Рішення № 100672851, 19.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2640/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", м. Київ до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків про стягнення 18 484,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Власенко О.О. довіреність № 17-11/1 від 17.11.2020;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 18 484,00 грн. Судові витрати позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2640/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

06.08.2021 до Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позов відповідача у справі за вх.№ 18359, який оглянуто судом, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач проти позову заперечував, зазначав, що із наданого позивачем Європротоколу неможливо встановити хто є винним у ДТП, що відбулося 28.05.2021, також вказаний протокол не містить підписів учасників ДТП. Регресна вимога про відшкодування збитків позивачем направлена на адресу відповідача не була, про вказане ДТП відповідач дізнався лише після отримання позовної заяви та за результатом розгляду подій зазначив, що вина водія автомобіля "Renault Trafic", д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відсутня, оскільки при ДТП, що відбулося 28.05.2021 на перехресті проїжджих частин вул. Сидоренківська та вул. Саратівська вказаний водій мав перевагу в русі перед автомобілем "Citroen С5", д.н. НОМЕР_2 , оскільки рухався справа.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2021 року було задоволено клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та розгляд справи № 922/2640/21 було ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання з розгляду даної справи призначено на 14.09.2021 року об 11:10 год.

08.09.2021 року від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№ 20960), в якому просить забезпечити проведення відеоконференції для участі представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" в підготовчому засіданні, призначеному на 14.09.2021 року, у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.09.2021 року на 11:10 год., в режимі відеоконференції.

25.08.2021 від позивача у справі - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшла заява про витребування доказів (вх. № 19701 від 25.08.2021). У поданій заяві відповідач просить витребувати у відповідача аудіо запис телефонної розмови, щодо повідомлення про настання ДТП, водієм ТЗ "Renault", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у задоволенні заяви про витребування доказів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (вх. № 19701 від 25.08.2021) відмовлено. Клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено. Підготовче засідання відкладено на "28" вересня 2021 р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 19 жовтня 2021 року о 10:45.

Представник позивача у судове засідання з розгляду справи по суті 19.10.2021 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення повернуте на адресу суду поштовим відділенням, про вручення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 28.09.2021, що направлена на адресу позивача та вручена останньому - 08.10.2021.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов, який наданий до суду 06.08.2021 за вх. № 18359.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач був повідомлений про дату та час судового засідання з розгляду справи по суті належним чином, суд дійшов до висновку, що неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

19.02.2021 року між ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 311/21-Т/Х/01, згідно якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Citroen С5", д.н. НОМЕР_2 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

28.05.2021 року в м. Харкові, на вул. Сидоренківській, сталася ДТП за участю автомобіля "Citroen С5", д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки "Renault Тгаfiс", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що вищевказана ДТП сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля "Renault Тгаfiс", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , що підтверджується Європротоколом № 51FB3A19252 від 28.05.2021.

31.05.2021 спеціалістом ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" було проведено огляд транспортного засобу (дефектна відомість) автомобіля "Citroen С5", д.н. НОМЕР_2 , про що складено відповідний акт.

На підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором страхування наземного транспорту № 311/21-Т/Х/01 від 19.02.2021 позивачем було складено страховий акт № 006.01152821-1 від 11.06.2021.

Згідно розрахунку страхового відшкодування від 11.06.2021 позивачем визначено суму, що підлягає відшкодуванню страхувальнику ОСОБА_2 , зокрема у розмірі 18 484,00 грн.

На виконання умов Договору страхування, на підставі страхового акту № 006.01152821-1 від 11.06.2021, позивач на підставі розрахунку страхового відшкодування від 11.06.2021, що завданий власнику автомобіля "Citroen С5", д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 18 484,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 32238287 від 14.06.2021 на суму 18 484,00 грн.

Позивач зазначаючи проте, що цивільно - правова відповідальність особи винної в ДТП, оформленій Європротоколом № 51FB3A19252 від 28.05.2021, зокрема водія автомобіля марки "Renault Тгаfiс", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 була застрахована в АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" згідно полісу серії ЕР № 201102124, звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 18 484,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує просить у його задоволенні відмовити, зазначає проте, що із наданого позивачем Європротоколу неможливо встановити хто є винним у ДТП, що відбулося 28.05.2021, також вказаний протокол не містить підписів учасників ДТП. Регресна вимога про відшкодування збитків у розмірі 18 484,00 грн. позивачем направлена на адресу відповідача не була, про вказане ДТП відповідач дізнався лише після отримання позовної заяви та за результатом розгляду подій, що відбулися при вказаній ДТП відповідач зазначив, що вина водія автомобіля "Renault Trafic", д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відсутня, оскільки при ДТП, що відбулася 28.05.2021 на перехресті проїжджих частин вул. Сидоренківська та вул. Саратівська вказаний водій мав перевагу в русі перед автомобілем "Citroen С5", д.н. НОМЕР_2 , оскільки рухався справа.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Законом України “Про страхування", Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За загальним правилом, згідно з положеннями ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини,

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176нс 18).

Позивач виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 311/21-Т/Х/01, що укладений 19.02.2021 між позивачем та ОСОБА_2 відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Відносини ж між особою, яка заподіяла шкоду потерпілому та його страховиком (AT "СК "МЕГА-ГАРАНТ") регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, Позивач виплативши Потерпілій особі страхове відшкодування за Договором добровільного страхування отримав право вимоги до Відповідача, який є страховиком винної у ДТП особи з урахуванням положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Суд, зазначає, що виходячи із змісту Електронного європротоколу, схеми до нього, а також фотознімків з місця дорожньо-транспортної пригоди, механізм зазначеної ДТП мав наступний розвиток.

