Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1872/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"03" червня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого Бєлової Л.В.,
суддів: Данилової М.В.,
Бистрик Г.М.
при секретарі Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства відповідача - «Ауфбаум-Сервіс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2009 року по справі за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Ауфбаум-Сервіс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2009 року позивач - Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Ауфбаум-Сервіс», в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 5248 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2007 році та 695,10 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2009 року позов задоволено повністю:
- стягнуто з приватного підприємства «Ауфбаум-Сервіс»: 19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, пров. Садовий, 10 (код ЄДРПОУ 34891451, р/р 26009012042002 в КБ «Надра», МФО 354916) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів: м. Черкаси, проспект Хіміків, 50 (код ЄДРПОУ 21368023, р/р 31217230700002 ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018) - 5248,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 695,10 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, а всього на загальну суму 5943,10 грн.(п'ять тисяч дев'ятсот сорок три грн. 10 коп.).
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивую свої вимоги тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Так, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників ПП «Ауфбаум-Сервіс»в 2007 році становила 25 особу, кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 1 особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ним не було ним виконано нормативу, не створивши одне робоче місце для працевлаштуван6ня інвалідів.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленою Кабінетом Міністрів України.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліде не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України
Згідно наданих суду документів, зокрема, звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників СТОВ «Колос»в 2007 році становила 25 осіб, кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0 осіб.
Відповідно до ст. 19 Закону із застосуванням правил арифметичного округлення кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році у відповідача мала б становити 1 одиницю.
Як вбачається з матеріалів справи, твердження відповідача, про те, що підприємство 01.04.2007 р. зверталось до Черкаського районного центру зайнятості про направлення інваліда для працевлаштування спростовується листом Черкаського районного центру зайнятості від 20.03.2009 р. № 772 про те, що ПП «Ауфбаум-Сервіс»у 2007 році звіти про наявність вакансій не надавались.
Таким чином, аналіз правових норм про захист інвалідів дає підстави стверджувати, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати, шукати і працевлаштовувати інвалідів, а полягає в обов'язку підприємства виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
У звязку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу задоволення позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається. Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства відповідача - «Ауфбаум-Сервіс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2009 року залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала складена в повному обсязі 04.06.2010 року.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді
<Текст >
Судове рішення № 10072415, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-1872/09/2370. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: