Постанова № 10077843, 10.06.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 р.Справа № 2-а-9750/09/2170 Категорія: 2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Шеметенко Л.П.

при секретарі Святошенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Таврія»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом Малого приватного підприємства «Таврія»до Нововоронцовської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування акту ДПІ у м. Херсоні та рішення Нововоронцовської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області,

встановила:

У квітні 2009 року до суду звернувся позивач Мале приватне підприємство «Таврія»до Нововоронцовської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні із позовом про скасування акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Херсоні №270/21/03/23/14129039 від 27.03.2009 року та рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області № 0000602800 від 03.04.2009 року про застосування штрафних санкцій за порушення норм Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що посадові особи, які здійснювали перевірку порушили ст. 11-1 Закону України «Про державну податку службу в Україні», а саме: не надіслали за десять днів до дня проведення перевірки письмового повідомлення з зазначенням дати її проведення. Позивач зазначав, що не заперечував проти викладених в акті перевірки фактів порушення порядку режиму попереднього програмування назви товарів та розбіжності суми наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сум коштів, зазначеній в денному звіті РРО. А заперечував проти виявленого факту несвоєчасного оприбуткування готівки на загальну суму 2119 грн. 65 коп., мотивуючи це тим, що готівка оприбутковувалась своєчасно, але мало місце порушення внесення записів в розділі 2 Книги обліку розрахункових операцій. 21 та 22 серпня 2008 року були вихідними днями, завідуюча магазином була вихідна, магазин працював, продавці своєчасно робили Z-звіти, які вклеювали до книги обліку розрахункових операцій, але записи в розділі 2 не здійснювали. 22 червня 2008 року завідуюча магазином ОСОБА_6 здійснила відповідні записи, але помилилась та переплутала дані, записавши суму 2110 грн. 65 коп. як виручку за 22.06.2008 року замість 21.06.2008 року, а звітні дані за 22.06.2008 року в сумі 1933 грн. 74 коп. записала на 21.06.2008 року. Позивач вважає, що в діях працівників МПП «Таврія»є лише порушення п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не порядку ведення касових операцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року у задоволенні позовних вимог малого приватного підприємства «Таврія»було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі мале приватне підприємство «Таврія», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні перевірки 25 березня 2009 року магазину № 18 по вул. Чорноморська, 42 у м. Херсон, який належить позивачу, посадовими особами ДПІ у м. Херсоні Вершиною А.О. та Оліфіренко М.І. було встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки у КОРО на суму 2119,65 гривень, вказана сума на підставі фіскального звіту № 1241 не була оприбуткована 21.06.2008 року, що є порушенням п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій. Факт порушення зафіксовані актом перевірки №270/21/03/23/14129039 від 27.03.2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки Нововоронцовською міжрайонною державною податковою інспекцією, на обліку якої перебуває позивач як платник податків, було прийнято рішення № 0000602800 від 03.04.2009 року про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 10598,25 гривень.

В КОРО позивача є запис про звіт №1241 за 21.06.2009 року на суму готівки 1933,74 гривень, далі запис про внесення до КОРО Z-звіту РРО № 1242 за 22.06.2009 року в сумі 2119,65 гривень. Фактично за 21.06.2009 року сума виручки склала 2119,65 гривень, за 22.06.2009 року 1933,74 гривень.

Відповідно до п.п. 1.2 п.1 Положення про ведення касових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оприбуткування готівки проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій (КОРО) прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пдпунктом 2.6 п.2 вказаного вище Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Статтею 1 Указа Президента України від 12.06.2005 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до вищевказаного до позивача була застосована фінансова санкція у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі несвоєчасно оприбуткованої готівки, а саме (5х2119,65грн.) 10598,25 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно правомірності застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10598,25 гривень.

Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних. виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для субєктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії по складанню акту перевірки не відповідають способу захисту в порядку адміністративного судочинства, оскільки не породжують публічно-правових наслідків, якими можуть бути відповідні рішення, прийняті на підставі проведених перевірок.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

На думку колегії суддів, і як убачається з матеріалів справи, спір в частині скасування акту перевірки не знаходиться у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене колегія суддів виходячи з вимог ст.201 КАС України, вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в звязку з правильним по суті вирішенням справи, але з помилковим застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ч.1.ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201 та ч.2 ст. 205 КАС України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Таврія»залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом Малого приватного підприємства «Таврія»до Нововоронцовської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування акту ДПІ у м. Херсоні та рішення Нововоронцовської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області змінити.

Провадження у справі в частині вимог про скасування акту ДПІ у м. Херсоні закрити.

В інший частині вказану постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Ю.В. Яковлев

Суддя:Д.В. Запорожан

Суддя:Л.П. Шеметенко