Рішення № 10079219, 22.06.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-3230/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2010 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Новака А.В.

при секретарях Чорнобай Т.В., Тищенко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 27.11.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (відповідно до Статуту АТ «ОТП Банк»), був укладений кредитний договір № МL-001/142/2007.

Відповідно до умов кредитного договору та згідно заявки відповідача-1 ОСОБА_1 від 27.11.2007, банк надав останній кредит в сумі 66 055,13 доларів США. Відповідно до додаткового договору № 1 до кредитного договору, а також на підставі кредитної заявки відповідача-1 від 25.02.2008 банк надав позичальникові кредит в сумі 56462,82 доларів США.

Згідно додаткового договору № 2 до кредитного договору від 15.05.2008, а також на підставі кредитної заявки від 15.05.2008 банк надав позичальникові кредит в сумі 41893,57 доларів США.

Відповідач-1, в свою чергу, зобов'язалась прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти у строки, встановлені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.5 ч. 2 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту та нарахованих процентів здійснюються відповідачем-1 щомісяця у розмірі та в строки, встановлені графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно п. 1.4 ч. 2 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату.

Відповідно до п. 3 ч. 1 кредитного договору, для розрахунку відсотків за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 13,49% річних.

Згідно п. 3.2 додаткового договору № 3 до кредитного договору в період часу з 27.04.2009 по 27.07.2009 для розрахунку процентів за кредитом використовується фіксована процентна ставка 7,00%.

З п. 3.3 додаткового договору до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксований відсоток в розмірі 6,43%.

27.11.2007 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем-2 ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-001/142/2007, за яким поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 свого зобов'язання за кредитним договором від 27.11.2007 в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають як солідарні боржники, і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Крім того, 25.02.2008 між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем-2 був укладений додатковий договір № 1 до договору поруки від 27.11.2007 та 15.05.2008 - додатковий договір № 2 до договору поруки від 27.11.2007.

27.04.2009 між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем-2 було укладено додатковий договір № 3 до договору поруки від 27.11.2007.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було дотримано умов кредитного договору, позивачем на підставі п 1.9 ч. 2 кредитного договору 25.09.2009 шляхом поштового зв'язку було направлено письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором. Дана вимога підлягала виконанню протягом тридцяти календарних днів з дня її одержання. Відповідачем ОСОБА_1 зазначена вимога була отримана особисто, про що свідчить її підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, сума боргу за кредитним договором повернена не була.

Згідно п. 3.2 договору поруки, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної вимоги. Дана вимога була отримана ОСОБА_2 особисто.

Станом на 16.02.2010 заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 158033,62 доларів США, що еквівалентно 1264585,03 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.

Станом на 16.02.2010 заборгованість відповідача-1 по відсоткам за кредитним договором за період часу з 26.08.2009 по 16.02.2010 складає 17924,19 доларів США, що еквівалентно 143429,27 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.

Згідно п.п. 4.1.1 ч. 2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Станом на 16.02.2010 за несвоєчасне повернення кредиту, ОСОБА_1 нарахована пеня за період часу з 27.07.2009 по 28.12.2009 в розмірі 42677,66 грн.

Відповідно до п. 4.1.2 ч. 2 кредитного договору, за прострочення зобов'язань за кредитним договором понад 15 календарних днів, відповідач-1, крім пені, додатково сплачує на користь позивача штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених зобов'язань, але не менше ніж 25,00 грн.

За п. 4.1.3 ч. 2 кредитного договору, за прострочення зобов'язань за кредитним договором понад 30 календарних днів, відповідач-1, крім пені та штрафу, передбаченого п.п. 4.1.1, 4.1.2 ч. 2 кредитного договору, додатково сплачує на користь позивача штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених зобов'язань, але не менше ніж 50,00 грн.

Отже, за несвоєчасне повернення кредиту відповідачем-1, останній нараховані штрафні санкції в розмірі 75,00 грн.

Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором та договором поруки утворилась значна заборгованість, яка загалом складає 1408014,40 гривень, з яких: 1264585,03 грн. заборгованість за кредитом; 143429,37 грн. відсотки за користування кредитом; 42677,66 грн. пеня; 75,00 грн. - штраф, які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість, яка в цілому становить 1408014,40 грн. та 42752,66 грн., а також суму сплачених судових витрат у розмірі 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не зявилися. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомленя про вручення телеграм /а.с. 64, 65/. Про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність суду не надавали. Така поведінка відповідачів свідчить про умисне ухилення від явки у судове засідання з метою уникнення небажаних наслідків або про байдужість до результатів розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ЦПК України, у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи вищезазначене та думку представника позивача, яка не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі, суд вважає за можливе винести рішення у відсутність відповідачів за наявними у справі доказами, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (відповідно до Статуту АТ «ОТП Банк»), був укладений кредитний договір № МL-001/142/2007 /а.с. 10-18/ .

Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем-1 кредитний договір відповідає вимогам ст.ст. 1054-1055 ЦК України.

Відповідно до умов кредитного договору та згідно заявки відповідача-1 ОСОБА_1 від 27.11.2007 /а.с. 19/ , банк надав останній кредит в сумі 66 055,13 доларів США. Відповідно до додаткового договору № 1 до кредитного договору від 25.02.2008, а також на підставі кредитної заявки відповідача-1 від 25.02.2008 банк надав позичальникові кредит в сумі 56462,82 доларів США /а.с. 20-21/.

