Рішення № 10079649, 21.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 червня 2010 р.           Справа 14/67-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Київського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро - горілчаної промисловості (Об'єднання "Київспирт"), код ЄДРПОУ 24920337, вул. Баумана, 9/12, м. Київ, 03190

до: Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод", код ЄДРПОУ 00374798, с. Бджільна, Теплицький район, Вінницька область, 23840

про стягнення 75 895,55 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ :

Київським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро - горілчаної промисловості (Об'єднання "Київспирт") подано позов про стягнення 75 895,55 грн. суми комісійної винагороди з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод".

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв"язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо забезпечення явки в судове засідання уповноважених представників та надання витребуваних судом документів, зокрема ухвалою суду від 14.06.2010 р. розгляд справи на підставі вказаних обставин був відкладений на 21.06.2010 р.

На визначену дату представники сторін в черговий раз не з"явились, витребуваних ухвалами суду документів не подали, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 6382 р - 6383 р від 14.06.2010 р.

В свою чергу, суд, оглянувши наявні матеріали справи, встановивши, що позивачем надано достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття обгрунтованого рішення, враховуючи, окрім того, вжиття усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів, дійшов висновку про розгляд даної справи без участі представників сторін за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З огляду на проведення судового засідання за відсутності представників позивача та відповідача технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наявним доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

28.12.2005 р. між сторонами було укладено договір комісії на продаж спирту № 12-к/в (далі Договір), відповідно до умов якого Київським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Київспирт" (Комісіонер) зобов'язується за дорученням Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" (Комітент) укласти від свого імені, але за рахунок останнього, договір поставки спирту на внутрішньому ринку на реалізацію спирту етилового "Люкс" за ціною 35,50 грн., враховуючи ПДВ, за 1 дал спирту.

Пунктом 1.2 Договору визначений обов'язок Комітента виплатити Комісіонерові винагороду, яка у відповідності до п. 2.1 Договору, становить 1,5% (без ПДВ) від вартості поставленого за договором поставки спирту та відшкодовує витрати Комісіонера, понесені останнім за цим Договором.

Також сторони погодили, що винагорода Комісіонеру перераховується Комітентом на підставі акту виконаних робіт у національній валюті України протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження узгодженої партії спирту, зазначеної у рахунку-фактурі, виписаною Покупцю спирту за договором поставки.

Додатковою угодою № 3 від 26.09.2006 р. до договору комісії № 12-к/в від 28.12.2005 р. сторони дійшли згоди, що Комісіонер зобов'язується укласти договір на поставку 175 000 дал спирту на внутрішньому ринку за ціною: в І-му кварталі 2006 р. "Люкс" - 45 000 дал по ціні 35,5 грн. (з урахуванням ПДВ); в ІІІ-му кварталі 2006 р. "Люкс" - 30 000 дал по ціні 39,96 грн. (з урахуванням ПДВ); в ІV-му кварталі 2006 р. "Люкс" - 100 000 дал по ціні 45,06 грн. (з урахуванням ПДВ).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи обопільно підписаних сторонами актів виконаних робіт № 18, № 22, № 23 та № 28, що датовані 31.07.2009 р., позивачем були виконанні взяті на себе умовами договору комісії зобов"язання та укладено ряд договорів на реалізацію спирту "Люкс". Також, у відповідності до вказаних актів виконаних робіт, з огляду на відсутність наявності у відповідача будь-яких зауважень чи претензій щодо кількості та якості послуг наданих позивачем, розмір належної до виплати позивачу комісійної винагороди становить 61 313,09 грн.

Водночас матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань та сплати Київському обласному державному об'єднанню спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Київспирт" комісійної винагороди за послуги надані на виконання умов договору комісії на продаж спирту № 12-к/в від 28.12.2005 р. та додаткових угод до нього.

Таким чином борг відповідача перед позивача станом на день розгляду справи судом становить 61 313,09 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та беручи до уваги факт відсутності заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми комісійної винагороди підлягають задоволенню в межах заявлених вимог в розмірі 61 313,09 грн.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 8 039,37 грн. пені, 5 395,55 грн. інфляційних нарахувань, 1 147,78 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До того ж, п.7.1 Договору визначено право Комісіонера застосувати штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків перерахування Комітентом комісійної винагороди у розмірі 0.01% від несвоєчасно перерахованих сум за кожний день прострочки.

В свою чергу, згідно зі ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши наведені положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд констатує, що останні не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Така ж позиція викладена й у п. 49 Інформаційного листа від 07.04.2008р. за № 01-08/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні надані докази та розрахунки, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 8 039,37 грн. пені, 5 395,55 грн. інфляційних нарахувань та 1 147,78 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 8 039,37 грн. пені, 4 995,79 грн. інфляційних нарахувань та 1 147,78 грн. 3% річних. В частині ж стягнення 399,76 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити як помилково заявлених.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 75 895,55 грн., з яких 61 313,09 грн. сума основного боргу, 8 039,37 грн. пені, 5 395,55 грн. інфляційних нарахувань та 1 147,78 грн. 3%, підлягають частковому задоволенню в сумі 75 495,79 грн., з яких з яких 61 313,09 грн. сума основного боргу, 8 039,37 грн. пені, 4 995,79 грн. інфляційних нарахувань та 1 147,78 грн. 3% річних.

В частині ж стягнення 399,76 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374798, с. Бджільна, Теплицький район, Вінницька область, 23840, п/р 260073107479 у Вінницькому обласному управлінні ВАТ Ощадний банк, МФО 302076)на користь Київського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро - горілчаної промисловості (Об'єднання "Київспирт") (код ЄДРПОУ 24920337, вул. Баумана, 9/12, м. Київ, 03190, р/р 26005014038598 у філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 380333) 61 313,09 грн. (шістдесят одна тисяча триста тринадцять грн. 09 коп.) основного боргу, 8 039,37 грн. (вісім тисяч тридцять дев"ять грн. 37 коп.) пені, 4 995,79 грн. (чотири тисячі дев’ятсот дев"яносто п"ять грн. 79 коп.) інфляційних нарахувань, 1 147,78 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 78 коп.) 3% річних, 754,96 грн. (сімсот п"ятдесят чотири грн. 96 коп.) витрат на сплату державного мита; 234,76 грн. (двісті тридцять чотири грн. 76 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. Баумана, 9/12, м. Київ, 03190

3 - відповідачу с. Бджільна, Теп-лицький район, Вінницька область, 23840