Рішення № 100764246, 29.10.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 337/2597/21

Провадження № 2/337/1518/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ширіної С.А.

за участю секретаря Бикової С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Ідея Банк» в якому просить визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7866 , вчинений 16.02.2021 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в сумі 71466,72 грн. та виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 7906 , вчинений 16.02.2021 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в сумі 56674,65 грн., такими , що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що виконавчі написи нотаріуса вчинені з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, за наявності спору про розмір боргу та за відсутності документів, передбачених вищевказаними нормативно-правовими актами. Як зазначено позивачем, між нею та АТ «Ідея Банк» 08.01.2019 р. було укладено кредитний договір №Р25.00405.004771678, 28.03.2019 р. було укладено що один кредитний договір №Z06.00405.005075681.На протязі року позивач виконувала обов`язки по вказаним кредитним договорам в вчасно сплачувала платежі, але з початку карантину, викликаного пандемією Ковід-19, не змогла продовжувати виконання зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідач звернувся 16.02.2021 р. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. , який вчинив два виконавчі написи за кредитними договорами за № 7866 та №7906. На підставі виконавчого напису № 7866 приватним виконавцем Хохловим К.К. 16.03.2021 р. було відкрито виконавче провадження ВП №64859487 про стягнення з позивача на користь відповідача суми заборгованості в розмірі 71466,72 грн. за кредитним договором №Р25.00405.004771678, на підставі виконавчого напису № 7906 приватним виконавцем Хохловим К.К. 16.03.2021 р. було відкрито виконавче провадження ВП №64859525 про стягнення з позивача на користь відповідача суми заборгованості в розмірі 56674,65 грн. за кредитним договором №Z06.00405.005075681. Вказані виконавчі провадження 16.03.2021 р. об`єднані у зведене виконавче провадження ВП № 64860051. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова В.В. від 23.03.2021 р. в межах виконавчого провадження звернуто стягнення на доходи позивача ОСОБА_1 . Позивач, вважає виконавчі написи № 7866 та 7906 вчинені з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки кредитні договори укладені позивачем не були нотаріально посвідчені, нотаріусом не було перевірено відповідність заборгованості умовам договорів. Крім того, позивач зазначила , що жодного разу не отримувала від стягувача вимог про сплату боргу ні по першому, ні по другому кредиту. Позивач просить визнати вказані виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою судді від 14.05.2021 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання позивач не з`явилась. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі , позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину відсутності суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про що свідчать довідки про направлення поштової кореспонденції електронною поштою. Не погоджуючись з позовними вимогами позивача 24.09.2021 р. представником відповідача на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено , що висновки позивача , що АТ «Ідея Банк» не було надано документів , які підтверджують заборгованість (в тому числі безспірність) є безпідставними , оскільки заборгованість позивача ОСОБА_1 є підтвердженою належними доказами, що були надані нотаріусу , втому числі : виписки по рахунках позивача, з яких вбачається суми сплачених нею коштів і їх зарахування у погашення відповідної заборгованості, детальні розрахунки заборгованості за кредитними договорами. Такі, в сукупності з Кредитними договорами , підтверджують наявність у позивача безспірної заборгованості за такими договорами. Просить в задоволенні позову відмовити та у відзиві зазначено про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Третьою особою – Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. на адресу суду надіслано письмові пояснення щодо позовних вимог, просить в задоволенні позову відмовити та розглядати справу у його відсутність.

Третя особа приватний виконавець Запорізького міського нотаріального округу не з`явився , причину відсутності суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини .

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підставою для звернення позивача з відповідним позов стало те, що 16.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остпенком Є.М. за зверненням АТ «Ідея Банк», вчинені виконавчі написи, за реєстровими № 7866 та № 7906, яким задоволено вимогу АТ «Ідея Банк» про стягнення з про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» суми заборгованості в розмірі 71466,72 грн. за кредитним договором №Р25.00405.004771678, та про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» суми заборгованості в розмірі 56674,65 грн. за кредитним договором №Z06.00405.005075681.

Зазначені виконавчі написи АТ «Ідея Банк» пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Хохлову К.К., яким на підставі виконавчого напису № 7866 було 16.03.2021 р. відкрито виконавче провадження ВП №64859487 про стягнення з позивача на користь відповідача суми заборгованості в розмірі 71466,72 грн. за кредитним договором №Р25.00405.004771678, на підставі виконавчого напису № 7906 було відкрито виконавче провадження ВП №64859525 про стягнення з позивача на користь відповідача суми заборгованості в розмірі 56674,65 грн. за кредитним договором №Z06.00405.005075681. Вказані виконавчі провадження 16.03.2021 р. об`єднані у зведене виконавче провадження ВП № 64860051.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова В.В. від 23.03.2021 р. в межах виконавчого провадження звернуто стягнення на доходи позивача ОСОБА_1 .

Позивач, вважає виконавчі написи № 7866 та 7906 вчинені з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки кредитні договори укладені позивачем не були нотаріально посвідчені, нотаріусом не було перевірено відповідність заборгованості умовам договорів. Крім того, позивач зазначила , що жодного разу не отримувала від стягувача вимог про сплату боргу на по першому, ні по другому кредиту. Позивач просить визнати вказані виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України"Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України"Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Аналізуючи вищенаведені норми Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц дійшла таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України"Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України"Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводи позивача ОСОБА_1 щодо підтвердження безспірності заборгованості. Крім того, позивач зазначила , що жодного разу не отримувала від стягувача вимог про сплату боргу ні по першому, ні по другому кредиту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що нотаріусу не було надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, тому не було правових підстав для видачі виконавчого напису в силу вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку № 296/5.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, реєстровий № 7866 , вчиненого 16 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Л.О. та виконавчого напису, реєстровий № 7906 , вчиненого 16 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Л.О

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1816,00 грн. та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а всього 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3-5, 12,13, 76-81, 89, 141, 229, 247, 259,263- 265, 354 ЦПК України, ст. 12, 13, 15, 20, 216, 1212 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за № 7866 , вчинений 16.02.2021 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в сумі 71466,72 грн.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за № 7906 , вчинений 16.02.2021 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в сумі 56674,65 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) гривень, 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01 листопада 2021 р.

Суддя С.А. Ширіна

29.10.2021