Постанова № 10064773, 08.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2010                                                                                           № 18/45

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився,

від відповідача - Соловйова О.М. (дов. № 35/0110 від 01.02.2010р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Енран"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2010

у справі № 18/45 ( )

за позовом                               Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до                                                   ЗАТ "Енран"

про                                                   стягнення 19199,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. по справі № 18/45 позов задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Енран” на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 18083,10 грн., 585,67 грн. три проценти річних, 530,74 грн. пені, 192 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. скасувати повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю з підстави недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Ухвалою від 20.05.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Енран”.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

В день слухання справи представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Енран” про стягнення суми основного боргу на підставі договору поставки № 1098/ТК від 10.05.2007р. в розмірі 15410,48 грн., 530,74 грн. – пені, 585,67 грн. – 3 % річних, 2672,62 грн. – інфляційних втрат.

Згідно заявки № 16700 від 20.02.2007р. відповідач отримав Дозвіл № 14440-07 на розміщення об’єкта зовнішньої реклами, виданий на підставі протокольного рішення КМДА від 05.05.2007р. № 2.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.05.2007р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (робочий орган) та Закритим акціонерним товариством “Енран” (розповсюджувач зовнішньої реклами) договір №1098/ТК (далі – Договір), за умовами якого позивач надає відповідачеві право на тимчасове користуванням місцями за адресами згідно з додатками, які є невід'ємними частинами даного договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а відповідач зобов'язався використовувати надані місця за цільовим призначенням, здійснювати оплату за право користування місцями та звільнити у триденний термін місця після закінчення дії дозволу та/або даного договору.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що дозвіл на розміщення об'єкту зовнішньої реклами є невід'ємною частиною даного договору.

Додатком № 1 від 10.05.2007 р. сторонами погоджена адресна програма для розташування об'єктів зовнішньої реклами, а саме у м. Києві по проспекту Возз’єднання, 5.

Згідно з п. 4.1. Договору розмір плати за право тимчасового користування місцем для розташування об'єкту зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та сплачується відповідачем на підставі рахунків-фактур, наданих позивачем.

Відповідно до п. 4.2 відповідач зобов'язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розташування об'єктів зовнішньої реклами не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 4.5. Договору передбачений обов’язок відповідача здійснювати оплату за право тимчасового користування місцем щомісячно, до 20 числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданої позивачем на поточний рахунок останнього.

У період з липня 2007р. по травень 2009р. позивачем було виписано відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 11119,28 грн. (т. 1, а.с. 16-36).

Доказів на підтвердження оплати зазначених рахунків відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов’язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано заборгованість за Договором № 1098/ТК від 10.05.2007р. в розмірі 11119,28 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції при встановленні суми основного боргу помилково віднесено до заборгованості відповідача суму 4291,20 грн., яка визначена рахунком-фактурою № КП-08/88610.5 від 01.09.2008р., який відсутній у матеріалах справи.

Таким чином, місцевим господарським судом визнано встановленими обставини, які не доведені належними та допустимими доказами, що визнається підставою для зміни оскаржуваного рішення в частині стягнення суми основного боргу, інфляційних та відсотків річних.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення неустойку (пеню) згідно п. 6.3 Договору, відповідно до якого за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок пені відповідає умовам договору та підлягає стягненню з відповідача в розмірі 530,74 грн.

Крім пені, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування на суму основного боргу та три відсотки річних від заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення основного боргу, то зміні і підлягають інфляційні нарахування та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості.

За розрахунком апеляційного господарського суду обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення 1930,24 грн. інфляційних та 423,43 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі в заперечення наявності суми заборгованості за Договором № 1098/ТК від 10.05.2007р.

У зв’язку зі зміною рішення місцевого господарського суду та частковим задоволенням позовних вимог, підлягають зміні і розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 140,04 грн. витрат по оплаті державного мита та 172,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103 – 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Енран” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010р. у справі № 18/45 змінити.

3. Викласти пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010р. у справі № 18/45 у наступній редакції:

“Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Енран” (03057, м. Київ, вул. Довженка, 14/1, код ЄДРПОУ 01198760) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 11119 (одинадцять тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 28 коп. - основного боргу; 530 (п’ятсот тридцять) грн. 74 коп. - пені; 1930 (одна тисяча дев’ятсот тридцять) грн. 24 коп. - інфляційних; 423 (чотириста двадцять три) грн. 43 коп. – три відсотки річних, витрати по сплаті державного мита в розмірі 140,04 (сто сорок) грн. 04 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 13 коп.”.

4. Матеріали справи № 18/45 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді