Рішення № 100735737, 02.11.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3738/21

Провадження № 2-а/211/44/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної та закриття провадження у справі.

Свої вимоги мотивує тим, що вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Відповідно до зазначеної постанови він 14 червня 2021 року керуючи автомобілем Ford Escape 7P2309G в напрямку проспекту Південний у м. Кривий Ріг на вул. Чумацький шлях, був зупинений інспектором лейтенантом поліції 1-ї роти 1-го батальйону патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Діжко О.Ю. Після зупинки транспортного засобу інспектор попросив пред`явити його водійське посвідчення, не назвавши причину зупинки. Після чого виніс постанову серії ЕАН № 4350019 від 14.06.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху». Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню а провадження по справі закриттю.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1 до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача Полку патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився. 13.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. У відзиві на позов зазначають про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Так інспектором, під час патрулювання 14.06.2021 року близько 11.16 год. було помічено, що у м. Кривому Розі по вул. Чумацький шлях, водій керував транспортним засобом Ford Escape 7P2309G, чим порушив п. 2.9 ПДР України. Даний транспортний засіб був зупинений з дотриманням ПДР. Боді камера АЕ 00152.Причиною зупинки було керування транспортним засобом позивачем у відповідності до номерного знаку зареєстрований в іншій країні, зупинка була здійснена з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особами, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України. Після чого попросили пред`явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та документи, які підтверджують законне право користування транспортним засобом.

При розгляді справи та винесенні постанови інспектором досліджувалась митна декларація Одеської Митниці ДФС України, з якої слідувало, що транспортний засіб не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання ( отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, яке належить позивачу, з якого інспектор взводу № 3 роти № 1 батальйону № 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Діжко О.Ю. встановив, що позивач керував не зареєстрованим транспортним засобом в установленому законом порядку.

Після з`ясування усіх фактичних даних інспектором було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку.

Вважають, що зазначеним вимогам постанова відповідає, а отже правові наслідки для визнання постанови незаконною відсутні.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4350019 від 14 червня 2021 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. ( а.с. 20).

Відповідно до п.2.9-В Правил дорожнього руху України, водієві забороняється зокрема керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно останнього про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.6 ст. 121 КУпАП.

Згідно вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, суд враховує практику Верховного Суду, зокрема, правові позиції, викладені в постанові від 30 травня 2018 року по справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016).

Так, згідно ст.7, 254, 258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Верховним судом зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Також, пунктом 7 Постанови №1388 передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Відповідно до п.16 Постанови КМУ №1388, на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Згідно ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Разом з цим, ст.31 цього ж Закону визначає, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно особами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну для їхніх особистих потреб.

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до ч.8 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Так, ч.8 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення строків тимчасового ввезення транспортного засобу та /або переміщення в митному режимі транзиту.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм у сукупності та в контексті запровадження заборони керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, та цілей Закону України "Про дорожній рух", свідчить, що порушення вказаної заборони, посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення передбачене ч.8ст.121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Який статус такого транспортного засобу і в якому митному режимі такий ввезений на територію України, інспектором поліції не встановлено та крім того, дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.6 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Як вбачається з посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданий Одеською митницею 23.02.2021 року. Транспортний засіб Ford Escape 7P2309G був ввезений ОСОБА_2 ( а.с. 9).

Отже при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності, відповідачем, всупереч вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, не були враховані усіх обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Разом з тим, відповідачем при винесенні постанови невірно вказано належність автомобіля.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з того, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов`язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб`єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.

Таким чином, в порушення ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не надав жодних доказів правомірності прийнятого ним рішення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП є не доведеним.

Враховуючи вищевикладене, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4350019 від 14 червня 2021 року не може вважатись законною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню.

Враховуючи правову позицію ВС висловлену у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 490/843/15-а від 01.03.2021 про те, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу, або ж суду у передбачених ст. 221 КУпАП випадках та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч.1ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 420,40 грн., вказаний судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 243-245, 250 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 14 червня 2021 року серії ЕАН № 4350019 відносно ОСОБА_1 .

В частині позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору розмірі 420 ( чотириста двадцять ) гривень 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. О. Сарат