Постанова № 10070486, 14.06.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2010 р. Справа № 49/22-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників:

позивача – Полетаєвої Т.Ю. –дов.

1-го відповідача –Антипова О.В. –дов.

2-го відповідача - Бутко П.Є. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 1190Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 01 квітня 2010 р. у справі № 49/22-09

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії «Комінтернівське відділення Промінвестбанку», м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Interenergo S.L.», м. Харків

2. Закритого акціонерного товариства «Харківметал-1», м. Харків

про стягнення 18 447 016,20 грн.,

встановила:

Позивач, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії «Комінтернівське відділення Промінвестбанку», у січні 2009 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути солідарно з відповідачів, ТОВ S.L.»та ЗАТ «Харківметал-1»заборгованість за договором № Д/20.2/081001-30 купівлі-продажу цінних паперів від 01 жовтня 2008 року в сумі 18 447 016,20 грн., з яких 18055972,46 грн. - загальна вартість цінних паперів та 391 043,74 грн. - пеня за невиконання зобов'язань за період з 01 грудня 2008 року по 16 січня 2009 року включно. Також позивач просив покласти на відповідачів понесені ним судові витрати.

23 березня 2010 року позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про заміну сторони його правонаступником, Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»в особі філії «Комінтернівське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків».

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 квітня 2010 року у справі № 49/22-09 (суддя Тихий П.В.) задоволено клопотання позивача про заміну сторони його правонаступником. Замінено позивача - АК ПІБ (ЗАТ) в особі Філії «Комінтернівське відділення Промінвестбанку в м. Харкові»на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»в особі філії «Комінтернівське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків».

В позові ПАТ «АК ПІБ»в особі філії «Комінтернівське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків»до ТОВ terenergo S.L.»відмовлено повністю.

В позові ПАТ «АК ПІБ»в особі філії «Комінтернівське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків»до ЗАТ «Харківметал-1»відмовлено повністю.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 01 квітня2010 року по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Позивач посилається на те, що судом першої інстанції при відмові у задоволенні позову не були досліджені умови укладених між сторонами договорів та невірно застосовані положення чинного законодавства, які регулюють спірні питання. Зокрема, позивач стверджує, що ст. 538 ЦК України не передбачає вичерпного переліку можливих дій продавця у випадку нездійснення покупцем передоплати, а лише передбачає право кредитора обирати запропоновані моделі поведінки на свій розсуд, положення цієї статті не скасовують право кредитора вимагати від боржника належного виконання його обов'язку згідно умов договору.

Відповідачі проти апеляційної скарги заперечують, вважають, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом Харківської області у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просять відмовити позивачу у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 01 квітня 2010 року у даній справі залишити без змін. У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі посилаються на те, що позовні вимоги є безпідставними та не узгоджуються з положеннями чинного законодавства, якими передбачена неможливість стягнення передбаченої умовами договору попередньої оплати за умови, що товар фактично не переданий.

В судовому засіданні 26.05.2010 року оголошена перерва до 07.06.2010 року для надання сторонами додаткових доказів та обґрунтувань, які були надані сторонами.

Також, в судовому засіданні 07.06.2010 р. позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до заміни сторони – ЗАТ «Харківметал-1»її правонаступником. Відповідне клопотання мотивовано тим, що 2-м відповідачем здійснюється реорганізація товариства шляхом його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю та, на думку позивача, відповідна реорганізація має закінчитися найближчим часом.

Представник 2-го відповідача факт здійснення реорганізації підтвердив, однак зазначив, що така реорганізація здійснюється шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю, яке буде повним правонаступником закритого акціонерного товариства, однак терміни її закінчення відповідачу невідомі, а тому, на думку 2-го відповідача, зупинення провадження у справі є недоцільним.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, колегія суддів вважає за необхідне у його задоволенні відмовити, оскільки, дійсно, як встановлено із матеріалів справи та підтверджено сторонами, реорганізація 2-го відповідача здійснюється шляхом перетворення закритого акціонерного товариства у товариство з обмеженою відповідальністю, строки закінчення такої реорганізації невідомі, а враховуючи законодавчо передбачені строки розгляду справи, зупинення провадження у справі колегія суддів вважає недоцільним. До того ж, колегія суддів враховує, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинення провадження у справі у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації є правом, а не обов'язком суду, та що заміна сторони в зобов'язанні з цих підстав можлива на будь-якій стадії процесу.

В судовому засіданні 07.06.2010 року оголошена перерва до 14.06.2010 року, в межах якої був виготовлений повний текст постанови (за клопотанням позивача про оголошення повного тексту постанови).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами по справі, 01.10.2008 року між АК ПІБ в особі філії «Комінтернівське відділення Промінвестбанку в м. Харків»(позивачем) та ТОВ rgo S.L.»(1-м відповідачем) був укладений договір № Д/20.2/081001-30 купівлі-продажу цінних паперів, згідно умов якого 1-й відповідач зобов'язався сплатити позивачу загальну вартість цінних паперів в розмірі 18055972,46 грн. не пізніше 30 листопада 2008 року (п. 1.1, 1.2, 2.3 договору), а позивач, в свою чергу, зобов'язався протягом 3-х банківських днів з дня фактичного отримання коштів провести всі залежні від нього дії для забезпечення зарахування цінних паперів, що належать йому на праві власності, на рахунок покупця, а також зобов'язувався не продавати до 31 грудня 2008 року такі цінні папери третім особам (п. 1.3, 2.1 договору).

