Постанова № 10070525, 15.06.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2010 р. Справа № 29/464-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В.(доповідач), суддя Горбачова Л.П., суддя Пуль О.А.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача – Барішевського О.В., за довіреністю б/н від 15.01.2010р.;

першого відповідача – Пархоменка А.О., за довіреністю від 14.06.2010р.;

другого відповідача – Вставська І.П., за довіреністю №130 від 01.01.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Креатив”(вх. №986Х/2-6) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія ЛТД”(вх. №987Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010 року у справі № 29/464-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія ЛТД”, м. Харків,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал Агро ТПК”, м. Харків,

2. Закритого акціонерного товариства “Креатив”, м. Кіровоград,

про стягнення 3469200,77 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2010р. (суддя Тихий П.В.) позов ТОВ “АПК “Надія ЛТД” до ЗАТ “Креатив” задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ “Креатив” на користь ТОВ “АПК “Надія ЛТД” 543960,30 грн. пені, 1425689,28 грн. індексу інфляції, 310889,33 грн. 3% річних, 24805,39 грн. державного мита та 157,19 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В позові ТОВ “АПК “Надія ЛТД” до ЗАТ “Креатив” в частині стягнення 200000,00 грн. пені та 1243557,32 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами відмовлено. В позові ТОВ “АПК “Надія ЛТД” до ТОВ “Капітал Агро ТПК” відмовлено повністю. Відстрочено виконання рішення на два місяці - до 15.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 березня 2010 року по справі №29/464-09 (суддя Тихий П.В.) заяву ТОВ “Надія ЛТД” задоволено, виправлено описки, допущені у рішенні господарського суду Харківської області від 15.03.2010 року, вказано вірні реквізити ТОВ “АПК “Надія ЛТД” м. Харків, пр. Московський, 199-а, код 35972274.

Позивач, ТОВ “АПК “Надія ЛТД”, з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 200000,00 грн. пені та 1243557,32 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та просить стягнути з ЗАТ “Креатив” на користь ТОВ “АПК “Надія ЛТД” 743960,30 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання та 1243557,32 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 14.06.2010р. позивач надав зміни до апеляційної скарги, в якій просив також скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010р. у справі в частині відстрочення виконання судового рішення на 2 місяця до 15.05.2010р., в решті вимоги апеляційної скарги не змінилися.

Другий відповідач, ЗАТ “Креатив”, з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нове рішення, яким: зменшити розмір пені, що стягується з відповідача до 50000,00 грн.; надати відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2010р.; зменшити розмір індексу інфляції, врахувавши розрахунок відповідача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача та другого відповідача у судовому засіданні підтримали свої апеляційні скарги.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 07.06.2010р. надав доповнення до апеляційної скарги (вх. №3890), в якому посилається, зокрема на те, що другий відповідач є сезонним виробником олії соняшникової, жирів, маргаринів, підприємство орієнтоване на ринок та споживачів. Під час виконання зобов'язання, у другого відповідача виникли об'єктивні причини щодо затримки вчасного виконання взятих на себе обов'язків перед позивачем. Вказані причини полягають у порушенні іншими контрагентами перед другим відповідачем зобов’язань щодо поставки сировини, за яку було перераховано передплату, а також контрагенти, які не розрахувались за поставлену продукцію, що в свою чергу призвело до зменшення оборотних коштів, якими другий відповідач мав намір розрахуватись з позивачем. Для відновлення своїх порушених прав, другий відповідач змушений був звертатися до судового врегулювання спорів для стягнення заборгованості із боржників. На даний час дебіторська заборгованість контрагентів перед підприємством є досить великою, що підтверджується довідкою, що знаходиться в матеріалах судової справи. Також за товариством рахується значна кредиторська заборгованість та заборгованість по заробітній платі. Крім того, другим відповідачем в добровільному поряду було здійснено повне погашення заборгованості згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.09р. та наказу від 17.07.09р. по справі №60/145-08, сплачено на користь позивача кошти в розмірі 8796467,77 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями. Другий відповідач зазначає про існування на даний час у підприємства дебіторської та кредиторської заборгованості, однак він вживає всі можливі заходи щодо виходу підприємства з кризової ситуації, ведуться переговори, щодо отримання в банківських установах кредитних коштів, проводиться ряд заходів по стягненню дебіторської заборгованості з боржників, які дадуть можливість здійснити закупівлю сировини, відновити діяльність та розрахуватись з кредиторами. Вищевикладені обставини, як вважає другий відповідач, є підставою для задоволення вимог його апеляційної скарги.

