Постанова № 10068767, 14.06.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

14.06.10                                                                                           Справа № 10/142

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглядаючи апеляційну скаргу ДТГО «Львівська залізниця»

на рішення господарського суду Чернівецької області від 02.03.2010 року.

у справі №10/142

за позовом: ДТГО «Львівська залізниця»

до : Чернівецької міської ради

про: визнання права постійного користування землею

З участю представників :

від позивача –Масюк М.В. –представник (довіреність №ню-37 від 01.01.2010р.)

від відповідача –не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.03.2010р., суддя Ковальчук Т.І., у задоволенні позову ДТГО «Львівська залізниця»було відмовлено повністю.

З даним рішенням не погодився позивач - ДТГО «Львівська залізниця»та оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповністю досліджені обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Розгляд справи відкладався за клопотанням апелянта.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується реєстром Львівського апеляційного господарського суду на відправлення рекомендованої кореспонденції від 28.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ДТГО «Львівська залізниця»слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 02.03.2010р. у справі №10/142 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з виданим виконавчим комітетом Чернівецької міської ради Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 927996 від 07.06.2003 р. зареєстровано право власності за державою в особі Верховної Ради України на нежитлову будівлю санаторію-профілакторію загальною площею 1199,70 кв.м по вул. Римського-Корсакова, буд. 3а у м. Чернівці, яка перебуває в оперативному управлінні пасажирського вагонного депо м. Чернівці (а.с. 6-7).

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ “Пасажирське вагонне депо Чернівці” Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, затвердженого начальником ДТГО “Львівська залізниця” 30.05.2006 р., пасажирське вагонне депо в м. Чернівці є відокремленим структурним підрозділом у складі залізниці без прав юридичної особи (а.с. 74-84).

Державне територіально-галузеве об’єднання “Львівська залізниця” є юридичною особою, яка заснована на державній формі власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України (а.с. 9, 43-58).

Пунктом 5 рішення 13-ої сесії ХХІV скликання Чернівецької міської ради від 28.08.2003 року № 281 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну раніше прийнятих рішень та внесення змін в раніше прийняті рішення” надано дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок у постійне користування, зокрема, пасажирському вагонному депо Чернівці земельної ділянки площею 0,48 га по вул. Римського-Корсакова,3-А для обслуговування будівлі із земель запасу міста (п. 4 додатку, а.с. 21-22).

Рішенням 3 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 30.06.2006 року № 49 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення” було внесено зміни в пункт 4 додатку 5 до рішення 13 сесії міської ради ХХІV скликання від 28.08.2003 р. № 281 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну раніше прийнятих рішень та внесення змін в раніше прийняті рішення” в частині надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки на вул. Римського-Корсакова,3-А для обслуговування будівлі, а саме: слова “пасажирське вагонне депо Чернівці” замінили словами “Державне територіально-галузеве об’єднання “Львівська залізниця” (іден. код 01059900)” та слова “площа 0,4800 га” замінили словами “площа 0,5247 га” згідно з матеріалами інвентаризації” (п. 45.4 рішення, а.с. 18).

У серпні 2006 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації на замовлення ДТГО “Львівська залізниця ” було виготовлено проект відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування будівлі та виготовлення Державного акту на право постійного користування землею щодо земельної ділянки площею 0,5247 га по вул. Римського-Корсакова, 3-А для обслуговування розташованої на цій ділянці будівлі (а.с. 32-72).

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 19.08.2006 р. № 1832 проект відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування будівлі Державному територіально-галузевому об’єднанню “Львівська залізниця” в м. Чернівці, вул. Римського-Корсакова, 3-А оцінено позитивно (а.с. 73).

Пунктом 83 рішення 18 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 12.07.2007 р. № 351 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення” Державному-територіально-галузевому об’єднанню “Львівська залізниця” було відмовлено у наданні земельної ділянки на вул. Римського-Корсакова,3-А площею 0,5247 га в постійне користування для обслуговування будівлі до вирішення питання щодо відселення мешканців (а.с. 5).

В зв’язку з цим ДТГО “Львівська залізниця звернулась до суд з позовом про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою та вимогою зобов’язати Чернівецьку міську раду прийняти рішення про надання ДТГО “Львівська залізниця” в постійне користування земельної ділянки площею 0,5247 га за адресою м. Чернівці, вул. Римського-Корсакова, 3-А, та видати позивачеві Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Ч. 11 цієї статті передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту цивільних прав та інтересів прав суб’єктів господарювання передбачено визнання права (визнання наявності або відсутності прав) та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В силу положень ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад, пунктом 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже суди, як органи державної влади, повинні діяти у відповідності до Конституції та законів України і захищати порушене право в спосіб, установлений законом, не перебираючи на себе повноваження, якими наділені інші уповноважені органи.

За змістом пункту “а” ч. 3 ст. 152 ЗК України з урахуванням положень ст.ст. 116, 125 цього Кодексу суд може захистити право особи на земельну ділянку шляхом визнання цього права у випадку, якщо таке право виникло з передбачених законом підстав, зокрема, на підставі рішення уповноваженого органу.

Враховуючи, що право постійного користування спірною земельною ділянкою у позивача не виникло у зв’язку з прийняттям відповідачем рішення про відмову у наданні земельної ділянки в постійне користування, а господарський суд не наділений повно-важеннями щодо вирішення питань у сфері земельних відносин, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не має підстав для визнання такого права за позивачем та задоволення даних позовних вимог.

При цьому місцевий господарський суд правомірно зазначив, що у відповідності до ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу України належним способом захисту порушеного права в даному випадку є оскарження зазначеного рішення відповідача до суду.

У вирішенні зазначеного спору суд першої інстанції обгрунтовано керувався Рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.

За таких обставин справи не підлягають задоволенню також вимоги про зобов’язання Чернівецьку міську раду прийняти рішення про надання ДТГО “Львівська залізниця” в постійне користування земельної ділянки площею 0,5247 га за адресою м. Чернівці, вул. Римського-Корсакова, 3-А, оскільки це буде втручанням у виключну компетенцію відповідача розпоряджатися землями територіальної громади міста Чернівці.

Згідно з Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберіганнядержавних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, обов’язки із заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладаються на Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” та його структурні підрозділи, а Державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, а не органами місцевого самоврядування (пункти 2.9, 3.1 Інструкції).

З огляду на викладене місцевий господарський суд також правомірно відмовив у задоволенні вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача видати позивачеві Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Виходячи з викладеного, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 02.03.2010р. по справі №10/142 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 02.03.2010 року у справі №10/142 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддя                                                   О.Л. Мирутенко

Судді:                                                                                           Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук