Ухвала суду № 100773603, 03.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

03.11.2021м. ДніпроСправа № 904/8377/21

за позовом Нікопольської міської ради, Нікополь, Дніпропетровська область

до Червоногригорівської селищної ради, смт. Червоногригорівка, Дніпропетровська область

про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий №1222986000:01:027:0016

Суддя Ніколенко М.О.

ВСТАНОВИВ

Нікопольська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Червоногригорівської селищної ради про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий №1222986000:01:027:0016.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву Нікопольської міської ради № 25/21 від 01.10.2021 залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 24.11.2021.

Позивачем, 01.11.2021 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2002730312229;

- заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2002730312229;

- заборони Червоногригорівській селищній раді (ідентифікаційний код 04338434) вчиняти будь-які дії (в т.ч. прийняття або скасування рішень) щодо права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, правокористувач: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради (ідентифікаційний код 04052198), номер запису про інше речове право: 34952707.В обґрунтування вищевказаної заяви позивач зазначив, що заходи забезпечення позову необхідно вжити з метою зупинення вчинення відповідачем час розгляду справи дій, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову (передача спірної земельної ділянки у власність/користування третій особі; здійснення забудови/огородження земельної ділянки; здійснення поділу/розподілу земельної ділянки тощо).

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 2).

Положеннями ч. 1 ст. 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до приписів ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів (ч. 1).

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів (ч. 2).

Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (ч. 5).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як зазначено вище, предметом цього спору є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Позивач наполягає на тому, що спірна земельна ділянка належить саме до комунальної власності територіальної громади міста Нікополя та була протиправно зареєстрована в Державному земельному кадастрі за Червоногригорівською селищною радою.

З поданих заявником документів вбачається, що рішенням сесії Червоногригорівської селищної ради від 29.04.2021 № 287-06/VШ було надано згоду на зменшення площі земельної ділянки комунальної власності площею 176,4506 га, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016.

Відтак, відповідачем у справі здійснюються дії, направлені на зміну технічних характеристик спірної земельної ділянки.

Крім того, в провадженні Слідчого відділення Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42020041490000026 за фактом зловживання невстановленими службовими особами ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам Нікопольської міської ради при реєстрації за Червоногригорівською селищною радою права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222986000:01:027:0016.

В рамках такого кримінального провадження було проведено судову експертизу. У висновку судової експертизи від 31.08.2021 № СЕ-19/119-21/7056-ДЗ встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Нікопольського району Дніпропетровської області не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

За таких обставин, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі з високою імовірністю може призвести до того, що на день набранням законної сили будь-яким рішенням у цій справі, майно, яке є предметом цього позову, може бути передано у власність або користування іншим особам, зникнути як об`єкт матеріального світу (присвоєно інший кадастровий номер, поділено на кілька ділянок тощо), зменшитися за кількістю або змінено інші характеристики на момент виконання рішення.

Це значно ускладнить (приведе до виникнення нових судових проваджень щодо спірного майна) чи зробить взагалі неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про витребування майна.

А отже, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача в майбутньому, заяву Нікопольської міської ради слід задовольнити частково та застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2002730312229.

При цьому, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, судом прийнято до уваги, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишиться у володінні боржника (власника), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.

Щодо вимог позивача про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016; заборону Червоногригорівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо права постійного користування земельною ділянкою - слід зазначити про таке.

Накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна та неможливість здійснення жодних реєстраційних дій стосовно такого майна.

За таких обставин, накладення арешту на спірне майно є достатнім заходом забезпечення позову, що сприятиме реальному захисту порушених прав та інтересів позивача в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Нікопольської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2002730312229.

Відмовити у задоволенні заяви Нікопольської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 1222986000:01:027:0016; заборони Червоногригорівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Стягувач: Нікопольська міська рада (ідентифікаційний код: 3733850; місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3).

Боржник: Червоногригорівська селищна рада (ідентифікаційний код: 04338434, місцезнаходження: 53283, Дніпропетровська область, смт. Червоногригорівка, вул. Ярмарочна, буд. 33).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.11.2021 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 03.11.2024 включно.

Суддя М.О. Ніколенко