Рішення № 10079430, 15.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

15.06.2010Справа №2-23/1915-2010 За позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «КОНТІ», м.Донецьк

До відповідача Приватного підприємства «РГС Груп», м. Сімферополь

Про стягнення 612 368,64 грн.

                              Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Брикун Р.М., представ. за довір. № 73/11-Д від 12.05.2010 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 117/14/9 від 06.11.2009 р. у сумі 612368,64 грн., а саме: 541440,00 грн. основної заборгованості, 70928,64 грн. неустойки. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

          Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

           Відповідач не забезпечив явку свого представника в судові засідання 19.05.2009р. та 14.06.2009р., не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позов, про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

          Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

06.11.2009р. Закрите акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «КОНТІ» (Покупець) та Приватне підприємство «РГС Груп» (Продавець) уклали договір купівлі-продажу №117/14/9, згідно п.1 якого Продавець зобов’язався партіями поставити, а Покупець прийняти та оплатити цукор-пісок виробництва України у мішках, у строки та на умовах, передбачених в договорі.

Згідно п.2.1 договору загальна кількість товару, що відвантажується, складає 1000 метричних тонн.

Пунктом 4.1. Договору був встановлений порядок оплати: 50% протягом двох банківських днів з моменту відвантаження партії товару та 50% протягом двох банківських днів з моменту передачі партії товару.

Відповідно до п.3.1 договору відвантаження товару здійснюється партіями, згідно додаткових повідомлень Покупця відповідно до п.3.2 договору, у період з 10.11.2009р. до 20.11.2009 року включно.

Датою відвантаження сторони визначили дату, зазначену на штемпелі в залізничній накладній станції відправлення (п. 3.5. Договору).

          09.11.2009 року відповідачем як підтвердження відвантаження 192 тонн товару факсом були направлені позивачу копії трьох накладних: від 09.11.2009р. станція відправлення Черкаси ОДЖ 424206 в кількості 64000 кг, вагар Чаговець А.В.; від 09.11.2009 р. станція відправлення Черкаси ОДЖ 424206 в кількості 64000 кг., вагар Чаговець А.В. та від 08.11.2009 р. станція відправлення Черкаси ОДЖ 424206 в кількості 64000 кг., вагар Чаговець А.В.

          Згідно з п. 4.1. Договору та рахунку №68 від 09.11.2009р. позивач сплатив за 192 тонни товару 541440,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №909 від 09.11.2009р., однак, товар ані на адресу позивача ані на станцію Костянтинівка Донецької залізниці не надійшов.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення про набуття майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вищевказані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

          10.02.2010 року з метою досудового урегулювання спору позивачем за адресою вказаною в Договорі, було направлено відповідачу претензію з відмовою від та вимогою повернути грошову суму 541440,00 грн.

          Однак станом на день розгляду справи, відповідач не повернув безпідставно отримані кошти у розмірі 541440,00 грн.

          Таким чином, сума основного боргу відповідача складає 541440,00 грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

          Пунктом 7.3 договору передбачена відповідальність відповідача на порушення строків відвантаження товару, передбачених п.п.3.1,3.2 договору, у вигляді неустойки за у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення.

          Позивач просить стягнути неустойку у сумі 70928,64грн., яка розрахована вірно та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 15.06.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.06.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «РГС Груп» (95022, Україна, АРК, м.Сімферополь, вул. Кубанская, 22, п/р №26009000700054 в ВАТ Банк «Демарк», МФО 353575, ЄДРПОУ 33773309) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «КОНТІ» (юр. адреса: 83100, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 66; пошт. адреса: 83016, м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 54, п/р 26002150631571 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», м.Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 25112243) 541440,00грн. основної заборгованості, 70928,64грн. неустойки, 6123,68грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.