умов договору недоцільними, оскільки вони, на думку позивача, непередбачені чинним законодавством, не мають документального підтвердження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 (далі –договір) та надав останньому договір для підписання (а.с.15-18).

Відповідачем було підписано названий договір, підписи скріплено печатками та зроблено застереження про наявність протоколу розбіжностей і повернуто позивачу разом з протоколом розбіжностей від 15.01.2010 (а.с.19-24) щодо редакції пунктів 1.2., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.7., 3.8., 3.9., 4.2., 4.3., 4.4., 4.7., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.7., 5.8., 5.9., 6.1., 6.2., 6.3., 6.5., 6.6., 7.1., 7.2., 7.3., 8.2., 10.2. договору.

Протокол розбіжностей було отримано позивачем згідно вхідного штемпеля 20.01.2010.

Протоколом врегулювання розбіжностей сторони врегулювали редакцію пунктів 1.2., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.7., 3.8., 3.9., 4.2., 4.3., 4.4., 4.7., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.7., 5.9., 6.1., 6.2., 6.5., 6.6., 7.1., 7.3., 8.2. договору (наданий у судовому засіданні 16.06.2010).

Позивач не погодився з запропонованою відповідачем редакцією спірних пунктів 5.2., 5.8., 6.3., 7.2., 10.2., у зв’язку з чим звернувся до суду про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору.

Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2918-III від 10.01.2002 (далі –Закон № 2918), послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно п.п.2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627 (далі – Правила), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п.1.1 Правил).

Як вбачається з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно до ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Стаття 20 Закону № 2918 містить перелік істотних умов договору про надання послуг з питного водопостачання якими є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

Згідно ч.3 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч.4 ст.181 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як вбачається з матеріалів справи, неврегульованими залишились пункти 5.2., 5.8., 6.3., 7.2., 10.2.

Згідно поштового штемпелю позивач звернувся з позовом до суду 08.02.2010 та просить врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні договору № 326/1 від 01.01.2010, виклавши пункти 5.2., 5.8., 6.3., 7.2., 10.2. у його редакції. Тобто позивач звернувся до суду в межах строку, встановленого ч.7 ст.181 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 18.06.2010 сторони подали суду протокол узгодження розбіжностей до договору від 17.06.2010, підписаний повноважними представниками сторін і скріплений печатками, в якому сторони узгодили розбіжності по пунктах 5.8., 6.3., 7.2., 10.2., тобто провадження по справі в цій частині слід припинити на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З вищенаведеного вбачається, що між сторонами неврегульованим залишився тільки п.5.2. з наступною редакцією сторін:

№ пункту договору Редакція „Постачальника” Редакція „Споживача” п.5.2. Кількість стічних вод, які надходять від „Споживача”, визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності –по кількості води, наданої „Споживачу” з мереж водопостачання. При наявності у „Споживача” власних джерел водопостачання, а також, якщо об’єм скидання стічних вод відрізняється від об’єму водоспоживання, „Споживач” зобов’язаний у термін, погоджений з „Постачальником”, встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) „Споживача” на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора. Кількість стічних вод, які надходять від „Споживача”, визначається за показниками приладів обліку стоків, а при їх відсутності –кількістю стічних вод з розрахунку 30 відсотків від показників приладів обліку спожитої води, за виключенням стоків, які надходять від власних потреб підприємства (адмінбудинків, виробничих цехів та ін.). При відкритому водоразборі кількість стічних вод визначається, у розмірі 30 відсотків від обсягів використаної води за виключенням води, використаної населенням на гаряче водопостачання.

У разі відсутності приладів обліку спожитої води з причин, незалежних від „Споживача”, кількість стічних вод приймається по середньодобовим обсягам стоків за два попередні місяці. Відповідно до п.1.7. Правил, водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об'єктів експлуатують підприємства, на балансі яких перебувають ці об'єкти. Водопровідні вводи до об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники. Експлуатацію мереж холодного водопостачання в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі (в управлінні) яких вони перебувають.

Як вбачається із п.2.2 Статуту відповідача та Довідки з ЄДРПОУ № 230516 від 23.12.2008, відповідач у справі –комунальне підприємство, одним з основних видів діяльності є постачання пари та гарячої води (а.с.77-84).

Згідно п.3.13. Правил, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел (п.3.14. Правил).

Відповідно до п.5.29. Правил, у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Таким чином, п.5.2. договору слід викласти у наступній редакції, що у повному обсязі відповідає наведеним приписам діючого законодавства України:

"Кількість стічних вод, які надходять від „Споживача” до системи водовідведення „Постачальника” визначається за показниками засобів обліку на каналізаційних випусках.

У разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється на підставі витрат води на технологічні потреби".

Частиною 2 ст.187 Господарського кодексу України передбачено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Днем укладання договору у цій справі є день набрання законної сили рішенням, оскільки суд має право визначити день укладення договору у часі на майбутнє, причому не раніше дня набрання судовим рішенням чинності. Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 09.08.2006 у справі № 6/3пд.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на позивача та відповідача у сумі 42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на кожного.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18.06.2010 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 77, п.11 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Пункт 5.2. договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 викласти у наступній редакції:

"Кількість стічних вод, які надходять від „Споживача” до системи водовідведення „Постачальника” визначається за показниками засобів обліку на каналізаційних випусках.

У разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється на підставі витрат води на технологічні потреби".

3. В частині врегулювання розбіжностей за п.п.5.8., 6.3., 7.2., 10.2. провадження по справі припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ, вул.Куракіна, б.23А, код 24047779 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, код 35554719 державне мито у розмірі 42 грн. 50 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу.

6. Днем укладання договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 326/1 від 01.01.2010 є день набрання законної сили рішенням.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення: 23.06.2010.

Суддя                                                             Т.В. Косенко

Помічник судді                                                                                С.А. Кулешова