Постанова № 10069987, 17.06.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2010 р.Справа № 31/156-09-5861

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Кубік О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Голуб В.Є., дов. № 1051 від 10.11.2009 р.

від відповідача: не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „С. Перовської” (далі по тексту – ЗАТ „С. Перовської”)

на рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2010 р.

у справі № 31/156-09-5861

за позовом ЗАТ „С. Перовської”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС ВИН” (далі по тексту – ТОВ „БІЗНЕС ВИН”)

про стягнення 1107981,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

24.11.2009 р. Позивач звернувся з позовом до ТОВ „БІЗНЕС ВИН” про стягнення суми боргу за поставлений на підставі Договору від 09.10.2008 р. виноматеріал та про стягнення пені, інфляційних та 3% річних.

В березні 2010 року Позивач надав заяву про збільшення позовних-вимог та просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 858177,00 грн., пеню у розмірі 97855,69 грн., інфляційні – 121689,50 грн., 3% річних - 30259,56 грн.

В обґрунтування позову Позивач вказав, що 09.10.2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки виноматеріалів.

У відповідності до умов Договору Позивач поставив Відповідачу виноматеріали на загальну суму 858 177,00 грн., однак Відповідач за поставлений товар не розрахувався, що і зумовило звернення позивача - до суду.

Відповідач в суді першої інстанції позов не визнав, вказавши, що поставка виноматеріалів на вказану суму не підтверджена будь-якими належними доказами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08 квітня 2010 року у справі № 31/156-09-5861 (суддя Лєсогоров В.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що десять видаткових накладних, на які посилається Позивач, як на доказ поставки виноматеріалів, не підписані Відповідачем, підпис Відповідача в графі „отримав” відсутній.

За іншими товаро-транспортними накладними товар також не передано, оскільки на думку суду, підпис в графі „отримав” не відповідає зразкам підписів у довіреностях, виданих на ім’я Тутур О.Р., Горикіної О.П., Тарута А.В.

Таким чином суд прийшов до висновку, що за вказаними видатковими накладними та товаро-транспортними накладними позивач не передав відповідачу товар, оскільки уповноважені представники відповідача не розписувались у отриманні товару, а доказів іншого у справі немає.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник Позивача надав заяву , в якій просить рішення суду скасувати, провадження по справі припинити, вказуючи, що Договором про переведення боргу № 17/05/01-10 від 17.05.2010 р., укладеним між ТОВ „БІЗНЕС ВИН”, ДП „Харківський завод шампанських вин”, ЗАТ „С. Перовської” борг Відповідача в розмірі 858177,00 грн. по договору поставки від 09.10.2008 р. переведено на ДП „Харківський завод шампанських вин”.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що апеляційна скарга є безпідставною, оскільки 17.05.2010 р. між ТОВ „БІЗНЕС ВИН”, ДП „Харківський завод шампанських вин”, ЗАТ „С. Перовської” було укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого борг Відповідача перед Позивачем за поставлений по договору поставки від 09.10.2008 р. виноматеріал у розмірі 858177,00 грн. переведено на ДП „Харківський завод шампанських вин”, у зв’язку з чим провадження по справі слід припинити, позов залишити без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, однак просить справу припинити, оскільки Відповідач після винесення рішення визнав борг та цей борг переведено на іншу особу.

Представник Відповідача підтримав наданий відзив та пояснив, що на період розгляду справи бухгалтерією не було надано необхідних документів, тому підприємство не визнавало борг, однак після належної перевірки встановлено наявність боргу Відповідача перед Позивачем по Договору від 09.10.2008 р. в розмірі 858177,00 грн.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 09.10.2008 р. між сторонами було укладено Договір поставки виноматеріалів за № ВМ-09/10/08/РН98.

Відповідно п.п. 1.1, 1.2 Договору Позивач зобов’язався поставити, а Відповідач прийняти та сплатити вартість виноматеріалу (товару).

Умови оплати товару передбачені п.п. 4.1, 4.2 Договору: оплата по графіку, з 01.10.2008 р. по 31.10.2008 р., з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р., з 01.12.2008 р по 31.12.2008 р.

Відповідно до п. 3.3 Договору зобов’язання Продавця по поставці товару вважається виконаним з моменту фактичної передачі Товару Покупцю і підпису товаро-транспортної накладної.

Відповідно до товаро-транспортних накладних (а.с. 27-43) Позивач надавав Відповідачу виноматеріал відповідно до Договору ВМ-09/10/08 від 09.10.2008 р.

Вказані товаро-транспортні накладні, які відповідно до договору є доказом виконання Позивачем своїх зобов’язань за договором поставки, підписані уповноваженою особою Відповідача, що свідчить про передачу товару (виноматеріалів) Відповідачу та відповідно одержання Відповідачем виноматеріалу на підставі Договору № ВМ-09/10/08 від 09.10.2008 р.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, послався на видаткові накладні, які дійсно не підписані представником Відповідача, однак не звернув увагу, що відповідно до умов Договору, як вказано вище, зобов’язання Продавця по поставці товару вважається виконаним з моменту фактичної передачі Товару Покупцю і підпису товаро-транспортної накладної, а не видаткової накладної.

Таким чином, підписавши товаро-транспортну накладну, Відповідач підтвердив одержання товару і повинен був виконати зобов'язання по оплаті товару у встановлені договором терміни.

За таких обставин судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності доказів одержання товару Відповідачем на суму 858177,00 грн., оскільки це спростовується матеріалами справи (товаро-транспортними накладними).

Посилання суду першої інстанції на невідповідність, на його думку, підписів представника Відповідача в наданих відповідачем довіреностях на одержання товару з підписами в товаро-транспортних накладних судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки ідентичність підпису, за наявності сумнівів, може бути встановлена лише при проведені судової почеркознавчої експертизи.

За таких обставин судова колегія вважає, що матеріалами справи доведено заборгованість Відповідача перед Позивачем за одержаний по договору поставки від 09.10.2008 р. виноматеріал у розмірі 858177,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору поставки від 09.10.2008 р. передбачено, що за порушення умов договору винна сторона сплачує неустойку, проценти та спричинені збитки відповідно до умов договору та діючого законодавства.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за порушення строків оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За таких обставин судова колегія вважає, що позовні вимоги Позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та вважає необхідним стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу, пеню, інфляційні та три проценти річних на підставі розрахунку, наданого позивачем, з яким судова колегія погоджується.

Заява про припинення провадження по справі задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду справи та винесення рішення договору про переведення боргу не існувало і договір, який було укладено після винесення рішення, не може бути підставою для припинення провадження по справі.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, надав невірну оцінку обставинам справи, висновки, викладені у рішенні господарського суду Одеської області не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „С.Перовської” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2010 р. по справі № 31/156-09-5861 –скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Бізнес ВИН” (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Комсомольська, 260, п/р № 2600312768 в Одеській ОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 33080423) на користь ЗАТ „С. Перовської” (99026, м. Севастополь, смт. Любимівка, вул. С. Перовської, п/р № 2600613719 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021, код ЄДРПОУ 00412895) борг у розмірі 858177,00 грн., пеню 97855,69 грн., індекс інфляції в сумі 121 689,50 грн., три проценти річних – 30 259,56 грн., а всього 1107 981,75 грн.

Стягнути з ТОВ „Бізнес Вин” на користь ЗАТ „С.Перовської” витрати по сплаті державного мита в розмірі 5539,91 грн. за подачу апеляційної скарги.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України,

Головуючий: суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева