Рішення № 100710128, 28.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року Справа № 160/7625/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу № 160/7625/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Республіканська, б. 9А, оф. 202, код ЄДРПОУ 39106483) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49605, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б. 17а, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська Площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення № 2522822/39106483 від 01.04.2021р. регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483) податкової накладної № 1 від 30.06.2020 р. на загальну суму – 891 200, 00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 148 533, 33 грн.

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.06.2020 р. на загальну суму – 891 200, 00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 148 533, 33 грн. подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483) днем її надсилання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 19.01.2021 року засобами електронного зв`язку було надіслано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 30.06.2020 року на реалізацію ТОВ «Ергопак» транспортно-експедиційних послуг та експедиторської винагороди на загальну суму 891 200,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 148 533,33 грн. У вказаній податковій накладній позивач не будучи платником акцизного збору, зазначив надання неліцензійних послуг а обсягах, що на постійній основі, надаються одному і тому же замовнику, починаючи з 2020 року; свідчив, що його постачальники і отримувач платник податків розрахунку коригування не подавали. Тобто, відображені у спірній податковій накладній операції не відповідали жодному критерію ризиковості здійснення операцій, передбачених у Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, і значить підстав для зупинки їх реєстрації не існувало. При цьому, Третій апеляційний адміністративний суд своєю постановою у справі № 160/6752/20 від 09.11.2020 року визнав протиправним та скасував рішення № 18150 від 09.04.2020 року і зобов`язав ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести до бази даних ІС «Податковий блок» інформацію про виключення ТОВ «АВТОПРОМЛАЙН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Не зважаючи на вказане, відповідно до квитанції від 19.01.2021 року зазначена податкова накладна була прийнята, проте її реєстрацію було зупинено із за того, що «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній». Однак, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного суду від 18.07.2019 року у справі № 1740/2004/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 25.10.2019 року у справі № 0340/1834/18. Також ніяких пропозицій про надання необхідних конкретно яких саме документів квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містила. 30.03.2021 року позивачем до Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надіслано повідомлення № 1 з доданими поясненнями і копіями належним чином оформлених документів на підтвердження реальності господарських операцій. Проте, рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 2522822/39106483 від 01.04.2021 року було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 30.06.2020 року на загальну суму з ПДВ 891 200,00 грн. Зауважує, що в оскаржуваному рішенні, податковим не підкреслено, які саме документи не були надані платником податку. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/7625/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7625/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

05 липня 2021 року, через канцелярію суду, від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов з додатками, в якому відповідач 1 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ «АВТОПРОМЛАЙН» до суду позовних вимог. Позиція Головного управління ДПС у Дніпропетровській області аргументована тим, що платником подано до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію зведену податкову накладну № 1 від 30.06.2020 року на загальну суму 891 200,00 грн. у т.ч. ПДВ 148 533,33 грн., номенклатура товару/послуг – транспортно-експедиційні послуги на території України, експедиторські винагороди на підприємство ТОВ «Ергопак» (код 31364122). За результатом розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 2522822/39106483 від 01.04.2021 року, у зв`язку з встановленням здійснення операції з ризиковим контрагентом. Крім того, відповідно до п.8 Постанови від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ТОВ «АВТОПРОМЛАЙН» включено до переліку ризикових платників – 12.01.2021. Щодо наявності у платника податку всіх первинних документів посилався на висновки Верховного суду у постановах від 17.03.2020 року у справі № 820/5934/15, від 18.03.2020 року у справі № 826/8114/15, від 14.02.2020 року у справі № 804/249/16. Отже, Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Так, саме розгляд питання щодо реєстрації податкових накладних ТОВ «АВТОПРОМЛАЙН» № 1 від 30.06.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено саме на Комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Зазначає, що у регіональних комісіях з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН, в тому числі й у комісії яка дії у складі ГУ ДПС у Дніпропетровській області реалізовано технічну можливість (оновлено програмне забезпечення ІС «Податковий блок») при надходженні до ГУ ДПС у Дніпропетровській області судового рішення, яким зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних – скасувати в ІС «Податковий блок» попереднє рішення комісії на підставі рішення суду та повторно розглянути пакет документів який подав платник податків з урахуванням висновків суду викладених у рішенні суду.

05 липня 2021 року, через канцелярію суду, від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач 2 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ «АВТОПРОМЛАЙН» до суду позовних вимог зазначаючи, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасними. Рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних приймається комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Підпунктами 14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що ЄРПН ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Вказує, що з матеріалів справи вбачається, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДПС України від вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 28 Порядку. Згідно з позицією Верховного суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Враховуючи викладені висновки Верховного суду щодо дискреційних повноважень податкових органів та виходячи з наведених вище норм, слід зазначити, що в даному випадку зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасними, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

15 липня 2021 року, засобами поштового зв`язку, представником позивача адвокатом Федоренко Р.В. подано до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що відносно того, що «податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами» слід послатися на п.п.3 п.11 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165, згідно якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмові в такій реєстрації. Також, зауважив, що у даному випадку повноваження відповідача 2 не є дискреційними, оскільки він наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, а не за законом.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483) є юридичною особою, зареєстрованою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, Кам`янська ДПІ (м. Кам`янське) 19.02.2014 номер запису: 12231020000005630. Видами діяльності позивача є:

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний);

82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Між ТОВ «Автопромлайн» та ТОВ «Ергопак» укладено договір транспортного експедирування № 01/11 від 01.11.2019, відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за дорученням замовника здійснити перевезення вантажу або організувати виконання визначених договором транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу в міжнародному, міському та міжміському сполученні, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги пов`язані з перевезенням вантажу в умовах визначених договором.

