Вирок № 10079663, 19.04.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-111/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Чаус М.О.

при секретарях Дворнікової Т.С., Кошелеві С.В., Майстренка В.В.

за участю прокурора Порстемської Ю.Я.

адвоката ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по

обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого барменом в ресторані «Япі», одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 , ч.1 ст. 115 КК України , суд -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, 08.10. 2006 року, близько 2 години , перебуваючи в стані алкогольного спяніння, умисно, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, які виникли в момент приїзду карети швидкої медичної допомоги до хворої ОСОБА_3, знаходячись біля під»їзду АДРЕСА_1 підбіг до потерпілого ОСОБА_4 та намагався нанести йому удар кулаком в обличчя, однак потерпілий ухилився, після чого ОСОБА_2 ударом ноги вибив з рук ОСОБА_4 валізу з медикаментами.

Після цього, знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 на неодноразові прохання лікаря ОСОБА_5, не заважати та вийти з кімнати, де лікарі надавали медичну допомогу ОСОБА_3- не реагував. В подальшому лікар ОСОБА_5 попросила потерпілого ОСОБА_4 пояснити ОСОБА_2, що він заважає надавати медичну допомогу. Коли потерпілий став пояснювати ОСОБА_2, що він заважає працювати бригаді швидкої медичної допомоги та витісняти з кімнати, ОСОБА_2 розпочав бійку з ОСОБА_6, під час якої усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи можливість настання злочинних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4, наніс потерпілому умисно один удар ножем в область грудної клітини, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням перикарда стінки лівого шлуночка серця, розвитком гемопневмоторакса , ускладненням розвитку лівосторонньої нижньо- дольової пневмонії.

В подальшому свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_4, ОСОБА_2 до кінця не довів, з причин які не залежали від його волі, так як його дії були припинені співмешканцем сестри підсудного ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в предявленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що дійсно 08.10. 2006 року, близько 2 години, перебуваючи в кімнаті квартири АДРЕСА_1, між ним та потерпілим ОСОБА_6 виник конфлікт в ході якого вони стали наносити удари один одному , а потім впали на диван. Обставини заподіяння удару ножем потерпілому ОСОБА_4 він не пам»ятає, але визнає, що колото-різане поранення грудної клітини потерпілому було заподіяне ним, але умислу на заподіяння смерті у нього не було. Також ОСОБА_2 пояснив, що на час конфлікту з потерпілим ОСОБА_6 він не перебував в стані алкогольного сп»яніння.

Разом з тим, вина підсудного підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 08.10. 2006 року, близько 2 години, бригада лікарів швидкої медичної допомоги приїхала до хворої ОСОБА_3, за адресою : АДРЕСА_1 Коли автомобіль зупинився біля під»їзду будинку АДРЕСА_1 і він вийшов з нього, то підбіг ОСОБА_2 і намагався нанести йому удар кулаком в обличчя, однак він ухилився, після чого ОСОБА_2 ударом ноги вибив з рук валізу з медикаментами.

Після цього, підсудний став погрожувати лікарю ОСОБА_5 і вони стали підніматися до квартири . Знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 на неодноразові прохання лікаря ОСОБА_5 не заважати та вийти з кімнати, де лікарі надавали медичну допомогу ОСОБА_3- не реагував. В подальшому лікар ОСОБА_5 попросила його пояснити ОСОБА_2, що він заважає надавати медичну допомогу. Коли він став пояснювати підсудному , що він заважає працювати бригаді швидкої медичної допомоги та витісняти з кімнати, ОСОБА_2 розпочав з ним бійку , під час якої вони впали на диван і він відштовхнув підсудного від себе ногою, після чого його забрав знайомий та вивів з кімнати. Через декілька хвилин він відчув себе недобре і побачив кров на своєму одязі, після чого попросив про допомогу. Потім бригада лікарів швидкої медичної допомоги доставили його до лікарні, де було зроблено операцію.

Згідно оголошених в судовому засіданні протоколів показів потерпілого ОСОБА_4( а.с.ж160-161, 163-164, 165-166 т.1), останній в ході досудового слідства давав аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 08.10. 2006 року, близько 2 години, бригада лікарів швидкої медичної допомоги приїхала до хворої ОСОБА_3, за адресою : АДРЕСА_1 Коли автомобіль зупинився біля під»їзду АДРЕСА_1 то підбіг ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп»яніння , і намагався нанести удар потерпілому ОСОБА_4 , після чого вибив з рук потерпілого валізу з медикаментами.

