Рішення № 10080181, 17.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

17.06.2010                                                             Справа № 3/18

За позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород - Оноківці

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Підзамок”, м. Ужгород

про затвердження умов п. п. 7.6 договору, п. 7 Додатку № 7, п. 8 Додатку № 7, додатків №№ 11.1 –11.38 та схем №№ 1, 2 до договору про постачання електричної енергії № Р06/13-0424 від 01.02.2010 року в редакції Постачальника, викладеній у третій колонці протоколу узгодження розбіжностей до договору про постачання електричної енергії від 10.03.2010 року,

Суддя господарського суду –В.В.Мокану

представники:

Позивача – Страшко С.О., довіреність № 74 від 11.05.2010 року

Відповідача –Молодцова В.А., директор

СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Підзамок”, м. Ужгород про затвердження умов п. п. 7.6 договору, п. 7 Додатку № 7, п. 8 Додатку № 7, додатків №№ 11.1 –11.38 та схем №№ 1, 2 до договору про постачання електричної енергії № Р06/13-0424 від 01.02.2010 року в редакції Постачальника, викладеній у третій колонці протоколу узгодження розбіжностей до договору про постачання електричної енергії від 10.03.2010 року.

В судових засіданнях 18.05.2010 року, 10.06.2010 року брали участь вищевказані представники, а також представник відповідача Монастирецька Г.В., довіреність від 13.05.2010 року, оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

За клопотанням представників сторін справа розглядалась протягом терміну, визначеного відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на задоволенні позову. В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України „Про електроенергетику” та Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року за № 28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року за № 910 із наступними змінами та доповненнями (далі „Правила”). Стверджує, що спірний договір розроблено на підставі типового договору та погоджено Закарпатським територіальним представництвом НКРЕ України та Закарпатським обласним територіальним відділенням АМК України. Наголошує, що запропоновані у протоколі узгодження розбіжностей умови п. 7.6 договору сформульовано в редакції типового договору про постачання електричної енергії; щодо спірних положень додатків до договору пояснює, що застосування відповідачем терміну „технічні прилади обліку” є неприйнятним, оскільки для здійснення комерційних розрахунків відповідно до Правил застосовуються

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.06.2010 року у справі № 3/18

розрахункові засоби обліку, технічні ж засоби обліку –це такі, що застосовуються суб’єктом господарювання для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах.

Відповідач проти позову заперечив, повідомив про свою незгоду із додатком № 4 та № 5 до договору, оскільки позивач в 38 будинках додатково влаштував електролічильники загального користування, до яких підключені електролічильники всіх мешканців будинку, з якими позивач окремо уклав договори на постачання електроенергії; запропонований порядок визначення обсягів споживання електроенергії у місцях загального користування є неприйнятним, потребує укладення трьохстороннього договору за участі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради як власника будинків. З зазначених вище додатків до договору вбачає бажання позивача покласти на ТОВ „Підзамок” відповідальність за оплату електроенергії, спожитої всім будинком, включаючи мешканців цих будинків, хоча зобов’язання відповідача за договором, укладеним з Ужгородською міською радою від 01.01.2003 року, стосуються лише освітлення місць загального користування.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору,

СУД ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору № 2/2003 від 01.01.2003 року, укладеного між Ужгородською міською радою як власником житлового фонду та ТОВ „Підзамок” як виконавцем відповідачу передано функції по ремонту, утриманню та обслуговуванню комунального та приватизованого житлового фонду за рахунок коштів, отримуваних від квартиронаймачів та власників приватизованих квартир, дотацій з міського бюджету (на покриття витрат виконавця із-за неповних тарифних ставок квартирної плати, наявності пільг та субсидій для окремих категорій громадян). Згідно додатку № 2 до зазначеного договору у перелік функцій та робіт, які повинні виконуватись виконавцем за рахунок квартирної плати та дотацій з міського бюджету, входить укладення договорів з виробниками комунальних послуг та контроль за їх виконанням.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

За нормою п. 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

При укладенні договору про постачання електричної енергії № Р06/31-0424 від 01.02.2010 року між ВАТ „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго” як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Підзамок” як споживачем виникли розбіжності, викладені відповідачем у протоколі, надісланому позивачу 26.02.2010 року.

