Ухвала суду № 10077864, 10.06.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 р.Справа № 2-а-939/09/1470 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Середа І.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Шеметенко Л.П.

при секретарі Святошенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року по адміністративній справі за позовом державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 року №00003036/0,

встановила:

У квітні 2009 року до суду звернувся позивач Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект»із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 р. № 00003036/0, прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві за наслідками проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що податкове повідомлення-рішення № 00003036/0 від 10.03.2009 року прийняте незаконно, з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає визнанню нечинним повністю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року позовні вимоги державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект»були задоволені повністю.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Стандартметал груп», ТОВ «Альт прайм»за період серпень 2008 року, вересень 2008 року, про що було складено акт від 03.03.2009 року №207/36/31821381 (а.с.8-24).

В акті перевірки зазначено, що позивач порушив пункти 1.8 статті 1, підпункт 7.2.2 пункту 7.2, підпункт підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого була завищена заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 1432545,97 гривень, в тому числі за серпень 2008 року на суму 562103,97 гривень, за вересень 2008 року на суму 870442 гривень.

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.04.2009 року за № 00003036/0, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 562103,97 гривень та за вересень 2008 року на суму 870442 гривень.

У вказаному вище акті перевірки зазначено, що відповідачем досліджено факт, коли у контрагентів в ланцюгах постачання встановлено взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності, які порушили свої податкові зобов'язання, що стало підставою для висновку, про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, так як він діяв без належної обачності та обережності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, зазначених цим Законом.

Також відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Виходячи з приписів вказаного підпункту ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», первинним документом, що засвідчує факт здійснення першої події є податкова накладна, яка є звітним документом, а тому датою виникнення права платника податку на податковий кредит необхідно вважати дату отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного вище закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Судом встановлено, що поставка товару та його оплата позивачем відбувались на підставі та на умовах укладених договорів з ТОВ «Стандартметал груп»(а.с.52-54) та з ТОВ «Альт прайм»(а.с. 41-43) із складанням в подальшому усіх необхідних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, передбачених чинним законодавством. Тобто, позивач мав правові підстави для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту, оскільки отримання товарів було підтверджено відповідними податковими накладними (а.с. 49-51, 55-56).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що оскільки витрати по сплаті податку на додану вартість на суму 1432545,97 гривень підтверджені податковими накладними, правомірним є і те, що податковий кредит на вказану суму є підтвердженим позивачем належним чином.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект».

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року по адміністративній справі за позовом державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 року №00003036/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Ю.В. Яковлев

Суддя:Д.В. Запорожан

Суддя:Л.П. Шеметенко