Ухвала суду № 10072223, 08.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3897/08 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2009 року по адміністративній справі за позовом Вишевицького сільського споживчого товариства до ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області

- про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача від 15.01.2008 року №000012320/0 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на суму 172650,75 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2009 року вказаний позов задоволений.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.12.2007 року по 9.01.2008 року працівником ДПІ у Радомишльському районі була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог положення про ведення касових операцій в національній валюті та порядку ведення розрахунків із споживачами за готівку, ліцензування та патентування за період з 1.08.2006 року по 30.11.2007 року, за результатами проведення якої складено акт від 9.01.2008 року №1/2320/01749148.

Згідно висновків акту податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО в господарській одиниці позивача магазині (с.Вишевичі). Станом на 1.07.2007 року перевищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов»язковим. Загальна сума розрахунків без використання РРО після перевищення граничного обсягу, з урахуванням місячного терміну на впровадження, складає 34530,15 грн.

На підставі вищевказаного акту та виявленого в ході перевірки порушення норм чинного законодавства, відповідач виніс рішення від 15.01.2008 року №000012320/0, яким застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 172650,75 грн.

При встановленні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, податковий орган врахував період з серпня 2006 року по червень 2007 року.

Така позиція не узгоджується з положеннями ст.10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови КМУ «Про роз»яснення Указу Президента України від 3.07.1998 року №727, оскільки період, при перевищенні граничного розміру розрахункових операцій у якому є обов»язковим застосування РРО, складає календарний рік.

У звітних 2006, 2007 роках позивачем не перевищений річний граничний розмір розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО є обов»язковим.

Таким чином, наявність порушення позивачем вимог п.п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не вбачається, тому підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст.17 цього Закону відсутні.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об»єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Факт порушення позивачем п.п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, позиція податкового органу щодо їх встановлення спростована в ході розгляду справи.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 11.06.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >