Постанова № 10070026, 17.06.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:Головуючого судді: Лашина В.В.Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі: Хом'як О.С.

За участю представника Державної акціонерної холдінгової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" - Бойко А.С., довіреність № б/н, від 14.04.10;

Представник позивача (Дочірнє підприємство "Шенкер") в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2010року

зі справи № 18/61/09

за позовом Дочірнього підприємства “Шенкер”

до Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”

про стягнення боргу

ВСТАНОВИЛА:

28 травня 2009 року Дочірнє підприємство «Шенкер»(далі –ДП «Шенкер») звернулося до господарського суду з позовом до Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»(в подальшому –ДАХК «ЧСЗ») про стягнення 18 382,52 грн. основного боргу, 22 451,68 грн. пені, 410 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за укладеним між сторонами договором транспортного експедирування № SCH-112 від 12.09.2008 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.2010 р. (суддя Давченко Т.М.) позовні вимоги ДП «Шенкер»були задоволені у повному обсязі та з ДАХК «ЧСЗ»на користь позивача було стягнуто 18 382,52 грн. основного боргу, 22 451,68 грн. пені, 410 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, ДАХК «ЧСЗ»в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки позивачем не підтверджений факт виконання робіт за договором, так як у рахунках та актах виконаних робіт не зазначено на підставі якого договору вони виставлені, не підтверджено доставку вантажу до пункту призначення відміткою вантажоотримувача у накладній, яка не була надана позивачем. Апелянт вказує на неправомірність нарахування пені згідно о вимог п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв’язку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.06.2008 р. по справі № 11/222/08, а також на необґрунтований розрахунок штрафних санкцій. Крім цього, скаржник стверджує про безпідставність прийняття позову та про необхідність припинення провадження у справі, тому що пунктом 7.2. договору встановлене арбітражне застереження, за яким усі спори, при неможливості їх урегулювання, повинні вирішуватися у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті України за місцем розгляду –м. Київ.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір № SCH-112 транспортного експедирування, за яким ДП «Шенкер»зобов’язалось за рахунок ДАХК «ЧСЗ»та за винагороду виконати комплекс послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів і організації міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом.

При цьому, пунктом 7.2. цього договору було визначено, що усі спори, що виникли під час виконання договору або у зв’язку з ним, вирішуються сторонами в порядку переговорів, а при недосягненні згоди –у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті України у відповідності до законодавства України. Місцем розгляду спорів визначене м. Київ.

Пунктом 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року - ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року) передбачено, що якщо сторони уклали арбітражну угоду (арбітражне застереження), суд, на прохання однієї із сторін, повинен направити сторони в арбітраж, передбачений цим застереженням.

Згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 7 лютого 2000 року № 4.3/8-076-137 Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року) набула чинності для України 10 січня 1961 року.

Виходячи із Закону України «Про дію міжнародних договорів на території України», укладені та належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України.

Оскільки позивач є стороною арбітражного застереження, то він повинен був звернутися для вирішення даного спору, безпосередньо пов’язаного з виконанням договору № SCH-112 від 12.09.2008 р., до арбітражу, передбаченого п. 7.2. вказаного договору.

На цьому наполягав й відповідач, який звернувся із заявою про припинення провадження у справі /а.с. 44/.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 23.08.94 р. № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду. Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 5 статті 80 ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі пункту 1 статті 62 ГПК або припинити провадження у справі з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК України.

Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав та безпідставно вирішив справу по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»задовольнити частково, а рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2010 р. по справі № 18/61/09 –скасувати.

Провадження у справі № 18/61/09 припинити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Шенкер»(04077, м. Київ, вул. Дніпровська, 1а, код ЄДРПОУ 24382029) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»(54011, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, код ЄДРПОУ 14312980) 205 грн. держмита за апеляційний розгляд справи.

Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.

Наказ господарського суду Миколаївської області від 07.05.2010 р. № 18/61/09 вважати таким, що втратив чинність.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Постанова підписана 21.06.2010р.