Рішення № 10079542, 22.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2010Справа №2-24/1340-2010 За позовом Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 78, ідентифікаційний код 03328391)

до відповідача - Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630)

про стягнення 2 210 500,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Пєтухова Л. В., представник, довіреність №576/01-26/01 від 12.05.2010 р.

Від відповідача – Ковальов О.О. - представник, довіреність № 2625/24/01-55 від 06.04.2010р., посвідчення № 1290.

Обставини справи:

Кримське республіканське виробниче підприємство "Кримтролейбус" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про стягнення з відповідача на користь Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" суми заборгованості у розмірі 2 210 500,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані існуванням у відповідача - Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради заборгованості, яка складається з вартості наданих Кримським республіканським виробничим підприємством "Кримтролейбус" транспортних послуг за січень 2010 року, відповідно до умов договору від 24.12.2009р., який, за ствердженням позивача, визнано укладеним з 01.01.10р. до 31.12.2010р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №2-31/4190-2009.

Таким чином, підставою звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим стало невиконання Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради умов Договору про організацію транспортних послуг міським наземним електричним транспортом від 24.12.2009р. та норм чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07 квітня 2010 року суд прийняв до розгляду заяву Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача - Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на користь Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" суму заборгованості у розмірі 4436300,00 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов від 06.04.2010 р.

26 травня 2010 року від Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради надійшло клопотання про припинення провадження по справі на підставі задоволення Вищім господарським судом касаційної скарги Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, якою скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду та залишено без змін рішення Господарського суду АР Крим по справі №2-31/4190-2009, на підставі якого у задоволенні вимоги про зобов’язання укласти договір про організацію надання транспортних послуг міським наземним електротранспортом між позивачем та відповідачем на умовах редакції позивача, на термін з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. Кримському республіканському виробничому підприємству "Кримтролейбус" відмовлено.

Вказане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Представниками сторін було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 07.04.2010 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, усі документи, зокрема, оригінал, були досліджені у судовому засіданні за участю представників обох сторін та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем - Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради значиться заборгованість, яка складається з вартості наданих Кримським республіканським виробничим підприємством "Кримтролейбус" транспортних послуг за січень 2010 року, відповідно до умов договору від 24.12.2009р., який, за ствердженням позивача, визнано укладеним з 01.01.10р. до 31.12.2010р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду

Як встановлено судом, дійсно Кримське республіканське виробниче підприємство “Кримтролейбус” зверталося до господарського суду АРК з позовом до виконкому Сімферопольської міської ради про визнання укладеним з дня набрання чинності рішення суду договору про організацію надання транспортних послуг міським наземним електротранспортом між позивачем та відповідачем на умовах редакції позивача, на термін з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Вказаний позов був прийнятий до розгляду та було порушено провадження по справі №2-31/4190-2009.

У процесі розгляду справи Кримське республіканське виробниче підприємство “Кримтролейбус” відповідною заявою змінило позовні вимоги і просило суд з тих же підстав, що викладені у позові, зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір про організацію надання транспортних послуг міським наземним електротранспортом у редакції позивача.

В обґрунтування заявлених вимог, Кримське республіканське виробниче підприємство “Кримтролейбус” посилалося на те, що листом від 24.06.09р. зверталося до відповідача з пропозицією укласти договір про організацію надання транспортних послуг міським наземним електротранспортом на підставі Закону України “Про міський електричний транспорт”, однак, відповідач відмовився від укладення договору, про що повідомив у листі від 09.07.2009р. При цьому, направлений відповідачу проект договору, ним не підписаний та не повернутий.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги Кримське республіканське виробниче підприємство “Кримтролейбус” стверджувало, що відповідач зобов’язаний укласти такий договір, оскільки ст.11 Закону України “Про міський електричний транспорт” та ст.30 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено укладення договорів про організацію надання транспортних послуг з відповідним виконавчим органом місцевого самоврядування. При цьому, вказує, що договір має бути укладений на підставі примірної форми договору, що затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №72 від 25.03.2008р., надісланий проект якого цілком відповідає примірній його формі.

Рішенням ГС АР Крим від 03.11.2009 р. по справі №2-31/4190-2009 у задоволенні вищевказаного позову, з урахуванням уточнень, було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Кримське республіканське виробниче підприємство “Кримтролейбус” звернулося з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р., вказану апеляційну скаргу було задоволено, рішення ГС АР Крим від 03.11.2009 р. по справі №2-31/4190-2009 скасоване та постановлене нове рішення, відповідно до якого було визнано укладеним з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. договір про організацію транспортних послуг міським наземним транспортом між Кримським республіканським виробничим підприємством “Кримтролейбус” та виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на 2010 р. в редакції Кримського республіканського виробничого підприємства “Кримтролейбус”.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Замовник ( відповідач по справі ) надає перевізнику ( позивачу по справі ) право на перевезення пасажирів і багажу тролейбусами на постійних і тимчасових маршрутах.

Відповідно до п. 2.1.1 до складу обов’язків замовника входило встановлення замовлення і затверджувати узгоджені з перевізником обсяги транспортної роботи. Розклад і показники якості руху.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору замовник розглядає і затверджує звіт про обсяги транспортних послуг перевізника на протязі 5 – ти календарних днів після його отримання.

Відповідно до п. 4.5 вказаного договору величина розрахункового тарифу визначається відповідно до вимог «Правил надання послуг населенню по перевезенню міським електротранспортом», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. №1735.

Судом встановлено, що позивачем по справі, у виконання умов вищевказаного договору, було складено звіт про обсяг транспортних послуг у січні 2010 р., який був надісланий відповідачу по справі супровідним листом №143/01-18/01 від 05.02.2010 р.

Вартість наданих послуг за січень 2010 р. складала 2210500,00 грн.

Також позивачем було складено звіт про обсяги транспортних послуг, наданих відповідачу по справі у лютому 2010 р. Вказаний звіт був надісланий відповідачу по справі листом від 15.03.2010 р.

Вартість наданих послуг за лютий 2010 р. складала 2225 800,00 грн.

Однак відповідач не затвердив обидві звіти та не проводив сплату за транспортні послуги.

Тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення суму заборгованості у розмірі 4436300,00 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов договору про організацію транспортних послуг міським наземним транспортом та обґрунтовуючи вимоги нормами 11, 15, 16, 526, 903 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Однак як встановлено судом, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернуся з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. по справі №2-31/4190-2009 до Вищого господарського суду України.

По результатам розгляду даної касаційної скарги, постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. було скасовано, а рішення ГС АР Крим від 03.11.2009 р. по справі №2-31/4190-2009 було залишено в силі.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позивач по даній справі обґрунтовує свої позовні вимоги не належним виконанням відповідачем по справі взятих на себе зобов’язань за договором про організацію надання транспортних послуг міським наземним електротранспортом зі строком дії з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

Однак в судовому порядку вже встановлено, що даний договір між сторонами не був укладений, а тому між сторонами по даній справі і не виникло ніяких прав та обов’язків за вищевказаним договором.

При таких обставинах, суд дійшов висновку у задоволенні заявлених позовних вимог, з урахуванням останніх уточнень, відмовити у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24.06.2010

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.