П. 1.1 договору купівлі-продажу визначено вид, тип, форма випуску цінного паперу - облігації підприємства, цільові, іменні, звичайні; емітент цінних паперів - Приватне підприємство «СЄНТЯБРЬ»; код ЄДРПОУ емітента –32675853; код ISIN цінного паперу - UA 4000028088; серія –А; форма існування цінного паперу –бездокументарна; номінальна вартість одного цінного паперу - 31,11 грн.; загальна кількість цінних паперів, що є предметом договору купівлі-продажу –488 869 шт.

З метою забезпечення виконання зобов'язань 1-го відповідача за договором купівлі-продажу цінних паперів, 01.10.2008 року між позивачем, 1-м відповідачем та ЗАТ «Харківметал-1»(2-м відповідачем) був укладений договір поруки № 04-3/157, згідно якого 2-й відповідач, у разі невиконання або прострочення виконання 1-м відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів, зобов'язався сплатити позивачу заборгованість за цінні папери в розмірі 18055972,46 грн. та неустойку (п. 2.1 договору). У випадку невиконання і прострочення виконання 1-м відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів, 2-й відповідач відповідає перед позивачем як солідарний боржник в тому ж обсязі що і 1-й відповідач (п. 2.2 договору).

Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 1-й відповідач оплату цінних паперів за договором № Д/20.2/081001-30 від 01.10.2008 року у встановлені в договорі строки та в подальшому не здійснив, що й стало підставою для подання позивачем позову до суду.

Отже, як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, вимоги позивача є вимогами про стягнення суми попередньої оплати, на яку нараховано пеню.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вірно дослідив обставини справи та правомірно застосував до спірних правовідносин відповідні положення чинного законодавства.

Так, відповідно до частини 4 статті 655 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору, обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина 4).

Таким чином, статтями 693 та 538 Цивільного кодексу України передбачені особливості щодо взаємовідносин сторін у разі, якщо за умовами договірних відносин сторони передбачили здійснення попередньої оплати, а частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України передбачає вичерпний перелік можливих дій продавця у випадку нездійснення покупцем передоплати: зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, або виконати зобов'язання на свій ризик і звертатися до господарського суду про стягнення з покупця суми заборгованості за фактично переданий товар.

Твердження ж позивача щодо того, що названою статтею не передбачено вичерпного переліку можливих дій продавця у випадку нездійснення попупцем передоплати, а лише передбачено право кредитора обирати запропоновані моделі поведінки на свій розсуд, а також, що положення цієї статті не скасовують право кредитора вимагати від боржника належного виконання його обов'язку згідно умов договору, на думку колегії суддів, є довільним трактуванням вищенаведених положень чинного законодавства.

Колегія суддів при цьому вважає за необхідне зазначити, що стаття 538 ЦК України не передбачає такої «моделі поведінки»(про що вказує позивач), як звернення до суду з позовом про стягнення сум попередньої оплати за умови невиконання свого обов'язку по передачі товару, цією статтею не зазначено, що продавець (у даному разі –позивач) має право на здійснення і інших дій, передбачених чинним законодавством (що, в такому разі, могло б свідчити про те, що зазначені у частині 3 названої статті підстави не є вичерпними).

Системний аналіз вищенаведених положень чинного законодавства та фактичних обставин справи свідчить про те, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивач не здійснив зарахування цінних паперів за договором № Д/20.2/081001-30 від 01.10.2008 року на рахунок в цінних паперах 1-го відповідача, що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи, в тому числі - висновком № 3547 від 15.01.2010 року призначеної по справі комісійної судової економічної експертизи, проведеної лабораторією судових економічних досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С.Бокаріуса.

Таким чином, позивачем не здійснено передбачених частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України дій щодо виконання свого обов'язку по договору, а тому колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/20.2/081001-30 від 01.10.2008 року є незаконною, та такою, що не підлягає задоволенню, а відтак, задоволенню не підлягає і вимога про стягнення нарахованих на таку суму попередньої оплати сум пені.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що укладаючи з 1-м відповідачем договір купівлі-продажу цінних паперів, позивач передбачав можливість невиконання між сторонами його умов, оскільки він зобов'язувався не продавати спірні цінні папери третім особам до 31.12.2008 р. (п. 2.1 договору) та, відповідно до п. 2.2 договору, мав право після цієї дати, за умови не отримання коштів згідно п. 2.3 договору продати цінні папери третім особам.

Враховуючи те, що договір поруки № 04-3/157 від 01.10.2008 року є правочином із забезпечення основного зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/20.2/081001-30 від 01.10.2008року, а також те, що відсутня фактична заборгованість першого відповідача перед позивачем за цінні папери за договором № Д/20.2/081001-30 від 01.10.2008 року, судом першої інстанції зроблені вірні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог до 2-го відповідача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача через відсутність фактів, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

постановила:

У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01 квітня 2010 р. по справі № 49/22-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя