Постанова № 10069158, 01.06.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

01.06.10 Справа № 7/46

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання від 17.02.2010 р. № 51/08

на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2010 р.

у справі № 7/46

за позовом суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Рівне

до Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання, м.Рівне

про стягнення 19735, 5 грн. заборгованості за виконані роботи

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (підприємець);

від відповідача Сергійчук Н.А. (юрист, довіреність № 139 від 10.05.2010 р. у матеріалах справи),

Харкевич Н.А. (головний бухгалтер, довіреність № 139-1 від 10.05.2010 р. у матеріалах справи)

Позивачу та представникам відповідача роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 р.

У судовому засіданні 18.05.2010 р. оголошувалася перерва до 10 год. 40 хв. 01.06.2010 р. для оформлення сторонами належним чином акту звірки взаєморозрахунків, про що представники сторін були ознайомлені під розписку.

В судове засідання 01.06.2010 р. двосторонній акт звірки взаєморозрахунків не був представлений.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.01.2010 р. у справі № 7/46 (суддя Маціщук А.В.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 19735, 5 грн. заборгованості за виконані роботи.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що фактично роботи виконані на суму 14435, 5 грн., які і проплачено авансом по факту, а на день винесення рішення борг становить 195, 5 грн.; представлені позивачем акти виконаних робіт від 05.05.2006 р. на суму 10219 грн. і від 12.06.2006 р. на суму 2292, 8 грн. не були предметом даного позову, проте саме ці акти безпосередньо вплинули на прийняте рішення, які у відповідача відсутні, а роботи по них позивачем не здійснювалися; в акті від 05.05.2006 р. підпис директора ОСОБА_3 є підробленим; окремі види роботи, які в них зазначені, дублюються, такі роботи вказані в раніше підписаних і оплачених актах, зокрема, від 21.07.2006 р. тощо.

В судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами досягнуто усної домовленості з надання послуг щодо поточного ремонту приміщень виробничої бази Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання, а саме: оздоровчого комплексу, мийки та сауни по вул.Млинівській, 25 у м.Рівне, згідно з якою підприємець ОСОБА_2 взяв на себе зобов»язання з виконання будівельних робіт, а Рівненське виробниче автотранспортне об»єднання з його оплати.

Факт виконання будівельних робіт на суму 19735, 5 грн. позивач підтверджує актами виконаних робіт за листопад 2006 року (а.с.11, 13, 15) та кошторисами (а.с.10, 12, 14).

02.11.2009 р., 28.11.2009 р. позивач звертався з вимогами № 54, № 55 до відповідача про оплату виконаних робіт, однак останні залишені без відповіді та реагування. Докази їх відправки знаходяться в матеріалах справи (а.с.8-9).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання слід задоволити частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2010 р. у справі № 7/46 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 5 300 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, письмовий договір підряду між сторонами не укладався.

Однак відсутність договору в письмовій формі як окремого документа ще не свідчить про відсутність факту укладення між сторонами договору підряду, виникнення спірних правовідносин.

Так, єдиними документами, які підтверджують виконання будівельних робіт на суми 10489, 98 грн. і 3945, 52 грн. є акти за листопад 2006 року (а.с.11, 13), які підписані обома сторонами без жодних зауважень, заперечень і скріплені їхніми печатками, а тому в замовника виникає зобов”язання оплатити виконані роботи.

Відповідач своїми діями підтвердив прийняття будівельних робіт, визначених актами про виконання робіт на суми 10489, 98 грн. і 3945, 52 грн., та погодив їх вартість, зокрема, керівник Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання генеральний директор М.В.Оксимчук підписав кошториси (а.с.10, 12), де визначена вартість виконаних робіт і завірив їх печаткою підприємства.

В судовому засіданні 18.05.2010 р. колегією суддів оглянуто оригінали актів на суму 10489, 98 грн. і 3945, 52 грн. і встановлено їх відповідність копіям, які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, що стосується решти суми позову (5300 грн.), то вона документально не обгрунтована. Так, долучений до позовної заяви акт про виконання робіт на суму 6040 грн. на поточний ремонт сауни (а.с.15), по-перше, не містить дати його складання, що відповідно не дозволяє застосувати до спірного періоду, по-друге, підписаний неуповноваженою особою - заступником директора ОСОБА_3, по-третє, печатка підприємства на ньому відсутня. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що даний акт не є належним і допустимим доказом у розумінні ст.34 ГПК України, який би підтвердив факт виконання підрядником і відповідно прийняття замовником будівельних робіт на суму 6040 грн.

Додатково про фальсифікацію вказаного акту свідчить і висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області від 17.05.2010 р., де вказано, що підпис у графі «Прийняв»в нижній частині другої сторінки акту про виконання робіт на поточний ремонт сауни виконаний не ОСОБА_3.

Наявні в матеріалах справи платіжні документи (а.с.26-33), на які покликається відповідач у якості проведеної вже оплати на суму 14240 грн. за виконані роботи в приміщеннях оздоровчого комплексу, мийки, диспетчерської, колегією суддів не беруться до уваги, так як, по-перше, у деяких (а.с.26-27) підставою платежу вказано конкретні рахунки на оплату, хоча такі не представлені згідно з ст.33 ГПК України жодною зі сторін через їх відсутність, що і підтверджено їхніми представниками в судовому засіданні 18.05.2010 р.; по-друге, спірний період листопад 2006 року, а в певних платіжних дорученнях зазначено призначенням платежу «надання послуг по ремонту в січні 2007 року»(а.с.29-33).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 25.11.2009 р. (а.с.8), 30.11.2009 р. (а.с.9) позивач направив відповідачу вимоги № 54, № 55 про оплату виконаних робіт, однак останні залишені без відповіді та реагування.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області в частині стягнення 5300 грн. не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2010 р. у справі № 7/46 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 5 300 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання (ідентифікаційний код 01737547) на користь суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 144, 34 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 172, 61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Рівненського виробничого автотранспортного об»єднання (ідентифікаційний код 01737547) 26, 51 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Решта суми державного мита (72, 17 грн.) залишити за апелянтом.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин