Постанова № 10070599, 17.06.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 40/276-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді Барбашова С.В. , Такмаков Ю.В.

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Котик О.О. (дов. № б/н від 14.12.2009р.)

відповідача - Крашенінніков В.В. (дов. № 48/8-1884 від 28.05.2010р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (м. Харків) (вх. № 1006 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.10р. по справі № 40/276-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (м. Харків)

до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (м. Харків)

про визнання недійсним договору,-

встановила:

У жовтні 2009 року позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (м. Харків), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним Договір за № 22506 від 02 жовтня 2009 року про надання охоронних послуг підрозділом Державної служби охорони, який був укладений між позивачем та відповідачем - Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2010р. по справі № 40/276-09 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю та визнано недійсним Договір за № 22506 від 02 жовтня 2009 року про надання охоронних послуг підрозділом Державної служби охорони, який був укладений між Відкритим акціонерним товариством "Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект" (61003, м. Харків, пр-т. Московський, 10/12, код 14078902) та Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, код 30590422).

Відповідач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010р. по справі № 40/276-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин справи, в зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи, 02 жовтня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (позивачем) та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (відповідачем) укладений договір за № 22506 про надання послуг з охорони громадського порядку у адміністративних приміщеннях позивача, що знаходяться за адресою: проспект Московський 10/12 у місті Харкові (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання з 17-00 годин 02 жовтня 2009 року до 17-00 годин 17 жовтня 2009 року включно, здійснювати заходи по охороні громадського порядку у адміністративних приміщеннях Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект". Протоколом узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, сторони погодили вартість охоронних послуг, яка становить - 75600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог про визнання даного Договору недійсним позивач послався на те, що його було укладено від імені Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" особою, яка не мала достатнього обсягу цивільної дієздатності на його укладення. На підтвердження цієї позиції позивач у справі вказав, що на день підписання Договору, Бланар Олег Володимирович вже не був директором Інституту, про що свідчить Протокол позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" від 16 вересня 2009 року, з якого вбачається, що директор - Бланар Олег Володимирович був відкликаний з посади Голови правління більшістю голосів, та призначено нового Голову правління - директора Інституту - Бадзим Павла Сергійовича.

При з’ясуванні фактичних обставин справи господарським судом встановлено, що 24 вересня 2009 року відповідна зміна Голови правління Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" була зареєстрована Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради та внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24 вересня 2009 року. З цих обставин, господарський суд дійшов висновку, що з 24 вересня 2009 року уповноваженою особою, котра мала право укладати будь-які договори від Відкритого акціонерного товариства "Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект", є Бадзим Павло Сергійович, адже відповідно до пункту 8.5.2 Статуту виключно Голова правління має право укладати господарські договори.

Таким чином, приймаючи рішення по суті, господарський суд визначився, що при підписанні Договору директор - Бланар Олег Володимирович діяв без належних повноважень, передбачених статутом позивача та чинним законодавством України, а тому посилаючись на приписи статей 203, 207, 215, 216 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про задоволення позову та визнання спірного Договору недійсним.

Але з такими висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на те, що господарським судом насамперед не досліджені питання відносно того:

- чи могло знати Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області про обмеження повноважень директора - Бланар О.В. на підписання спірного Договору і якими документами вони підтверджуються;

- чи мав відповідач на момент укладення спірного Договору інформацію про реєстрацію змін до установчих документів позивача, а також внесення будь-яких змін до відомостей позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

- суд також не взяв до уваги те, що повноваження голови правління чітко закріплені Статутом позивача, який був наданий відповідачу при укладенні спірного Договору, а також не врахував факт схвалення спірного Договору керівництвом позивача, шляхом проведення розрахунків з відповідачем за виконані послуги охорони.

Так, колегія суддів визначає, що із Статуту позивача (пункт 8.5.1.) вбачається, що контракт з Головою Правління позивача укладається Головою спостережної ради або органом управління корпоративними правами держави терміном на три роки. Припинення дії контракту з Головою Правління позивача можливо лише за умови, визначені контрактом, та з підстав, визначених чинним законодавством України. Підпунктом 8.2.4. Статуту позивача передбачено, що до виключної компетенції вищого органу (загальних зборів акціонерів) відноситься, зокрема обрання та відкликання голови правління.

Станом на момент укладення спірного Договору Контракт № 663 від 01.07.2008р., що укладений Фондом державного майна України з гр. Бланаром О.В. на виконання обов'язків керівника позивача, у встановленому порядку не був розірваний. Вказане також вбачається із наданої позивачем суду апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України копії листа Міністерства палива та енергетики України № 06/12-0612 від 03.06.2010р., відповідно до якого контракт з головою правління Відкритого акціонерного товариства "Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект" –Бадзимом П.С. укладено лише 12.02.2010р. за № 01-Е/10.

Більше того, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2009р. по справі № 63/168-09, було зупинено виконання рішення позачергових загальних зборів акціонерів позивача від 16.09.2009р. та заборонено державним реєстраторам проводити державну реєстрацію, перереєстрацію змін до установчих документів позивача, а також вносити інші зміни до відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Цим рішенням позачергових загальних зборів акціонерів позивача від 16.09.2009р. прийнято рішення про відкликання голови правління –директора Відкритого акціонерного товариства "Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект" Бланара О.В. та обрання головою правління-директором Товариства –Бадзима П.О.

Всі ці документи були надані відповідачу для огляду та ретельно вивчені керівництвом відповідача, результатом чого стало укладення спірного Договору з позивачем 02.10.2009р.

Позивач на підтвердження своєї позиції у справі звертає увагу колегії суддів на те, що відповідно до роз’яснень, які надані в ухвалі господарського суду Харківської області від 12.10.2009р. по справі № 63/168-09, громадянин України Бадзим П.С., як особа, обрана директором Відкритого акціонерного товариства "Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект" на підставі рішення позачергових загальних зборів Інституту від 16.09.2009р., може виконувати посадові обов’язки директора за умови внесення державним реєстратором відомостей про дану особу до Єдиного державного реєстру у встановленому законом порядку. При цьому, позивач надав суду копію витягу з реєстру, відповідно до якого станом на 24.09.2009р., керівником підприємства позивача був саме Бадзим П.С.

Проте, вказані посилання позивача та надана копія витягу не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки дана ухвала має лише характер роз’яснень, та не є обов’язковою до виконання. Натомість попередньою ухвалою суду від 23.09.2009р. у справі № 63/168-09 зупинено виконання рішення позачергових загальних зборів акціонерів позивача від 16.09.2009р., а резолютивна частина ухвали містить заборону державним реєстраторам проводити державну реєстрацію, перереєстрацію змін до установчих документів позивача, а також вносити інші зміни до відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Докази, які б свідчили про те, що відповідачу було відомо про внесення змін до відомостей позивача у реєстр, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За приписами частин другої –п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За наявними у справі матеріалами факт недодержання сторонами будь-яких вимог, що встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, при укладенні спірного Договору, не знайшов свого підтвердження, що господарським судом не враховано.

Абзацом першим частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. В абзаці ж другому наведеної частини статті 92 Цивільного кодексу України зазначено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Аналізуючи положення вищезазначеної норми, колегія суддів визначає, що саме позивач повинен доказувати факт обізнаності відповідача з установленими Статутом обмеженнями повноважень директора Відкритого акціонерного товариства "Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект".

Проте позивач не довів належними та допустимими доказами те, що на момент укладення спірного Договору директор Інституту –Бланар О.В. діяв без відповідних повноважень, що визначені статутом Відкритого акціонерного товариства "Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект".

Слід зазначити, що в даному випадку повноваження Бланара Олега Володимировича на підписання спірного Договору не є визначальною обставиною у даній справі, оскільки наступними після укладання Договору конклюдентними діями, а саме виконанням з боку відповідача послуг з охорони та фактичною оплатою позивачем цих послуг, посвідчується те, що позивач прийняв угоду до виконання, тобто, схвалив останню.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а також враховуючи вищевикладене, колегія суддів визначилась, що підстав для визнання спірного Договору недійсним не вбачається.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що викладені господарським судом в оскарженому рішенні висновки не відповідають обставинам справи, і при його прийнятті судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, в зв’язку з чим апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010р. по справі № 40/276-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, п. 3 ст. 103, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (м. Харків) задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010р. по справі № 40/276-09 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, пр-т Московський, 10/12, р/р 26001800996101, МФО 351964 в КБ "Експобанк", код 14078902) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61012, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20, р/р 26004014014 в ПАТ СУБ «Грант»м. Харкова, МФО 351607, код 08597026) 42,50 грн. державного мита по апеляційній скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 17 червня 2010 року.

Головуючий суддя

Судді Барбашова С.В.

Такмаков Ю.В.