Після цього, підсудний став їй погрожувати і вони стали підніматися до квартири . Знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 на неодноразові її прохання не заважати та вийти з кімнати, де лікарі надавали медичну допомогу ОСОБА_3- не реагував. В подальшому вона попросила ОСОБА_4 пояснити ОСОБА_2, що він заважає надавати медичну допомогу. Коли потерпілий став пояснювати підсудному, що він заважає працювати бригаді швидкої медичної допомоги та витісняти з кімнати, ОСОБА_2 розпочав з ОСОБА_6 бійку , під час якої вони впали на диван, а потім підсудного вивів з кімнати його знайомий. Через декілька хвилин потерпілий попросив про допомогу і бригада швидкої медичної допомоги доставила його до лікарні.

Згідно оголошених в судовому засіданні протоколів показів свідка ОСОБА_5 ( а.с. 126-127, 128-129), остання в ході досудового слідства давала аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала покази аналогічні показам свідка ОСОБА_5. Крім того остання пояснила, що коли підсудний ОСОБА_2 біля під»їзду будинку підійшов до неї та свідка ОСОБА_5, то сказав : «Бистро за мною, а то приріжу», що вказує на умисел підсудного щодо вчинення вбивства, ще біля під»їзду будинку, і ставить під сумнів правдивість його показів на досудовому слідстві та в суді.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_7 (а.с.130-131т.1), остання на досудовому слідстві давала аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 08.10. 2006 року, близько 2 години, бригада лікарів швидкої медичної допомоги приїхала до хворої ОСОБА_9, за адресою : АДРЕСА_1 Коли автомобіль зупинився біля під»їзду будинку АДРЕСА_1 , то до автомобіля підбіг ОСОБА_2 і намагався нанести удар потерпілому ОСОБА_4 , після чого підсудний вибив з рук потерпілого валізу з медикаментами.

Після цього, підсудний став погрожувати лікарю ОСОБА_5 і вони стали підніматися до квартири. Знаходячись в коридорі квартири АДРЕСА_1, він побачив ОСОБА_2, який тримав в руках ніж і погрожуючи йому наказав вийти з квартири, після чого ОСОБА_10 прикрив за ним двері квартири. Через деякий час ОСОБА_2 вийшов з квартири і вони пішли на вулицю, де він бачив, як останній витирав ніж об квіти біля під»їзду. Потім вони піднялися до квартири і лікар ОСОБА_5 сказала, що між підсудним і потерпілим був конфлікт в ході якого ОСОБА_4 було заподіяно колоторізане поранення, грудної клітини. Потім вони потерпілого поклали на носилки і доставили до лікарні.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 ( а.с.132-134 т.1), в ході досудового слідства останній давав аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що згідно висновку експерта 2241, 2282/Э від 27.11.2006 року, потерпілому ОСОБА_4 під час конфлікту були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Враховуючи тяжкість заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, в разі негативного результату складної операції, лікарі які її проводили, не могли бути притягнуті до відповідальності. Також він пояснив, що удар колючо ріжучим предметом було заподіяно ОСОБА_4 коли підсудний перебував перед потерпілим, що спростовує позицію ОСОБА_2, в частині самостійного отримання тілесного ушкодження потерпілим при падінні на диван від ножа, який там лежав.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що покази ОСОБА_2 на досудовому слідстві давав добровільно, без фізичного чи психологічного тиску.

Згідно досліджених в судовому засіданні рапортів працівників міліції ( а.с.84, 85, 86, 107 т.1), протоколу огляду місця події ( а.с.89-93т.1), довідки ( а.с.108т.1), що 08.10. 2006 року, близько 2 години, в квартирі АДРЕСА_1 під час конфлікту лікарю ОСОБА_4 заподіяно колото-різане поранення грудної клітини , з пошкодженням лівого шлуночка серця, гемоторакса зліва, гемоперикарда.

Відповідно до оголошеного в суді пояснення підсудного ОСОБА_2 ( а.с.87-88 т.1), явки з повинною ( а.с. 94), в ході досудового слідства підсудний ОСОБА_2 чітко пам»ятав всі обставини справи та повністю визнавав, заподіяння ним ОСОБА_4 ножового поранення грудної клітини зліва, що вказує на умисну зміну своєї позиції в подальшому з метою уникнути відповідальності.

Згідно оголошених в судовому засіданні протоколів очних ставок між підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_8 ( а.с.197-200 т.1), між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ( а.с.205-213 т.1), свідок ОСОБА_8 в присутності адвоката підтвердив, що бачив незадовго до конфлікту між підсудним і потерпілим в руках у ОСОБА_2 ніж. Потерпілий ОСОБА_4 також дав покази аналогічні встановленому в ході судового слідства.