Укладено додаткова угода від 04.11.2019 р. до договору транспортного експедирування №01/11 від 01.11.2019 р.

На підтвердження укладення договору до суду надано акти надання послуг, заявки, товарно-транспортні накладні, договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

ТОВ «Автопромлайн» 19.01.2021 направлено на реєстрацію податкову накладну № 1 від 30.06.2020 до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН). Вказана податкова накладна доставлена до Державної податкової служби України, документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем було направлено повідомлення №1 від 30.03.2021 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній № 1 від 30.06.2020, а також надано відповідні пояснення та копії таких документів (294 додатки), що підтверджується матеріалами справи.

01.04.2021 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування прийнято рішення № 2522822/39106483 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 30.06.2021 року.

Вказане рішення вмотивовано ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документів, які не надано, підкреслити), розрахунків документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити), встановлено здійснення операцій з ризиковим контрагентом. Додаткова інформація: встановлено взаємовідносини з ризиковим и суб`єктами господарювання.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся з цим позовом до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно із п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 р., який набрав чинності з 01.02.2020 р. (далі Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 - у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 - у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

У вказаній квитанції зазначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку Порядку №1165 передбачена така підстава для зупинення реєстрації податкової накладної, як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, також в квитанціях контролюючий орган, пославшись на наявність ознак п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, не зазначив інформацію, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних встановлено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі -Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

У пункті 5 Порядку № 520 визначений орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Позивачем надіслано повідомлення про надання пояснень та копії первинних документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, що підтверджено матеріалами справи.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2019 р. у справі №2040/5445/18 зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Верховний Суд у постановах від 16 квітня 2019 у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 у справа №640/983/19 вказав на те, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Однак відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача із його контрагентами цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

В той же час, рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не містить розшифровку того, які операції здійснено з ризиковим контрагентом та з яким саме, яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органах, яка стала відомою у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданої для реєстрації податкової накладної. Крім того підприємством подані усі необхідні документи для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної № 1 від 30.06.2020 року.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної суд зазначає, що рішення є необґрунтованими, з останнього не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявленої операції, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, можливо було встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної накладної.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції виконання послуг за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації №R(80)2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 р.) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, оскільки належним та ефективним способом захисту порушених прав є саме обов`язок зареєструвати податкову накладну, суд зобов`язує Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.06.2021 року, в порядку встановленому чинним законодавством.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку статей 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 2 270, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №157 від 28.04.2021 року.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позовну заяву задоволено, сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - суб`єктів владних повноважень.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 823,00 грн., при вирішенні якого суд керуються наступними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 823,50 грн., останнім надано копію ордера серії АЕ № 1069408 на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності Федоренка Романа Вікторовича № 2354, договір про надання правової допомоги № 37/ЮО-0221 від 01.02.2021, додаткову угоду №4 від 30.04.2021 до Договору № 37/ЮО-0221 від 01.02.2021 про надання правової допомоги з детальним описом наданих послуг, акт надання послуг № 65 від 30.04.2021, рахунок на оплату №65 від 30.04.2021 з описом послуг та платіжне доручення № 158 на суму 11 823,50 грн. з визначенням призначення платежу.

Отже, вартість послуг (гонорар) адвокатського об`єднання за договором про надання правової допомоги становить 11823,50 грн.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 11 823,50 гривень підтверджені належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

Таким чином, з огляду на доведеність позивачем розміру фактично понесених витрат на правничу допомогу у сумі та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або не співмірності таких витрат, суд доходить висновку про задоволення клопотання позивача про розподіл між сторонами судових витрат та про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, з урахуванням задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Автопромлайн» судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 823,50 гривень.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В., рішення постановлено – 28 липня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Республіканська, б. 9А, оф. 202, код ЄДРПОУ 39106483) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49605, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б. 17а, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська Площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення № 2522822/39106483 від 01.04.2021р. регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483) податкової накладної № 1 від 30.06.2020 р. на загальну суму – 891 200, 00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 148 533, 33 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.06.2020 р. на загальну суму – 891 200, 00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 148 533, 33 грн. подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483), в порядку встановленому чинним законодавством.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49605, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Республіканська, б. 9А, оф. 202, код ЄДРПОУ 39106483) сплачений судовий збір у розмірі 1 135, 00 гривень (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 911,75 гривень (п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 75 копійок).

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Республіканська, б. 9А, оф. 202, код ЄДРПОУ 39106483) сплачений судовий збір у розмірі 1 135, 00 гривень (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 911,75 гривень (п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 75 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко