Ухвала суду № 10076338, 19.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2010 р.Справа № 22-а-2636/08 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: <Суддя > 19 травня 2010 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника позивача Лакатоша Д.В. та представника відповідача Богатирьова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у м. Южному на постанову господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2007 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Южному до відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк»(третя особа мале приватне підприємство «Спецбуд») про зобовязання оплатити податкові векселі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2006 року Державна податкова інспекція у м. Южному звернулась до суду з позовом до ВАТ «Морський транспортний банк»про зобовязання оплатити авальовані податкові векселі, емітовані МПП «Спецбуд», на загальну суму 9678684 грн. 73 коп..

В обґрунтування позову зазначалося, що протягом серпня-грудня 2005 року при оформленні вантажно-митних декларацій МПП «Спецбуд»видавались податкові векселі, які були авальовані ВАТ «Морський транспортний банк». На підставі Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач, авалювавши податкові векселі, взяв на себе зобовязання сплатити векселедержателю податок на додану вартість на загальну суму 9678684 грн. 73 коп. в разі несвоєчасності його сплати векселедавцем. 19 квітня 2006 року ДПІ у м. Южному була виставлена ВАТ «Морський транспортний банк», як авалісту, вимога про погашення податкових векселів в кількості 469 штук на загальну суму 9678684 грн. 73 коп. шляхом перерахування грошових коштів до Державного бюджету України. Однак листом від 04 травня 2006 року відповідач відмовився виконати зобовязання, обґрунтовуючи це наявністю листів ДПІ у м. Южному про погашення векселів МПП «Спецбуд»та включенню зазначених векселів МПП «Спецбуд»у податковій декларації за листопад-грудень 2005 року і відображені у строчці 12.2 «Погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному періоді».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23 листопада 2006 року залучено до участі у справі в якості третьої особи МПП «Спецбуд».

Постановою господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2007 року відмовлено Державній податковій інспекції у м. Южному у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у м. Южному в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не вірно застосовано положення ст. 72 КАС України щодо необовязковості доказування обставин, встановлених судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, оскільки рішенням Одеського апеляційного господарського суду встановлено факти по податковим векселям за жовтень-грудень 2005 року, а предметом розгляду даної справи є податкові векселя за період серпень-грудень 2005 року. Крім того, на думку апелянта, судом невірно застосовано норми п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині обовязку банка аваліста оплатити податковий вексель. Непогашення МПП «Спецбуд»податкових векселів підтверджується наданими податковим органом обліковими картками названого підприємства, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача, який вважав за необхідне залишити постановлене судове рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з грудня 1999 року МПП «Спецбуд»було зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у м. Южному, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 22081556 від 14 грудня 1999 року.

В період з серпня по грудень 2005 року при оформленні вантажно-митних декларацій МПП «Спецбуд»видавались податкові векселі, які були авальовані відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк».

ВАТ «Морський транспортний банк», авалювавши податкові векселі МПП «Спецбуд», взяло на себе зобовязання сплатити векселедержателю, тобто ДПІ у м. Южному, податок на додану вартість на загальну суму 9678784 грн. 73 коп. в разі несвоєчасної сплати податку векселедавцем.

19 квітня 2006 року ДПІ у м. Южному виставила ВАТ «Морський транспортний банк»вимогу № 3407/10-0004 про погашення податкових векселів в кількості 469 шт. на загальну суму 9678684 грн. 73 коп. шляхом перерахування грошових коштів до державного бюджету.

Листом від 04 травня 2006 року ВАТ «Морський транспортний банк» відмовилось виконати вимогу позивача, обґрунтовуючи це наявністю листів ДПІ у м. Южному про погашення векселів МПП «Спецбуд», оформлених у серпні-грудні 2005 року.

Відмовляючи ДПІ у м. Южному у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що МПП «Спецбуд»погашено векселі, авальовані ВАТ «Морський транспортний банк», що підтверджується довідкою № 13311-24-0021/146 від 07 грудня 2005 року, виданою ДПІ у м. Южному, про відсутність заборгованості з податків та зборів у МПП «Спецбуд»станом на 07 грудня 2005 року, а також судовими рішеннями, що набрали законної сили, по справі № 15/396-06-10646А.

Так, відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобовязання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обовязковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобовязані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо термін сплати зобовязань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобовязань по векселю до складу податкових зобовязань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобовязань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата; якщо термін сплати зобовязань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобовязань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобовязань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобовязань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобовязань шляхом перерахування коштів до бюджету; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобовязання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобовязань по податковому векселю до складу податкових зобовязань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобовязань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України»від 01 жовтня 1997 року № 1104 (в редакції до 15 грудня 2005 року) сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, включається у визначених Законом випадках до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, і відображається в податковій декларації окремим рядком. Дозволяється включення суми податку на додану вартість, зазначеної у векселі, до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, у звітному (податковому) періоді, в якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу.

Як вірно зазначено в постанові суду першої інстанції, згідно довідок ДПІ у м. Южному про результати позапланових документальних перевірок правильності обчислення та своєчасності внесення МПП «Спецбуд»до бюджету сум податку на додану вартість № 185/82/23-1008/30485782 від 11 листопада 2005 року (т. 1 а. с. 115 122), № 187/83/23-1008/30485782 від 14 листопада 2005 року (т. 1 а. с. 123 133), № 195/86/23-1008/30485782 від 18 листопада 2005 року (т. 1 а. с. 134 142) позивачем підтверджено правомірність погашення виданих МПП «Спецбуд»в серпні-вересні 2005 року податкових векселів, а також наявність задекларованого в вересні 2005 року бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1173954 грн..

З матеріалів справи також вбачається, що позивач листами № 10615/16-0219 від 05 жовтня 2005 року, № 11405/16-0219 від 21 жовтня 2005 року та № 12326/16-0219 від 11 листопада 2005 року повідомляв відповідача про відсутність заборгованості МПП «Спецбуд»по сплаті податку на додану вартість (т. 1 а. с. 143 145). Довідкою позивача № 13311-24-0021/146 від 07 грудня 2005 року про відсутність заборгованості з податків та зборів (обовязкових платежів), що контролюються ДПІ у м. Южному, підтверджено відсутність у МПП «Спецбуд»станом на 07 грудня 2005 року (дата настання терміну погашення авальованих ВАТ «МТБ»податкових векселів МПП «Спецбуд»на загальну суму 6183591 грн. 84 коп.) заборгованості по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів) (т. 1 а. с. 146).

Крім того, відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч доводам апеляційної скарги, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року (т. 2 а. с. 44 52) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2007 року (т. 2 а. с. 98 103) по справі № 15/396-06-10646А, що набрали законної сили, встановлено факт погашення МПП «Спецбуд»податкових векселів, виданих в серпні-вересні 2005 року. При цьому вказаними судовими рішеннями встановлено і факти погашення МПП «Спецбуд»податкових векселів, виданих в жовтні-грудні 2005 року, що визнається позивачем в апеляційній скарзі.

За таких даних висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в м. Южному залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2010 року.

Головуючий:

Судді: