Постанова № 10068866, 25.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

25.05.10                                                                                           Справа № 9/19

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді                                                  Зварич О.В.

суддів                                                                      Юрченко Я.О.

                                                                                Якімець Г.Г.

розглянувши           апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Хустський м’ясокомбінат»(надалі ЗАТ «Хустський м’ясокомбінат») б/н від 20.04.2010р.

на рішення                     Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2010р.

у справі                     №9/19

за позовом:                     ЗАТ «Хустський м’ясокомбінат», м.Хуст

до відповідача:           Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Товт Єлизавети Павлівни (надалі СПД ФО Товт Є.П.), м. Виноградів

про                    стягнення заборгованості 7694,26 грн.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Гаврилець М.Б. –представник (довіреність б/н від 10.08.2009р.)

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 31.03.2010р. у справі №9/19 (суддя Г.Й. Бобрик) відмовлено в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Хустський м’ясокомбінат»до СПД ФО Товт Є.П. про стягнення заборгованості 7694,26 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не доведено факт отримання відповідачем товару на виконання договору поставки №01/06-09 від 05.01.2009р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що факт отримання відповідачем товару підтверджується накладною №237 від 02.09.2009р.

Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав, враховуючи, що останній належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 31.03.2010р. у справі №9/19 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «Хустський м’ясокомбінат»(постачальник) та СПД ФО Товт Є.П. (замовник) 05.06.2009р. було укладено договір поставки №01/06-09, за умовами якого, постачальник зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність замовника товар (м’ясо та субпродукти), а замовник - прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с. 6-7).

ЗАТ «Хустський м’ясокомбінат»поставило СПД ФО Товт Є.П. товар на загальну суму 6811,50 грн., що підтверджується накладною на відвантаження товарів №237 від 02.09.2009р., яка підписана представниками та скріплена печатками сторін (а.с. 8).

Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару, виконав не належним чином, в результаті чого в останнього перед позивачем виник борг на сумі 6811,50 грн.

Позивач на адресу відповідача надіслав претензію б/н від 07.12.2009р. про оплату даної заборгованості, яка була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду (а.с. 9).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Ст.ст.202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується накладною №237 від 02.09.2009р., яка підписана та скріплена печаткою підприємця Товт Єлизавети Павлівни. Оригінал даної накладної було оглянуто колегією суддів в судовому засіданні. Жодних застережень щодо справжності відтиску власної печатки відповідачем не висловлено.

Відповідальність за печатку та проставлення її відтиску на документах несе СПД Товт Є.П. як власник. Тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов неправильного висновку щодо непідтвердженості факту отримання відповідачем товару по видатковій накладній №237 від 02.09.2009р.

З огляду на вищеописані обставини, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь 6811,50 грн. основного боргу, оскільки дана вимога є документально обґрунтована, підставна, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 79,01 грн. –3% річних та 252,02 грн. інфляційних нарахувань за період з 02.09.2009р. по 20.01.2010р. є обґрунтованою та підлягає до задоволення (згідно поданого розрахунку а.с. 4).

Щодо стягненні пені в розмірі 551,73 грн. за період з 02.09.2009р. по 20.01.2010р., яка нарахована у відповідності до п.8.1 договору поставки №01/06-09 від 05.06.2009р., то дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не доведено, що поставка товару на суму 6811,50 грн. відбулася на підставі договору. Накладна №237 від 02.09.2009р. не містить посилання на договір.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки, викладені в рішенні господарського суду Закарпатської області від 31.03.2010р., не відповідають обставинам справи, у зв’язку із чим його слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду Закарпатської області від 31.03.2010р. у справі №9/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з СПД ФО Товт Єлизавети Павлівни, вул.Пиврянська,22, м.Виноградів, Закарпатська область, 90300, код 2639903103, на користь ЗАТ «Хустський м’ясокомбінат»,вул.І.Франка,149, м.Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 00443453, 6811,50 грн. вартості поставленого товару, 252,02 грн. інфляційних втрат, 79,01 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 219,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з СПД ФО Товт Є.П. на користь ЗАТ «Хустський м’ясокомбінат»51,00 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

3.          Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

5.          Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя                                                  Зварич О.В.

судді                                                                       Юрченко Я.О.

                                                                                Якімець Г.Г.