Автомобіль "Citroen С5", д.р.н. НОМЕР_2 рухався в м. Харкові по вул. Сидоренківська та наближався до перехрестя з вул. Саратівська. В той же самий час по вул. Саратівська рухався автомобіль "Renault Trafic", д.р.н. НОМЕР_1 та наближався справа до автомобіля "Citroen С5", д.р.н. НОМЕР_2 . В процесі їх подальшого руху відбулось зіткнення транспортних засобів, при цьому автомобіль "Citroen С5", д.р.н. НОМЕР_2 своєю передньою частиною контактував з лівою бічною частиною автомобіля "Renault Trafic", д.р.н. НОМЕР_1 .

Будь-які дорожні знаки, які б свідчили про по черговість проїзду на даному перехресті проїжджих частин не встановлено, що підтверджується схемою у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Електронний європротокол), фотознімками з місця дорожньо-транспортної пригоди, які наявні в матеріалах страхової справи, а також GPS координатами місця події, які зазначені в Електронному європротоколі.

Із пояснень водія автомобіля "Citroen С5", д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 слідує: "Второй участник не убедился в безопасности манёвра, не предоставил преимущество в движении авто страхователя, в результате чего произошло ДТП. Был составлен Электронный европротокол".

Відповідно до вимог Правил дорожнього руху, а саме розділу "Загальні положення", в п.1.10 Терміни, що наведені у Правилах мають таке значення: головна дорога - дорога з покриттям відносно грунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 та 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її значенням до перехрещуваної. Відповідно розділу 33 "Дорожні знаки" підпункту 2 "Знаки пріоритету" слідує: д.з. 2.1. "дати дорогу". Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі. Відповідно до вимог д.з. 2.3 "Головна дорога". Надається право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Даний дорожній знак застосовується для визначення ділянки дороги, на якій водій мас переважне право проїзду перехрестя нерівнозначних доріг та встановлюється в їх початку. В населених пунктах знак встановлюється перед кожним перехрестям, де надається переважне право проїзду.

Виходячи із документів, що додані до позовної заяви, а саме: повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Електронний європротокол), а також схемою дорожньо- транспортної пригоди в додатку до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та фотознімками з місця дорожньо-транспортної пригоди, які наявні в матеріалах справи, а також GPS координатами місця події, які зазначені в Електронному європротоколі слідує, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Renault Trafic", д.р.н. НОМЕР_1 та "Citroen С5", д.р.н. НОМЕР_2 відбулась в м. Харкові, на перехресті проїжджих частин вул. Сидоренківська та вул. Саратівська, де перед зазначеним перехрестям проїжджих частин відсутні знаки пріоритету 2.1 "Дати дорогу" та 2.3 "Головна дорога", які б надавали одному з водіїв першочергове право проїзду вищевказаного перехрестя, а другого водія зобов`язували дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, крім того, як слідує з фотознімків з місця дорожньо- транспортної пригоди, які наявні в матеріалах страхової справи, а також GPS координат місця події, які зазначені в Електронному європротоколі - дорожнє покриття на вул. Сидоренківська та вул. Саратівська однакове (асфальтобетон), отже виходячи з наведеного вище, опираючись на вимоги Правил дорожнього руху України, якими повинні керуватись водії транспортних засобів при проїзді перехресть, перехрестя проїжджих частин вул. Сидоренківська та вул. Саратівська є рівнозначними.

Згідно п.16.2. Правил дорожнього руху встановлено, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.".

Тобто при проїзді перехрестя рівнозначних доріг для нерейкових транспортних засобів вступає в силу правило, згідно якому перевагу в русі мають транспортні засоби, які наближаються справа ("правило правої руки").

Отже, в даній дорожній обстановці, виходячи із вимог Правил дорожнього руху України, перевагу в русі мав водій автомобіля "Renault Trafic", д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який наближався справа до автомобіля "Citroen С5", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Для надання переваги в русі дозволяється зупинятись як в межах перехрестя так і перед ним, але головною умовою являється недопущення створення перешкоди транспортним засобам які мають перевагу в русі, а тим більше небезпеки для їх руху, яке може спричинити виникнення транспортних засобів. Тобто в даному випадку при проїзді рівнозначного перехрестя, водій автомобіля "Citroen С5", д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був дати дорогу водію автомобілю "Renault Trafic", д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який наближався справа до автомобіля "Citroen С5" та мав перевагу в русі перед його транспортним засобом.

Суд звертає увагу на те, що у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. У належному та правильному вирішенні господарського спору провідне місце посідає дослідження доказів, що містять інформацію щодо обставин даного спору.

Стаття 74 ГПК України, розподіляючи обов`язки щодо доказування, встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 4 ст. 74 ГПК закріплює положення, згідно з якими суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у разі, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18 необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Головним обов`язком суду та взагалі суттю судового провадження є встановлення істинних фактичних обставин у справі. У свою чергу учасники по справі здійснюють відповідні процесуальні дії щодо доведення тих чи інших обставин (фактів) шляхом надання доказів, а вже суд їх повинен об`єктивно оцінити.

У статті 79 ГПК зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами по справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому як сторона користується стандартами доказування виступає її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив, що позивач під час розгляду справи не подав належних і допустимих доказів у розумінні положень ГПК України, які свідчили б проте, що дорожньо - транспортна пригода за участю транспортних засобів "Citroen С5", д.н.з. НОМЕР_2 та "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 відбулась саме через порушення водієм транспортного засобу "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, у зв`язку із чим позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі відмови у задоволенні позову покладається на позивача, а отже судові витрати: судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на позивача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 512, 514, 979, 985, 993, 999, 1192 Цивільного кодексу України, та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, ідентифікаційний код 33908322).

Відповідач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця – Захаржевського, 6/8, ідентифікаційний код 30035289).

Повне рішення складено "29" жовтня 2021 р.

Суддя О.В. Смірнова