Згідно додаткового договору № 2 до кредитного договору від 15.05.2008, а також на підставі кредитної заявки від 15.05.2008 банк надав позичальникові кредит в сумі 41893,57 доларів США /а.с. 22-23/.

Відповідач-1, в свою чергу, зобов'язалась прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти у строки, встановлені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.5 ч. 2 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту та нарахованих процентів здійснюються відповідачем-1 щомісяця у розмірі та в строки, встановлені графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно п. 1.4 ч. 2 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату.

Відповідно до п. 3 ч. 1 кредитного договору, для розрахунку відсотків за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 13,49% річних.

Згідно п. 3.2 додаткового договору № 3 до кредитного договору в період часу з 27.04.2009 по 27.07.2009 для розрахунку процентів за кредитом використовується фіксована процентна ставка 7,00%.

З п. 3.3 додаткового договору до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксований відсоток в розмірі 6,43%.

27.11.2007 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем-2 ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-001/142/2007, за яким поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 свого зобов'язання за кредитним договором від 27.11.2007 в повному обсязі /а.с. 28-29/.

Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем-2 договір поруки відповідає вимогам ст. 553 ЦК України.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають як солідарні боржники, і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Крім того, 25.02.2008 між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем-2 був укладений додатковий договір № 1 до договору поруки від 27.11.2007 та 15.05.2008 - додатковий договір № 2 до договору поруки від 27.11.2007 /а.с. 31-32/.

27.04.2009 між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем-2 було укладено додатковий договір № 3 до договору поруки від 27.11.2007 /а.с. 33/.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було дотримано умов кредитного договору, позивачем на підставі п 1.9 ч. 2 кредитного договору 25.09.2009 шляхом поштового зв'язку було направлено письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором. Дана вимога підлягала виконанню протягом тридцяти календарних днів з дня її одержання /а.с. 24/ . Відповідачем ОСОБА_1 зазначена вимога була отримана особисто, про що свідчить її підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, сума боргу за кредитним договором повернена не була.

Згідно п. 3.2 договору поруки, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної вимоги /а.с. 30/ . Дана вимога була отримана ОСОБА_2 особисто.

Станом на 16.02.2010 заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 158033,62 доларів США, що еквівалентно 1264585,03 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.

Станом на 16.02.2010 заборгованість відповідача-1 по відсоткам за кредитним договором за період часу з 26.08.2009 по 16.02.2010 складає 17924,19 доларів США, що еквівалентно 143429,27 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.

Згідно п.п. 4.1.1 ч. 2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Станом на 16.02.2010 за несвоєчасне повернення кредиту, ОСОБА_1 нарахована пеня за період часу з 27.07.2009 по 28.12.2009 в розмірі 42677,66 грн.

Відповідно до п. 4.1.2 ч. 2 кредитного договору, за прострочення зобов'язань за кредитним договором понад 15 календарних днів, відповідач-1, крім пені, додатково сплачує на користь позивача штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених зобов'язань, але не менше ніж 25,00 грн.

За п. 4.1.3 ч. 2 кредитного договору, за прострочення зобов'язань за кредитним договором понад 30 календарних днів, відповідач-1, крім пені та штрафу, передбаченого п.п. 4.1.1, 4.1.2 ч. 2 кредитного договору, додатково сплачує на користь позивача штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених зобов'язань, але не менше ніж 50,00 грн.

Отже, за несвоєчасне повернення кредиту відповідачем-1, останній нараховані штрафні санкції в розмірі 75,00 грн.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що, незважаючи на те, що при підписанні договорів відповідачі погодились з їх умовами, на даний час вони відмовляються виконувати зобов'язання за даними договорами, внаслідок чого утворилась значна заборгованість, яка загалом складає 1408014,40 грн. та 42752,66 грн., з яких: 1264585,03 грн. заборгованість за кредитом; 143429,37 грн. відсотки за користування кредитом; 42677,66 грн. пеня; 75,00 грн. - штраф, які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актам.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом або пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Таким чином, у звязку з невиконанням відповідачами зобовязань за кредитним договором, утворилась значна заборгованість перед позивачем, яка складається з заборгованості за кредитом, а також нарахованими відсотками та штрафами, сума якої станом на 16.02.2010 становить 1408014,40 грн. та 42752,66 грн.

На основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ПАТ «ОТП Банк» в повному обсязі.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 11, 14-16, 509, 525, 526, 530, 541, 543. 546, 553-555, 610-612, 619, 625, 1054, 1055 ЦК України та керуючись ст. ст. 3-5, 10, 11, 24, 60, 99, , 103, 109, 118, 119, 123, 129, 149, 152, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_1, (паспорт НОМЕР_3, виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 28.10.2000), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4, виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 01.02.1997), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43, р/р № 29095006900000 у АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166: заборгованість за кредитним договором у розмірі 1408 014 (один мільйон чотириста вісім тисяч чотирнадцять) гривень 40 копійок, штрафні санкції у розмірі 42 752 (сорок дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) гривні 66 копійок , суму сплаченого судового збору у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) гривень , а всього стягнути 1452 587 (один мільйон чотириста п'ятдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім) гривень 06 копійок .

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд міста Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя А. Новак