У відповідності до дослідженого в судовому засіданні висновку судово-медичної експертизи за № 2282/Э та додаткової за № 2241, від 27 листопада 2006 року ( а.с. 4-7 т.2): «При дослідженні у потерпылого ОСОБА_4 виявлено колото-різане проникаюче поранення грудної клітки зліва з пошкодженням перикарда, стінки лівого шлуночку серця. Розвиток гемопневмоторакса, гемоперикарда, ускладнене розвитком лівосторонньої ніжно -долевої пневмонії. Описане пошкодження по строку утворення могло бути отримано 8 жовтня 2006 року, заподіяно гострим предметом, маючим колото-різані властивості і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя. Для утворення даного тілесного пошкодження необхідно нанесення травматичної дії з достатньою силою.

Відповідно до оголошеного в судовому засіданні у висновку судово-медичної експертизи речових доказів за № 362-МК від 29 грудня 2006 року та фототаблиць до неї: «На передній поверхні одягу (куртка і футболка) ОСОБА_4 виявлено по одному наскрізному пошкодженню, які утворилися від колото-ріжучої дії предмета.

Як вбачається з даних, що містяться у висновку комплексної психолого-психіатричної та наркологічної амбулаторної експертизи за № 1680 від 21 листопада 2006 року ( а.с.76-79 т.2): «ОСОБА_2 в період, якій передував періоду до якого відноситься інкримінуєме йому діяння, та в період до якого безпосередньо відноситься інкримінуєме йому діяння, ознак будь-якого психічного захворювання не виявляв. За своїм психічним станом в той період міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 на даний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє. За своїм психічним станом на даний час він може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно оголошених в судовому засіданні протоколу допиту обвинуваченого ( а.с.152-154 т.2), протоколу допиту обвинуваченого ( а.с.188-191 т.2), протоколу допиту обвинуваченого ( а.с.195-197, 209-211 т.1), підсудний ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в суді пояснював, що конфлікт виник із-за того, що лікарі хотіли застосувати до хворої ліки «Реланіум», але зазначена обставина не знайшла свого підтвердження як в ході досудового слідства так і в суді. Також не знайшла свого підтвердження те, що ініціатором конфлікту в квартирі був потерпілий, оскільки ще до конфлікту ніж у руках підсудного бачив свідок ОСОБА_8 та розповідав про це іншим свідкам і давав послідовні покази з цього приводу на досудовому слідстві та в суді.

Також, суд критично оцінює покази ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_9, оскільки вони являються близькими родичами підсудного, і їх покази суперечать в сукупності зібраним по справі доказам.

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у скоєнні ним злочину за обставин, встановлених як на попередньому, так і в судовому слідстві і тому суд не може прийняти до уваги його покази, щодо обставин скоєння злочину, рахуючи їх як захисну позицію, оскільки він змінював свої покази в ході досудового слідства та в суді і вони суперечать зібраним по справі доказам.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, оскільки він своїми навмисними діями вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки , особу винного.

Суд приймає до уваги, що підсудний вину визнав частково, обставини вчинення злочину, працював, позитивно характеризується за місце роботи та проживання, одружений, стан його здоров»я та стан здоров»я його близьких, має матір інваліда 2-ї групи, збитки потерпілому відшкодував, думку потерпілого щодо міри покарання , що є пом»якшуючими обставинами по справі, раніше не судимий.

Також суд враховує, що злочин підсудним було вчинено у стані алкогольного спяніння, що є обтяжуючою обставиною по справі, скоєно замах на особливо тяжкий злочин.

При обранні міри покарання суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

З ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз (т.с. 2 а.с. 56, 58,63,66,69), всього на загальну суму 988 грн. 63 коп.

Речові докази по справі - підлягають знищенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.15, ч.1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 ( семи ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити утримання під вартою в Слідчому ізоляторі ДДУЗПВП.

Строк відбуття покарання рахувати з 30 жовтня 2006 року, врахувавши в цей строк, - строк затримання ОСОБА_2 з 8 жовтня по 19 жовтня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в м. Києві р/р30000110026101, в ОПЕРУ НБУ по Києву та області р/р 35302303802 код ЗКПО 24074109, МФО 321024 - призначення платежу за експертні роботи 998 грн. 63 коп. (т.с. 2 а.с. 56, 58, 63, 66, 69).

Речові докази по справі: які зберігаються в камері речових доказів прокуратури Дніпровського району м. Києва - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м. Києва, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же термін, з моменту отримання копії вироку.

Суддя