Постанова № 10064669, 25.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2010                                                                                           № 50/561

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача: Авраменко О.В.,           

відповідача 1: не з’явився,

відповідача 2: не з’явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства „Київгума” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрінформсервіс”

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.10.2009 (підписано 09.11.2009)

у справі № 50/561 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОМІКС Україна"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс"

                                                  Закритого акціонерного товариства "Київгума"

про                                                   стягнення 337869,54 грн.

В судових засіданнях 22.04.2010 та 20.05.2010 по оголошувалася перерва відповідно до ст.77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Стомікс Україна” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення солідарно з ТОВ „Укрінформсервіс” та ЗАТ „Київгума” (відповідачі) заборгованості по договорах будівельного підряду № 15Ф-04/06 від 12.07.2007, № 18/19Ф-08 від 31.03.2008, № 20/21Ф-08 від 31.03.2009, 26/27Ф-08 від 19.04.2008, № 22Ф-08 від 20.04.2008 у розмірі 337 869,54 грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

ТОВ „Укрінформсервіс” та ЗАТ „Київгума” звернулись з зустрічним позовом, в якому просили стягнути з ТОВ “Стомікс Україна” на користь ТОВ “Укрінформсервіс” 53 325,42 грн. пені за порушення строку виконання робіт, відмовити ТОВ “Стомікс Україна” в задоволені позовних вимог до ТОВ “Укрінформсервіс” та ЗАТ “Київгума” в частині стягнення 267 170,11 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, 45 836,63 грн. збитків за безпідставністю вимог, стягнути з ТОВ “Стомікс Україна” на користь ТОВ “Укрінформсервіс” судові витрати - 534,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 первісний позов задоволено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Укрінформсервіс" на користь ТОВ "Стомікс Україна" 125810,00 грн. суми основної заборгованості, 3651,95 грн. 3% річних, 16554,21 грн. інфляційних втрат, 22918,32 грн. збитків, а також 1689,35 грн. витрат по сплаті державного мита; 157,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ЗАТ "Київгума" на користь ТОВ "Стомікс Україна" 125810,00 грн. суми основної заборгованості, 3651,95 грн. 3% річних, 16554,21 грн. інфляційних втрат, 22918,31 грн. збитків, а також 1689,35 грн. витрат по сплаті державного мита; 157,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" звернулися з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просять рішення від 26.10.2009 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ „Стомікс Україна” відмовити та задовольнити зустрічний позов ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" про стягнення 53 325,42 грн.

Позивач за первісним позовом у запереченні на апеляційну скаргу просив оскаржувальне рішення від 26.10.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010, за заявою колегії суддів у складі: Моторного О.А. – головуючого, суддів: Кошіля В.В, Шапрана В.В., продовжено строк вирішення спору у справі № 50/561 на один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між ЗАТ "Київгума" (замовник), ТОВ "Стомікс Україна" (підрядник) та ТОВ “Укрінформсервіс” (інвестор) були укладені договори будівельного підряду (далі договори):

№ 15Ф-04/06 від 12.07.2007;

№ 18/19Ф-08 від 31.03.2008;

№ 20/21Ф-08 від 31.03.2008;

№ 26/27Ф-08 від 19.04.2008;

№ 22Ф-08 від 20.04.2008.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За умовами зазначених договорів підрядник зобов'язався власними силами, власними та/або залученими засобами, з використанням своїх матеріалів, за завданням замовника, виконати роботи по оздобленню фасадів корпусів № 15, № 18/19, № 20/21, № 22, № 26/27, що розташовані в оздоровчому комплексі сімейного типу по вул. Столичне шосе, 149 в Голосіївському районі м. Києва у відповідності з затвердженим проектом та передати замовнику виконані роботи встановлені договором строки (п. 1.1 договорів).

В п. 1.2 (п. 1.3 в договорі № 22-Ф) замовник зобов'язався передати підряднику затверджений проект, надати йому будівельну площадку, підключення до електромережі, прийняти у підрядника якісно виконані роботи та передати інвестору результати виконаних підрядчиком робіт, в обумовлені даним договором строки.

В п. 1.3 (п. 1.4 в договорі № 22-Ф) інвестор зобов'язався оплатити виконані підрядником роботи в порядку та розмірах, встановлених даним договором та додатками до нього, та прийняти у замовника результати виконаних підрядником робіт.

Пунктом 4.1 договорів №18/19Ф-08, №20/21Ф-08 та №26/27Ф-08 передбачено, що інвестор перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі 30% від загальної ціни робіт по договору; в договорі №15Ф-04/06 – 45000,00 грн.; в договорі №22Ф-08 зазначено, що інвестор здійснює оплату відповідно акту прийому-передачі по формі КБ-3.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів по кожному з договорів:

1) договір № 15Ф-04/06 від 12.07.2007: договірна ціна згідно п. 2.1 договору становить 135 394,80 грн., інвестором сплачено аванс в повному обсязі (37380,60 грн.), підрядником виконано робіт на суму 126886,80 грн.

