Ухвала суду № 100672663, 26.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 жовтня 2021 року Справа № 915/1172/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Берилл» (54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, буд. 29, корпус А; місцезнаходження юридичної особи: 54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 197; адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, буд. 9; адреса електронної пошти представника: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 31268455)

до відповідача: Державного підприємства «Дослідний завод інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України» (54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 197; адреса електронної пошти: oziipt@ukrpost.ua; ідентифікаційний код 05410381)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1) Національна академія наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 54; адреса електронної пошти: prez@nas.gov.ua; ідентифікаційний код 00019270)

2) Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд 18/9; адреса електронної пошти: info@spfu.gov.ua; ідентифікаційний код 00032945)

про: визнання права переважного придбання майна шляхом викупу, визнання права власності на частку майна, як такого, що придбане за правом переважного викупу,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Маркін С.І., адвокат за ордером,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи-1: не з`явився,

від третьої особи-2: Стасюк О.Д., за довіреністю,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1172/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берилл» до Державного підприємства «Дослідний завод інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Національної академії наук України, Фонду державного майна України про:

- визнання за ТОВ «Берилл» права переважного придбання бази відпочинку «База відпочинку «Наука» і причал № 275 для маломірних суден», що розташована в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області шляхом викупу;

- визнання за ТОВ «Берилл» права власності на Ѕ частку майна бази відпочинку «База відпочинку «Наука» і причал № 275 для маломірних суден», як такого, що придбане за правом переважного викупу.

18.10.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н та без дати (вх. № 15453/21) про відмову від частини позовних вимог, з урахуванням якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Берилл» просить суд прийняти відмову ТОВ «Берилл» від частини позовних вимог, а саме: вимоги визнати за ТОВ «Берилл» право переважного придбання бази відпочинку «База відпочинку «Наука» і причал № 275 для маломірних суден», що розташована в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області шляхом викупу.

В судовому засіданні 26.10.2021 після підтвердження позивачем актуальності поданої до суду заяви про відмову від позову, суд роз`яснив наслідки відповідних процесуальних дій та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Берилл» б/н та без дати (вх. № 15453/21) суд 26.10.2021 на підставі статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи та дослідивши подану заяву б/н та без дати (вх. № 15453/21) про відмову від частини позовних вимог проаналізувавши відповідні обставини в сукупності з нормами чинного процесуального законодавства, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Дослідивши заяву позивача про відмову від позову, заслухавши думку присутнього представника Фонду державного майна України, суд встановив, що заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Берилл» - І.І. Чумаченко, повноваження якої як керівника юридичної особи підтверджуються даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідна заява не суперечить вищевказаним нормам процесуального права, а отже відмова від частині позовних вимог прийнята судом, з огляду на що провадження у даній справі у відповідній частині вимог, а саме - про визнання за ТОВ «Берилл» права переважного придбання бази відпочинку «База відпочинку «Наука» і причал № 275 для маломірних суден», що розташована в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області шляхом викупу підлягає закриттю.

Згідно з приписами ч. ч. 3-5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 46, 185, 191, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти у справі № 915/1172/21 відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Берилл» від позову в частині вимог про визнання за ТОВ «Берилл» права переважного придбання бази відпочинку «База відпочинку «Наука» і причал № 275 для маломірних суден», що розташована в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області шляхом викупу.

2. Закрити провадження у справі № 915/1172/21 в частині вимог про визнання за ТОВ «Берилл» права переважного придбання бази відпочинку «База відпочинку «Наука» і причал № 275 для маломірних суден», що розташована в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області шляхом викупу, у зв`язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Берилл» від позову у відповідній частині вимог.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 29.10.2021.

Суддя О.Г. Смородінова