Постанова № 10069431, 01.06.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р.Справа № 13/12-10-194

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гордієнко М.В. (довіреність № 67 від 04.01.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області від „12” квітня 2010 року

по справі № 13/12-10-194

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, Донецька область, м. Авдіївка

до Державного підприємства „Одеська залізниця”, м. Одеса

про стягнення 1310,07 грн.

В С Т А Н О В И В:

12.01.2010 року Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі по тексту –відповідач) 1310,07 грн. –спричинених збитків у зв'язку з нестачею вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” відправило на адресу Ізмаїльського морського торгівельного порту, що не є стороною у справі, вантаж, який перевезено ДП „Одеська залізниця”, але при його перевірці встановлено нестачу, відшкодування збитків від якої відповідачем не здійснено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2010 року у справі № 13/12-10-194 (суддя Панченко О.Л.) позов ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” задоволено повністю. Стягнуто з ДП „Одеська залізниця” на користь позивача збитки від нестачі вантажу в сумі 1310,07 грн., витрату по держмиту у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 30.04.2010 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП „Одеська залізниця” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що суд при прийняті оскаржуваного рішення неповно та необ’єктивно з'ясував та дослідив обставини та докази, які мають значення для справи, неправильно застосував та порушив норми матеріального права, зокрема, приписи Статуту залізниць України.

Так, на думку скаржника, згідно з технічним актом № 71 від 30.09.2009 року, складеним на станції Тимково, виявлена технічна несправність вагону, яка сталося в процесі його експлуатації. Оскільки відправник виявлену несправність міг бачити, що підтверджується вказаним актом, він повинен був відмовитись від використання такого вагону. Так як, відправник цього не зробив, вини залізниці у нестачі вантажу немає.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 675508 від 25.05.2010 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши апеляційну скаргу та перевіривши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2009 року між ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” (Продавець) та Фірмою „Bremer International Limited” (Покупець) укладено контракт № 422/09 на продаж/покупку дрібниці коксової 0-10 мм., марки МК 2 (а.с.13-17).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-793966 від 30.09.2009 року, вартість 1 тонни товару по контракту № 422/09 від 25.06.2009 року становить 432,3672 грн. без ПДВ (а.с.18).

НА виконання вказаного контракту, 26.09.2009 року та 27.09.2009 року (досилка) вантажовідправником –ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” відправлено зі станції відправлення „Авдіївка” Донецької залізниці на адресу одержувача –Ізмаїльського МТП для компанії „Bremer International Limited” на станцію призначення „Ізмаїл порт експорт” Одеської залізниці вантаж –дрібниці коксові 0-10 (вологі), в кількості 48 тонн 850 кг, навалом у вагоні № 67395574, що підтверджується відповідним залізничними накладними № 51869122 та № 51836465 (а.с.8-10).

30.09.2009 року при прибутті вагону № 67395574 із вантажем на станцію „Тимково” Одеської залізниці, працівниками станції було виявлено нестачу вантажу, на підставі чого складено акти загальної форми № 2522 та № 2520 (а.с.27).

На підставі складених актів було здійснене комісійне переважування вагону № 67395574, в результаті якого складено комерційний акт серії БО 644148/122/237 від 30.09.2009 року та продовження до нього (а.с.11-12), із якого вбачається наступне:

-           по документах значиться: тара 23 100 кг, нетто 48 850 кг;

-          після переважування: тара 23100 кг, нетто 44 840 кг;

-          недостача склала: 4 010 кг на загальну суму 1310,07 грн., що складається з 3,03 тн х 432,3672 грн. (з урахуванням 2 % норми природної втрати).

Ізмаїльський МТП передав позивачу право на пред’явлення претензій та позовів до Одеської залізниці за недостачу вантажу в кількості 4 010 кг, що підтверджується переуступочним написом на залізничній накладній № 51836465.

Крім того, 30.09.2009 року представниками Одеської залізниці складено Акт № 71 про технічний стан вагону (контейнера) № 67395574, яким також встановлено технічну несправність вказаного вагону, а саме: праворуч по ходу поїзда є зазор між нижнім обв’язочним брусом та кришкою 5 вивантажувального люка шириною 20 мм на всю ширину кришки люка. Деформація старого походження. Ця обставина вказує на те, що несправність сталася в процесі експлуатації вагонів. Також в даному акту зазначено, що відправник виявлену несправність бачити міг (а.с.28).

На підставі такого акту залізницею і зроблено висновок щодо відсутності її вини у недостачі вантажу (а.с.29).

Судова колегія не погоджується з позовними вимогами ВАТ „АКЗ” та висновками місцевого господарського суду про їх задоволення, вважає їх неправомірними, безпідставними та необґрунтованими, які не відповідають вимогам діючого законодавства та матеріалам справи, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ДП „Одеська залізниця” –задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю –у розмірі оголошеної вартості, якщо залізниці доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження –у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу.

Матеріалами справи встановлено, що вантажовідправник –ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” відвантажило та передало перевізнику –Одеській залізниці вантаж в тій кількості, яка вказана в перевізних документах, а саме 48 тонн 850 кг дрібниці коксової у вагоні № 67395574.

Перевізник –Одеська залізниця, в свою чергу, прийняла все вищезазначене без усяких зауважень, про що свідчать залізничні накладні № 51869122 від 26.09.2009 року та № 51836465 від 27.09.2009 року.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

Згідно із частиною 2 статті 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Між тим, у випадках коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера

Як свідчать матеріали справи, а саме комерційний акт БО №644148 від 30.09.2009 року вагон №67395574 в технічному відношення оказався несправний (а.с.11), Акт № 71 від 30.09.2009 року про технічний стан вищеназваного вагону, відправник виявлену несправність, в результаті якої і сталося нестача вантажу, бачити міг.

Таким чином, саме відправник при відправленні вантажу не підготував його для безпечного перевезення, а тому, згідно зі статтями 31, 32, пунктом „а” статті 111 Статуту залізниць України, відповідає за нестачу, оскільки не підготував вантаж з умов його схоронності при транспортуванні, на підставі чого Одеська залізниця від відповідальності звільняється.

Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються пунктом 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601”, у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника, яким у даній справі є саме позивач –ВАТ „АКЗ”.

Судова колегія також вважає, що усі доводи та вимоги ВАТ „АКЗ”, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ВАТ „АКЗ” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало та його представник в судове засідання не з'явився, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх доводів та вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2010 року по справі № 13/12-10-194 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ДП „Одеська залізниця” –задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 99, 101 - 105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „12” квітня 2010 року по справі № 13/12-10-194 скасувати.

В позові Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” відмовити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний,1, р/р 26008049000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантейлемонівська,19, р/р 26003000001 в АБ „Експресс-Банк”, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 51 грн.

4. Видачу наказу за постановою та в порядку статті 122 доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           С.І. Колоколов

Суддя           Г.П. Разюк

Суддя           М.С. Петров