Постанова № 10068628, 08.06.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

08.06.10                                                                                           Справа № 11/55

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Якімець Г.Г.

                                                            Зварич О.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго-ЮН», м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.04.2010р.

у справі № 11/55

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрхімнерго», м.Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго-ЮН», м.Львів

про стягнення 468984,24 грн.

За участю представників:

позивача: Василевська Б.П.

відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.04.2010р. у справі № 11/55 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Укрхімнерго» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго ЮН», м.Львів, вул.Пасічна, 22/82 (код ЄДРПОУ 30994210) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрхіменерго», вул.Енергетиків, 68, м.Сєвєродонецьк Луганської області (код ЄДРПОУ 05744691) 468984,34 грн. основного боргу, 4689,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.6, 525, 526, 599, 610, 627, 628, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 202 Господарського кодексу України, умов укладеного сторонами договору поставки та того, що відповідач не виконав у повному обсязі своїх договірних зобов’язань щодо оплати поставленої продукції.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що позивач не здійснив поставки та передачі відповідачу продукції в повному обсязі відповідно до умов договору, продукції на суму 468984,34 грн. не поставив, доказів поставки суду не надав.

Відповідач участі представника в судовому засіданні не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника (адвоката). Однак, доводів в обґрунтування поважності причин нез’явлення представника в судове засідання не навів, відповідних доказів не подав. Тому вказане клопотання відхиляється судом як необґрунтоване. Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути, як особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, так і керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких підтверджуються від імені підприємства, організації.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, з мотивів наведених у письмовому запереченні на апеляційну скаргу, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те. що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 04.11.2009р. між сторонами було укладено договір № 15-52/09 та Додаткову угоду № 1 від 14.12.2009р. предметом якого є поставка продукції виробничо-технічного призначення в асортименті, якості, в терміни та по ціні узгодженій сторонами в даному договорі та специфікаціях до нього.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 14.12.2009р. до договору № 15-52/09 вартість продукції становить 569236,22 грн.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку продукції, що підтверджується: видатковою накладною № 346 від 11.12.2009р. на суму 259488 грн., актом приймання-передачі виготовленої продукції № 1 від 18.12.2009р. на суму 100251,89 грн., актом приймання-передачі виготовленої продукції № 2 від 18.12.2009р. на суму 104748,17 грн., актом приймання-передачі виготовленої продукції № 3 від 18.12.2009р на суму 104748,17грн. Вказані первинні документи скріпленими підписами та печатками обох сторін. Загальна сума поставки становить 569236,23 грн.

Відповідно до п.4.3 договору покупець зобов’язався розрахуватися за поставлену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% оплати на протязі 20 банківських днів з моменту поставки продукції.

Оскільки розрахунок за отриману продукцію відповідач провів лише частково згідно з платіжним дорученням № 1844 від 22.10.2010р. на суму 100251,89 грн., позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення решти заборгованої суми, що складає 468984,34грн.

Доводи апелянта про те, що позивач не поставив та не передав відповідачу продукцію на суму 468984,34 грн. відповідно до умов договору не обґрунтовані належними доказами та спростовуються наступним.

Відповідно до п.3 Специфікації № 1 від 04.11.2009р. до договору № 15-52/09 від 04.11.2009р. умовами поставки є транспортування продукції постачальником у м.Калуш Івано-Франківської області на Калушську ТЕЦ.

Відповідно до п.3.4 договору датою поставки є дата оформлення товарно-транспортної накладної.

У виконання умов договору щодо постачання продукції позивач уклав договори на транспортно-експедиційні послуги. Так, відповідно до договору від 25.11.2009р. на транспортні послуги ФОП Гладкіна Н.В. здійснив перевезення продукції до м.Калуш на Калушську ТЕЦ, що підтверджується актами приймання виконаних робіт від 11.12.2009р., від 21.12.2009р., від 21.12.2009р. та товарно-транспортними накладними від 11.12.2009р., від 18.12.2009р., від 18.12.2009р.; відповідно до договору № 26/03 від 26.03.2009р. на транспортні послуги ФОП Бережний Г.А. здійснив перевезення продукції до м.Калуш на Калушську ТЕЦ, що підтверджується актом виконаних робіт № 2 від 30.01.2010р. та товарно-транспортною накладною від 27.01.2010р.

Наведені документальні докази свідчать про те, що позивач виконав умови договору з відповідачем в повному обсязі, як щодо обсягу поставленої продукції, так і щодо поставки продукції кінцевому споживачу.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості отриманої продукції.

Відповідно до п.4.3 договору покупець зобов’язався розрахуватися за поставлену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% оплати на протязі 20 банківських днів з моменту поставки продукції.

Проте, відповідач зобов’язання щодо оплати продукції в повному обсязі відповідно до умов договору не виконав, внаслідок чого заборгував позивачу 468984,34 грн., що і є предметом позову.

Згідно з ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати коштів в сумі 468984,34 грн. відповідач не надав.

Відтак, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 468984,34 грн. основного боргу в повному обсязі, як підставні та обґрунтовані.

Тому з огляду на викладене в сукупності та виходячи з того, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.04.2010р. у справі № 11/55 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго-ЮН», м.Львів –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.