Також, представник другого відповідача у судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу позивача (вх. №3921), в якому проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представник першого відповідача у судове засідання 07.06.2010р. не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 19.04.2010р.

Копія ухвали суду про відкладення розгляду справи від 19.04.2010р. на 07.06.2010р. була направлена товариству з обмеженою відповідальністю “Капітал Агро ТПК” рекомендованим листом 22.04.2010р. за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, однак повернута суду з довідкою поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.54- а.с.56 т.2).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р., до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідача –ТОВ “Капітал Агро ТПК” про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 19.04.2010р. суд попереджав сторони, що у разі не з’явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. (а.с.52- а.с.53 т.2).

В судове засідання 14.06.2010р. представник першого відповідача з’явився, відзиви на апеляційні скарги суду не надав, однак заявив клопотання ( вх.№4116, №4117) про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи №29/464-09 та відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що представник першого відповідача належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, в судові засідання як суду першої інстанції, так і апеляційного суду не з’являвся, при цьому в судовому засіданні 14.06.2010р. представник першого відповідача підтвердив, що юридична адреса товариства не змінилася, колегія суддів вважає, що клопотання першого відповідача є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Крім того, така поведінка першого відповідача свідчить про його зловживання своїми правами та порушенням прав інших учасників процесу на розгляд справи упродовж розумного строку.

У судовому засіданні 07.06.2010р. було заслухано апеляційні скарги та заперечення на них учасників процесу. Однак, оскільки представником позивача не було надано згоди на оголошення вступної та резолютивної частини постанови, в судовому засіданні було оголошено перерву до 14 год. 10 хв. 14.06.2010р. для виготовлення повного тексту постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та другого відповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.12.2009р. ТОВ “АПК “Надія ЛТД” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Капітал Агро ТПК” та ЗАТ “Креатив” про стягнення з відповідачів солідарно 743960,30 пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, 1278876,33 грн. індексу інфляції за період з листопада 2008р. по листопад 2009р., 289272,83 грн. 3% річних від суми заборгованості, 1157091,31 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

15.02.2010р. позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідачів солідарно 743960,30 грн. пені, 1425689,28 грн. інфляційних, 310889,33 грн. річних, 1243557,32 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування посилався, зокрема на те, що першим відповідачем не були виконані належним чином його зобов’язання за договором поставки товару №402 від 31.07.08р. щодо оплати отриманого від позивача товару. Також, позивач вказував на те, що 15 вересня 2008 року між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поруки (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 13.10.2008р.) згідно якого ТОВ “Капітал Агро ТПК” поручилося за виконання ЗАТ “Креатив” взятих на себе за договором №402 зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2008р. між позивачем, постачальником, та другим відповідачем, покупцем, укладено договір на поставку товару № 402, згідно з яким постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити, відповідно до умов даного договору, нерафіновану соняшникову олію першого гатунку.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 від 12.09.2008 р. до договору №402 сторони дійшли згоди, що сума заборгованості станом на дату підписання угоди, яка складає 8770849,77 грн., повинна бути сплачена покупцем в строк до 01.11.2008 року.

24.11.2008р. господарським судом Харківської області винесено рішення по справі №60/145-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АПК Надія ЛТД” до ТОВ “Капітал Агро ТПК” та ЗАТ “Креатив” про стягнення з другого відповідача суми боргу в розмірі 13 620 853,77 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, той факт, що 01.11.2008р. настав строк виконання ЗАТ “Креатив” зобов'язання за договором поставки товару № 402 від 31.07.2008р. щодо сплати 8770849,77 грн., було встановлено господарським судом Харківської області при розгляді справи № 60/145-08. В частині стягнення з ЗАТ “Креатив” на користь ТОВ “АПК “Надія ЛТД” 8770849,77 грн. рішення суду першої інстанції було залишено без змін 24.03.2009р. Харківським апеляційним господарським судом, та 04.06.2009р. Вищим господарським судом України. Таким чином, рішення суду по справі № 60/145-08 від 24.11.2008р. набрало законної сили і в силу ст. ст. 4 , 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України, зокрема з договору та іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.4 договору №402 від 31.07.2008р. сторонами договору також було встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення оплати.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов’язань покупця передбачено умовами укладеного сторонами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, приймаючи до уваги, що другий відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті товару у термін, встановлений договором, штрафні санкції в розмірі 743960,30 грн. пені нараховані позивачем вірно, відповідають умовам договору та вимогам законодавства.

Другий відповідач у клопотанні про зменшення розміру неустойки, наданого суду першої інстанції та в апеляційній скарзі просить зменшити розмір нарахованої пені, яка підлягає стягненню з другого відповідача до 50000,00 грн., посилаючись, зокрема, на те, що другий відповідач є сезонним виробником олії соняшникової, жирів, маргаринів. На даний час дебіторська заборгованість контрагентів перед підприємством є досить великою. Також за товариством рахується значна кредиторська заборгованість (що складає 449115118,93 грн.) та заборгованість по заробітній платі (у розмірі 2412097,09 грн.), що підтверджується довідками, доданими до матеріалів справи. Під час виконання зобов'язання, у другого відповідача виникли об'єктивні причини щодо затримки вчасного виконання взятих на себе обов'язків перед позивачем. Вказані причини полягають у порушенні іншими контрагентами перед другим відповідачем щодо поставки сировини, за яку було перераховано передплату, а також контрагенти, які не розрахувались за поставлену продукцію, що в свою чергу призвело до зменшення оборотних коштів, якими другий відповідач мав намір розрахуватись з позивачем. В зв’язку з відмовою боржників погасити заборгованість в добровільному порядку другому відповідачу було необхідно додатковий час для того, щоб пройти процедуру судового розгляду спору по стягненню заборгованості із боржників (копії судових рішень додані до матеріалів справи). Діяки боржники, які заборгували підприємству значну суму коштів та по яким винесено рішення на користь другого відповідача знаходяться за межами України, таким чином другому відповідачу потрібен час для легалізації рішень за кордоном та стягнення заборгованості. Крім того, як зазначає другий відповідач, він в добровільному поряду здійснив повне погашення заборгованості згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.09р. та наказу від 17.07.09р. по справі №60/145-08, сплатив на користь позивача кошти в розмірі 8 796467,77 грн. та судові витрати по справі, що підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо стягнення пені, зменшив штрафні санкції на 200000,00 грн.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Якщо порушення зобов’язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб’єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тому, користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, беручи до уваги майновий стан ЗАТ «Креатив», а також зважаючи на те, що розмір нарахованої позивачем у позовній заяві пені є надмірно великим, а також враховуючи у всій сукупності доводи другого відповідача щодо зменшення розміру пені, колегія суддів вважає за можливе, що з врахуванням обставин справи зменшити розмір пені, належної до сплати до суми 243960,30 грн. За таких обставин, рішення господарського суду від 15.03.2010р. підлягає частковому скасуванню, позовні вимоги позивача та апеляційна скарга другого відповідача щодо зміншення розміру пені підлягають частковому задоволенню в сумі 243960,30 грн.

Щодо стягнення інфляційних, то відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, приймаючи до уваги, що другий відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення 310889,33 грн. річних обгрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Також є обгрунтованим і стягнення з другого відповідача суми інфляційних. Однак, суд першої інстанції стягнув з другого відповідача 1425689,28 грн. інфляційних, не взявши до уваги розрахунок другого відповідача.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача та розрахунок другого відповідача щодо стягнення суми інфляційних, вважає, що задоволенню підлягає саме сума 1401127,89 грн. інфляційних, із розрахунку, наданого другим відповідачем до суду першої інстанції та яка зазначена в апеляційній скарзі. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення господарського суду від 15.03.2010р. підлягає частковому скасуванню в розмірі 24561,39 грн. інфляційних.

Щодо стягнення 1243557,32 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, то відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язується сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки сторони в договорі №402 від 31.07.08р. не передбачили розмір процентів за користування грошовими коштами, то за відсутності такої домовленості проценти до стягнення не підлягають. Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України визначено розмір таких відсотків (3% річних), які за своєю природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. За таких обставин доводи апеляційної скарги позивача є необгрунтованими і не можуть бути підставою скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення солідарно боргу з першого відповідача, то незважаючи на те, що рішення суду в цій частині не оскаржується сторонами у справі, колегія суддів, виходячи з того, що за вимогами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, дійшла висновку, що рішення суду в цій частині відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.

15.09.2008р. між ТОВ «АПК «Надія ЛТД», кредитором, та ТОВ «Капітал Агро ТПК», поручителем, укладено договір поруки, згідно з яким поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання ЗАТ «Креатив»зобов’язань за договором на поставку товару №402 від 31.07.2008р.

13.10.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до цього договору, відповідно до умов якої поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань за договором на поставку товару № 402 від 31.07.2008 року (з урахуванням додаткових угод № 1 від 31.07.2008 року, № 2 від 12.09.2008 р. та № 3 від 09.10.2008 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, за варіантом договору поруки, наданим позивачем до позовної заяви, позивач є згідно умов договору “Кредитор”, другий відповідач "Боржник", а перший відповідач- “Поручитель”.

Відповідно до п.1.1. договору поруки поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов’язань по договору поставки товару №402 від 31.07.08р..

Відповідно до п.2.1 договору поруки якщо при настанні строку платежу, встановленого договором №402, боржник не сплатить кредитору суму боргу та пеню, поручитель зобов’язаний сплатити кредитору відповідні грошові кошти.

ТОВ «Капітал Агро ТПК»до матеріалів справи надав інший варіант договору поруки від 15.09.08р., підписаний сторонами.

Відповідно до п.2.1 цього договору поруки якщо при настанні строку платежу, встановленого договором №402, боржник не сплатить кредитору суму боргу та пеню, поручитель зобов’язаний сплатити кредитору грошові кошти в розмірі 1000,00 грн.

Таким чином, в матеріалах справи містяться два договору поруки від 15.09.2008р., що підписані сторонами, вказані договори містять умови, які не співпадають (п.2.1 договору), при цьому жоден із договорів не визнаний недійсним в устаноновленому законом порядку.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, правові підстави для задоволення позову в частині вимог щодо першого відповідача відсутні, оскільки сторони при підписанні договору поруки від 15.09.08р., не досягли згоди з істотних умов договору, а за таких обставин, цей договір поруки є не укладеним.

Другий відповідач в апеляційній скарзі просить надати відстрочку виконання рішення суду по справі №29/464-09 до 31.12.2010р.

Відповідно др ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зважаючи на обставини, викладені другим відповідачів та докази в їх обгрунтування, оцінюючи співрозмірність сум штрафних санкцій з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, враховуючи нарахування та стягнення з другого відповідача суми інфляційних та 3% річних, вжиття заходів зі сторони другого відповідача по виконанню зобов’язання щодо оплати отриманого товару, та тяжкий на даний час фінансовий стан другого відповідача, колегія суддів вважає за можливе відстрочити виконання рішення по справі №29/464-09 до 01.08.2010р. За таких обставин, клопотання другого відповідача щодо надання відстрочення виконання судового рішення до 31.12.2010р. підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі позивача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по справі, апеляційна скарга другого відповідача підлягає задоволенню частково, в зв’язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010 року у справі № 29/464-09 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.1 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

постановила:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал Агро ТПК” про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія ЛТД” (вх. №987Х/2-6) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Креатив” (вх. №986Х/2-6) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010 року у справі № 29/464-09 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов ТОВ “АПК “Надія ЛТД” до Закритого акціонерного товариства “Креатив” задовольнити частково.

"Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Креатив” (25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19, код ЄДРПОУ 31146251, п/р 260033381301 в ЗАТ «Банк Петрокомерц- Україна»м.Кіровограда, МФО 300120) на користь ТОВ “АПК “Надія ЛТД” (м. Харків, пр. Московський, 199-а, код 35972274, п/р 26000190712100 в АКІБ «УкрСиббанк»м.Харкова, МФО 351005) - 243960,30 грн. пені, 1401127,89 грн. інфляційних, 310889,33 грн. 3% річних, 19559,78 грн. державного мита та 123,95 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В позові ТОВ “АПК “Надія ЛТД” до Закритого акціонерного товариства “Креатив” в частині стягнення 500000,00 грн. пені, 1243557,32 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 24561,39 грн. інфляційних відмовити.

В позові ТОВ “АПК “Надія ЛТД”до ТОВ "Капітал Агро ТПК" відмовити повністю.

Відстрочити виконання рішення господарського суду по справі №29/464-09 до 01.08.2010 року.»

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови проголошено у судовому засіданні 14.06.2010р.