11.03.2010 року ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” відповідно до ч.5 ст. 181 Господарського кодексу України в порядку вжиття заходів по врегулюванню спору направило споживачу протокол узгодження розбіжностей, який відповідач не підписав. Неврегульовані в позасудовому порядку умови, викладені у протоколі розбіжностей до договору, передані позивачем на розгляд суду, а саме, умови п. 7.6 договору, п. 7 Додатку № 7, п. 8 Додатку № 7, додатків №№ 11.1 –11.38 та схем №№ 1, 2 до договору.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.06.2010 року у справі № 3/18

Дослідивши аргументи учасників спору щодо запропонованих ними редакцій спірних пунктів договору і додатків до нього, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для задоволення позову.

Так, пункт 7.6 договору, викладений позивачем у протоколі узгодження розбіжностей, та запропонований у ньому порядок погашення заборгованості з оплати за спожиту електроенергію шляхом її реструктуризації відповідає редакції, передбаченій типовим договором про постачання електричної енергії, цей пункт слід затвердити у запропонованій позивачем редакції.

Аналіз п. 7 Додатку № 7, Приміток Додатків 11.1.-11.38. та Схем № 1 і № 2 показує, що суттєва розбіжність у формулюванні викладених у них положень полягає у зазначенні типів приладів обліку: у проекті договору вони названі комерційними приладами обліку, у протоколі розбіжностей використано термін технічні прилади обліку.

Зважаючи на те, що згідно п. 1.2 Правил засоби обліку –це засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності; технічні (контрольні) засоби обліку –це засоби обліку, що застосовуються суб’єктом господарської діяльності для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо; розрахункові засоби обліку –це засоби обліку електричної енергії, що застосовуються для здійснення комерційних розрахунків, слід визнати, що запропоноване позивачем у протоколі узгодження розбіжностей формулювання вищевказаних пунктів з вказівкою про застосування розрахункових засобів обліку відповідає Правилам.

Щодо порядку визначення обсягів споживання для площадок, де відсутні прилади обліку, запропонований позивачем у протоколі узгодження розбіжностей (пункт 7 Додатку 7) порядок визначення за формулою відповідає Правилам, встановлення його є необхідним при відсутності приладів обліку. Запропонований позивачем термін оплати –не пізніше 5-ти операційних банківських днів також відповідає ч. 4 п. 6.11 Правил.

Наведена позивачем у п. 8 Додатку 7 протоколу узгодження розбіжностей умова про вжиття заходів в разі неоплати рахунків у встановлений термін відповідає п. 7.5 Правил, підлягає включенню у договір.

Проведеним судом дослідженням змісту заперечень відповідача проти позову встановлено, що фактично вони стосуються тих умов договору, які були прийняті споживачем при підписанні договору. Так, не включено у протокол розбіжностей будь – яких заперечень щодо п. 7.1 договору, в якому зазначено про облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, п. 8.1 договору, який регламентує стосунки із субспоживачами та містить посилання на додатки 1.1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу” та 1.2 „Обсяги постачання електричної енергії субспоживачам”. Зазначені додатки як і додаток № 5 до договору з переліком об’єктів субспоживача, що живляться електроенергією від мереж споживача, підписані відповідачем без заперечень.

Відповідно до п. 9.4 договору, щодо якого у протоколі розбіжностей відсутні будь-які зауваження, договір набирає чинності з дня його підписання. Отже, підписавши договір з протоколом розбіжностей, відповідач погодився з усіма його умовами крім тих, які включені до протоколу розбіжностей, і договір набрав чинності у відповідній погодженій сторонами частині.

Зважаючи на норму ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує можливість виходу суду за межі позовних вимог, у

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.06.2010 року у справі № 3/18

господарського суду немає правових підстав для розгляду спірної ситуації, яка склалась у зв’язку з незгодою споживача з певними умовами договору, не внесеними до протоколу розбіжностей при підписанні договору. Такий спір підлягає вирішенню в окремому порядку.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню, винесені на розгляд суду умови договору слід затвердити в редакції, запропонованій позивачем у протоколі узгодження розбіжностей до договору.

Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на викладене вище.

Судові витрати у справі, пов’язані зі сплатою державного мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. на підставі ст.49 ГПК України належить віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року за № 28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року за № 910 із наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Затвердити умови п.п. 7.6 договору № Р06/13-0424 від 01.02.2010 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці, та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Підзамок”, м. Ужгород, п. 7 Додатку № 7, п. 8 Додатку № 7, додатків №№ 11.1 –11.38 та схем №№ 1, 2 до цього договору в редакції Постачальника, викладеній у третій колонці протоколу узгодження розбіжностей до договору про постачання електричної енергії від 10.03.2010 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Підзамок” (м. Ужгород, вул. Підградська, 42, код ЄДРПОУ 20447111) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород – Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529) суму 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.06.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено і підписано 22.06.2010 року.