Рішення № 10079426, 16.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2010Справа №2-24/1129-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400, ідентифікаційний код 00131400)

до відповідача - Салгірського міжрайонного управління водного господарства (95007, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Плотинна 4, ідентифікаційний код 01034030)

про стягнення 27 692,80 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Бойченко А.А. – представник, довіреність № 213-Д від 15.03.2010р., посвідчення № 1501.

Від відповідача – Диордий О.А. – представник, довіреність № 21 від 13.01.2010 р.; Симонов В.І. – представник, довіреність № 40 від 01.03.2010р.

Обставини справи:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Салгірського міжрайонного управління водного господарства про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" суми заборгованості по розрахункам за реактивну електричну енергію у розмірі 21148,03 грн., суми пені за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі 3733,36 грн., трьох відсотків річних у розмірі 743,91 грн., інфляційних втрат у розмірі 2067,50 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язань щодо належної оплати спожитої за договором № 75 від 23.02.2006р. реактивної електроенергії, на підставі чого у Салгірського міжрайонного управління водного господарства виникла заборгованість у розмірі 21148,03 грн.

Таким чином, відповідно до позовної заяви вбачається, що підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з позовом до Господарського суду АР Крим став факт існування у відповідача заборгованості по розрахункам за реактивну електричну енергію.

Крім того, посилаючись на факт порушення відповідачем умов договору на постачання електричної енергії № 75 від 23.02.2006р., Правил користування електричною енергією та норм чинного законодавства, позивач просить стягнути з Салгірського міжрайонного управління водного господарства інфляційні втрати, три відсотки річних та пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань у примусовому порядку.

Відповідач проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" заперечував за мотивами, викладеними у запереченнях, наданих представником Салгірського міжрайонного управління водного господарства у судовому засіданні

Сторони у судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 03.03.2010 р. було продовжено строк розгляду справи.

02.06.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.06.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував та представив відзив на наданий позивачем розрахунок за споживання реактивної електричної енергії, в якому повідомив, що даний розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ :

23.02.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Салгірським міжрайонним управлінням водного господарства (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 75.

Згідно з п. 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов вказаного договору і додатків до договору, які є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.п. 2.1.2 вказаного договору постачальник зобов’язався поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених у відповідності з розділом 5, з врахуванням умов розділу 6 цього договору, відповідно до категорій надійності струмоприймачів споживача у відповідності до Правил устройства електроустановок і гарантійного рівня надійності електропоставки відповідно до фактичної категорії, визначеній Додатком №6 «акт розмежування балансової приналежності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін»; з дотримання вставлених показників електричної енергії в межах відхилень, обумовлений у договорі між Постачальником та ДП «Енергоринок».

Відповідно до п.п. 2.2.3 вказаного договору Споживач зобов’язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов додатку №4.1 або №4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п.п. 2.2.4 вказаного договору здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника і електроустановками Споживача відповідно до Додатку №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії».

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідачем зобов’язання, передбачені вищевказаним договором і чинним законодавством України не виконувалися, що призвело до виникнення заборгованості за реактивну електричну енергію в сумі 21148,03 грн. Вказаний розрахунок був здійснений за період з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р., що підтверджується наданим позивачем розрахунком плати за спожиту реактивну електричну енергію ( а. с. 83 – 85 ).

Також позивачем був представлений рахунок – накладна №0075/0209Р від 20.02.2009 р., відповідно до якої за перетоки реактивної електричної енергії з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р. у відповідності до договору №75 від 23.03.2006 р. визначена сума до сплати у розмірі 58555,52 грн. Вказаний рахунок - накладна була отримана представником відповідача, про що свідчить підпис ( а. с. 19 ).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 зі змінами та доповненнями (далі –ПКЕЕ) електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Згідно з пунктами 6.33- Величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

Відповідно до пункту 3.1 Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацією у її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, здійснюється усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці 5000 кВт х год., та більше.

Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії (п. 1.2 ПКЕЕ).

Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки (п. 1.2 ПКЕЕ).

В листі від 17.02.2006 р. № 01/41-217 Державна інспекція України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії дає роз'яснення поняття - реактивна енергія.

Так, зазначено що реактивна енергія - це не товар. Реактивна електроенергія є шкідливою складовою процесів передачі активної електроенергії електричними мережами, яка проявляється в обставинах-реактивної незбалансованості електроустановок суспільними збитками через додаткові втрати активної електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Плата за перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу балансової належності електромереж є адресний економічний стимул до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків. Величина плати залежить від схеми, параметрів і режиму електромережі.

Відповідно до наданого позивачем розгорнутого розрахунку плати за споживання реактивної електричної енергії вбачається, що розрахунок було проведено по розрахунковому приладу обліку, знятого на перевірку 17.02.2009 р., де зафіксовано показники лічильника - 97,17 кВт/г по НС – 666 ( а. с. 83 - 85 ).

Періодом виникнення заборгованості позивачем у вказаному розрахунку зазначено з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р. Однак, судом встановлено, що споживання електричної енергії за вищевказаний період по НС – 666 був рівний 0 кВт/г.

При таких обставинах, суду не зрозуміло, які саме показники були взяті представниками позивача для розрахунку плати за споживання реактивної електричної енергії за період саме з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р.

Представником позивача було в судовому засіданні повідомлено про те, що для вищевказаного розрахунку показники були взяті не за період з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р., а за попередні роки.

З урахуванням викладеного, суду не представлено доказів наявності заборгованості за відповідачем по платі за споживання реактивної електричної енергії саме за період з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р.

Також необхідно вказати і на наступний факт.

Як зазначалось, відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Також у п. 18 Додатку №5 до договору №75 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії» зазначено, що кошти оплати за перетоки реактивної електричної енергії перераховуються Споживачем ( відповідачем по справі ) на поточний рахунок Постачальника на протязі 5 – ти днів з дня отримання розрахункових документів.

Однак не було представлено доказів направлення відповідачу відповідного рахунку про стягнення вищевказаної заборгованості по платі за споживання реактивної електричної енергії за період з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р. і саме у розмірі 21148,03 грн., а, таким чином, у відповідача, у відповідності до п. 6.43 Правил користування електричною енергією і п. 18 Додатку №5 до договору №75, не виникло обов’язку зі сплати вищевказаної нарахованої заборгованості.

У матеріалах справи наявний рахунок – накладна №0075/0209Р від 20.02.2009 р., відповідно до якої за перетоки реактивної електричної енергії з 23.01.2009 р. по 20.02.2009 р. у відповідності до договору №75 від 23.03.2006 р. визначена сума до сплати у розмірі 58555,52 грн. Вказаний рахунок був отриманий відповідачем. Однак, відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по розрахункам за реактивну електричну енергію у розмірі 21148,03 грн. Як вбачається з пояснень представників позивача, наданих у судовому засіданні, сума у розмірі 58555,52 грн. була розрахована неправильно і помилково.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині сплати заборгованості по розрахункам за реактивну електричну енергію у розмірі 21148,03 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 3733,36 грн., 3% річних у розмірі 743,91 грн. і інфляційні втрати у розмірі 2067,50 грн.

Однак, в зв’язку з тим, що судом вже встановлено відсутність наявності за відповідачем по справі заборгованості по розрахункам за реактивну електричну енергію, то у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 3733,36 грн., 3% річних у розмірі 743,91 грн. і інфляційних втрат у розмірі 2067,50 грн. необхідно також відмовити.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 21.06.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.