Ухвала суду № 10076412, 19.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2010 р.Справа № 22-а-2894/08 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: <Суддя > 19 травня 2010 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Домусчі С.Д. та Кравця О.О.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участі представника позивача Сукіязова В.Г. та представника відповідача Ісупової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тірроль-С»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2007 року ТОВ «Тірроль-С»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 липня 2007 року за № 0000572301/2, № 0000562301/2 та № 0004402301/2.

В обґрунтування позову зазначалося, що 19 березня 2007 року за результатами виїзної документальної перевірки працівниками ДПІ у м. Іллічівську складено акт № 644/23-0301-33558156. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2007 року № 0000562301/0, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 4682 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 2341 грн. за порушення п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та № 0000572301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 25076 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 9467 грн. за порушення п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 та п. п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, відповідачем 20 липня 2007 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000572301/2 по визначенню зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 25076 грн. за основним платежем та 9467 грн. штрафних санкцій, № 0000562301/2 по визначенню зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4682 грн. за основним платежем та 2341 грн. штрафних санкцій, а також № 0004402301/2 по визначенню зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 25 грн..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2007 року позовні вимоги ТОВ «Тірроль С»задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську за № 0000572301/2 від 20 липня 2007 року на суму податку на прибуток підприємств 25076 грн., штрафних санкцій 9467 грн., за № 0000562301/2 від 20 липня 2007 року на суму податку на додану вартість 4682 грн., штрафних санкцій 2341 грн. та за № 0004402301/2 від 20 липня 2007 року на суму штрафних санкцій по податку на прибуток підприємств 25 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник ДПІ у м. Іллічівську в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так судом порушено ст. ст. 7, 11, 33, 34, 35, 128 КАС України щодо забезпечення здійснення правосуддя в адміністративних судах та порядку виклику сторін в судове засідання. Крім того, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги зміст ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. ст. 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якими передбачено підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами факту здійснення господарської операції. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Однак позивачем до перевірки не було надано документи (товарно-транспортні накладні), що підтверджують факт виконання послуг по складанню, зберіганню та транспортуванню товару. Також судом не враховано вимоги п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязанні з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями, а позивачем, в порушення цих вимог закону, віднесено до складу валових витрат суми по сплаті комісії за оформлення кредитних договорів та сплату по погашенню комісії за договорами застави та по переуступці права вимоги боргу, що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 25076 грн.. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача, який вважав за необхідне залишити постановлене судове рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 29 січня 2007 року по 19 березня 2007 року на підставі направлень від 29 січня 2007 року за № 01-045/1091 та від 26 лютого 2007 року за № 01-045/1193, виданих ДПІ у м. Іллічівську, співробітниками податкової інспекції проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тірроль-С»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08 серпня 2005 року по 30 вересня 2006 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт за № 644/23-0301-33558156 від 19 березня 2007 року, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкові повідомлення-рішення від 02 квітня 2007 року № 0000562301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4682 грн. за основним платежем і 2341 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000572301/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 25076 грн. за основним платежем і 9467 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень скарги позивача залишено без задоволення, у звязку з чим відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2007 року № 0000562301/2 та № 0000572301/2. Крім того, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2007 року № 0004402301/2 про донарахування позивачу штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств в розмірі 25 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем на підставі статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно віднесено до складу валових витрати по господарським операціям з ТОВ «Берег-Транссервіс», а також сплату процентів по кредитним договорам та комісії за оформлення кредитних договорів і договорів застави по переуступці права вимоги боргу.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 названого Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Тірроль-С»протягом перевіряємого податковим органом періоду не мав власних та не орендував виробничі приміщення (склади). Проте 31 січня 2006 року позивач уклав договір відповідального зберігання з ТОВ «Берег-Транссервіс»за № 11, згідно якого зберігав на території ТОВ «Берег-Транссервіс»товарно-матеріальні цінності. Відповідно до додаткової угоди між названими субєктами підприємницької діяльності від 28 квітня 2006 року доставка товару для зберігання на склади, вивіз цього товару зі складу, відвантаження та навантажування товару «Вантажовласника»здійснюється «Зберігачем».

Як вбачається з акта перевірки (а. с. 12), згідно бухгалтерського обліку ТОВ «Берег-Транссервіс»протягом перевіряємого періоду виконав митно-брокерські послуги, послуги по складуванню, зберіганню та транспортуванню товарів для ТОВ «Тірроль-С»на суму 32026 грн., але за висновком податкового органу відсутні документи, що підтверджують факт виконання цих робіт та послуг (товарно-транспортні накладні).

Всупереч висновку співробітників податкового органу, факт виконання ТОВ «Берег-Транссервіс»робіт (послуг) по названому вище договору на загальну суму 32026 грн. підтверджується наданими позивачем при перевірці та дослідженими в суді апеляційної інстанції оформленими відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (а. с. 112 157). При цьому поясненнями представника позивача встановлено, що вартість послуг по зберіганню та складуванню товару у кожному конкретному випадку визначалася сторонами господарських операцій в залежності від виду товару та вимог до його зберігання (відкритті чи закриті складські приміщення) та місця розташування (віддаленості) складських приміщень.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем виплат по вказаному вище договору з ТОВ «Берег-Транссервіс»на загальну суму 32026 грн. до складу валових витрат. При цьому судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо відсутності у субєктів господарської діяльності обовязку по оформленню товарно-транспортних накладних у звязку із зупиненням Держкомпідприємництва України дії наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07 серпня 1996 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи»та послідуючим скасуванням цього наказу Державним комітетом статистики України.

Згідно п. 3.1.5 акта перевірки відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на 4682 грн. внаслідок відсутності документів, що підтверджують факт виконання робіт та послуг за договором відповідального зберігання з ТОВ «Берег-Транссервіс» за № 11 від 31 січня 2006 року.

Оскільки, як зазначено вище, вказані висновки співробітників податкового органу не ґрунтуються на матеріалах справи, відсутні підстави для донарахування 4682 грн. до зобовязань позивача з податку на додану вартість, а отже і для застосування з цього приводу штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, відповідно до акта перевірки співробітниками податкового органу зроблено висновок про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат суми в 68272 грн. по сплаті комісії за оформлення кредитних договорів та сплату по погашенню комісії по договорам застави по переуступці права вимоги.

Дослідженими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції копіями кредитних договорів, договору застави та договору про відступлення права вимоги (а. с. 163 214, 220 - 229) встановлено, що сплата комісії за вказаними договорами була обовязковою умовою укладення цих договорів, безпосередньо повязаних із веденням позивачем власної господарської діяльності, а тому витрати по сплаті комісії за оформлення цих договорів підпадають під визначення валових витрат, закріплене в п. 5.1 та п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Із врахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем сплати комісії за оформлення кредитних договорів та сплати по погашенню комісії по договорам застави по переуступці права вимоги на загальну суму 68272 грн. до складу валових витрат також є правильним.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. При цьому посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не впливають на правильність постанови суду першої інстанції, а тому у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2010 року.

Головуючий:

Судді: