Рішення № 10079432, 15.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

15.06.2010Справа №2-2/2804-2010 за позовом - Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, 4)

до відповідача - Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27)

про стягнення 41 608,48 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Кошина Т.В. – ю/к, довіреність у справі

Від відповідача : не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до ГС АРК із позовом до відповідача про стягнення 41 608грн. 48коп заборгованості за надані охоронні послуги.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України №Ял 09-2006 від 01.01.2009р., відповідно до умов якого позивач надав відповідачу охоронні послуги. Проте, відповідач, порушуючи вимоги договору, сплатив лише частину вартості охоронних послуг, у результаті чого склалась заборгованість, несплата якої стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

У судовому засіданні від представника позивача надійшла заява від 15.06.2010р. про припинення провадження по справі у частині стягнення з відповідача 41 608грн. 48коп заборгованості, у зв’язку з погашенням відповідачем боргу згідно банківських виписок.

Відповідач у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи, у тому числі відзив на позовну заяву не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією. На день судового засідання від відповідача надійшло клопотання від 15.06.2010р. про відкладення справи слуханням на більш пізніший строк у зв’язку з переговорами з позивачем про укладення мирової угоди, а також підготуванням актів звірки розрахунків.

Суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, у справі достатньо матеріалів для розгляду спору по суті.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з’явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим та Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" було укладено договір на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України №Ял 09-2006 від 01.01.2009р. відповідно до п. 1.1, 1.2 якого "Охорона" надає послуги з у сфері охорони громадського порядку та безпеки. "Замовник" передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у Дислокації (додаток №1 до Договору) об'єкта, що охороняється (далі - "Об'єкт") під охорону постів фізичної охорони "Охорони", а "Охорона" зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна "Замовника" на "Об'єкті" з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого "Замовником" доступу сторонніх осіб до майна на "Об'єкті", збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення "Замовником" всіх належних йому повноважень щодо майна. "Замовник" зобов'язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати "Охороні" встановлену плату. Згідно з п. 3.1, 3.2. договору ціна послуг охорони за цим Договором є 301519,20 грн. (Триста одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять грн., 20 коп.) і зазначається Сторонами у Розрахунку (додаток №2 до Договору). Вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується Сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки №№ 1,2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

Пунктом 3.5. вищевказаного договору передбачалось, що оплата за послуги "Охорони" здійснюється "Замовником" на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок "Охорони" у розмірі, визначеному згідно пункту 3.2 Договору. Перший платіж по Договору у сумі вартості послуг «Охорони» за перший місяць охорони "Об'єкта" здійснюється "Замовником" впродовж 5-ти банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються "Замовником" не пізніше 25 числа кожного місяця за цей місяць. На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу охоронні послуги, але відповідач у порушення умов договору – пункту 4.1, зобов’язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав.

Судом встановлено, що сума основного боргу у розмірі 25608грн. 48коп. була погашена відповідачем після звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується банківськими виписками ЯЛ-0000198 від 31.05.2010р. та ЯЛ-0000191 від 20.05.2010р., які знаходяться у матеріалах справи та визнається позивачем, у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення основного боргу у розмірі 25608грн. 48коп. провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

У частині стягнення боргу у розмірі 16000,00грн., суд вважає за необхідне у позові відмовити, оскільки при зверненні позивача з позовом до суду вказана сума була необґрунтовано включена до суми позову про стягнення боргу за договором на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України №Ял 09-2006 від 01.01.2009р., оскільки, сума основного боргу у розмірі 16000,00грн. була погашена відповідачем до звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується банківськими виписками ЯЛ-0000169 від 30.04.2010р. та ЯЛ-0000157 від 21.04.2010р. Відповідно до штемпелю на позовній заяві, позивач звернувся з позовом до суду 19.05.2010р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача з суми 25608грн. 48коп., оскільки сума боргу у розмірі 25608грн. 48коп. була погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, оскільки відповідно до штемпелю на конверті, позивач звернувся з позовом до суду 18.05.2010р.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні були оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 18.06.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,75,п.1-1 ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, р/р 26004310070001 у філії АБ «Південний» м. Ялта,| МФО 384522, ЄДРПОУ 03348005) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, 4, р/р 26004060312109 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 08596943) 256грн. 10коп державного мита, 145грн.26коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 16000,00грн. боргу відмовити.

4.          У частині стягнення 25608грн. 48коп. боргу припинити провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.