2) договір № 18/19Ф-08 від 31.03.2008: договірна ціна згідно п. 2.1 договору становить 124602,00 грн., інвестором сплачено аванс відповідно до п. 4.1 договору – 37380,60 грн., підрядником виконано робіт на суму 59823,60 грн.

3) договір № 20/21Ф-08 від 31.03.2008: договірна ціна згідно п. 2.1 договору становить 124602,00 грн., інвестором сплачено аванс в повному обсязі (37380,60 грн.), підрядником виконано робіт на суму 87970,80 грн.

4) договір № 22Ф-08 від 20.04.2008: договірна ціна згідно п. 2.1 договору становить 148 950,00 грн., роботи інвестором відповідно умов договору не авансувались, підрядником виконано робіт на суму 82644,00 грн.

5) договір № 26/27Ф-08 від 20.04.2008: договірна ціна згідно п. 2.1 договору становить 179 955,20 грн., роботи інвестором відповідно умов договору не авансувались, підрядником виконано робіт на суму 106 080,00 грн.

Отже, підрядником було розпочато виконання будівельних робіт, а замовником були прийняті дані роботи, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт. Проте, з вказаних актів вбачається, що вартість виконаних підрядником робіт менша від ціни, зазначеної в договорах.

Пунктом 8.1 договорів № 18/19Ф-08, № 20/21Ф-08, № 26/27Ф-08 передбачено, що приймання робіт здійснюється після виконання підрядником всіх робіт, передбачених договором, в тому числі всіма його додатками.

Датою завершення робіт підрядником по договору є дата підписання акта приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, але не пізніше 30.09.2008 (п.3.2 зазначених договорів), а по договору № 15Ф-04/06 до 15.09.2007 (п.3.3 договору).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

В ч.1. п.1. ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Як вбачається з даних, наведених в актах приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідках про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, ТОВ „Стомікс Україна” виконало свої зобов’язання, що становить лише частину від договірної ціни. Отже, таке виконання не може вважатися належним, оскільки зобов’язання має виконуватися в повному обсязі та в строки, встановлені договорами.

Колегія суддів не може погодитися з твердженням позивача за первісним позовом, що підписання сторонами наведених вище актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 є підставою для проведення повного розрахунку за договорами, оскільки помісячний порядок розрахунків передбачений лише в договорі № 15Ф-04/06, в той час, як умовами інших договорів не передбачено проведення проміжних розрахунків між сторонами.

Враховуючи, що змістом договорів визначено строк оплати з моменту здачі замовнику всього обсягу робіт, передбачених кожним договором, підстави для стягнення заборгованості з відповідачів відсутні, оскільки підрядник виконав будівельні роботи лише частково. Відповідно, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки інвестор не порушив взяті на себе зобов’язання щодо оплати.

Також, апеляційна інстанція не може погодися з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідачів збитків в сумі 45836,63 грн., що понесені ТОВ „Стомікс Україна” в результаті порушення відповідачами за первісним позовом термінів оплати виконаних робіт, беручи до уваги наступне.

В рішенні місцевого господарсько суду зазначено, що позивач, будучи представником чеського виробника будівельних матеріалів, для виконання робіт за договорами будівельного підряду використовував матеріали, що імпортуються з Чеської республіки, розрахунки за які здійснюються в Євро.

Відповідно до ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справах відсутні докази наявності договірних відносин ТОВ „Стомікс Україна” з чеськими виробниками та проведення розрахунків за зміненими цінами на суму 45836,63 грн. Також, слід зазначити, що сторони працювали на умовах попередньої оплати, крім договору № 22Ф-08, тобто з суми, за яку підрядник мав змогу оплатити закупівлю будівельних матеріалів.

Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом безпідставно стягнуто з відповідачів борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 292032,91 грн., а також збитки в сумі 45836,63 грн.

Що стосується вимоги відповідачів за первісним позовом про стягнення з позивача суми пені за договорами № 18/19Ф-08, № 20/21Ф-08, № 22Ф-08, то колегія суддів відзначає наступне.

Як зазначалося вище, підрядник взяв на себе зобов’язання закінчити роботи в строк до 30.09.2008 (п. 3.2 вказаних договорів). На час розгляду справи відсутні докази завершення позивачем виконання робіт, передбачених умовами договорів. Оскільки підрядник порушив строки виконання робіт, замовник має підстави для нарахування пені, передбаченої п. 9.1.2 договорів.

Пунктом 9.1.2 договорів встановлено, що за перевищення підрядником строку завершення робіт, підрядник зобов’язаний сплатити інвестору пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості робіт, невиконаних в строк.

Статтями 610 та 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ст. 230 ГК України зазначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” встановлено, що розмір пені обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, здійснивши розрахунок пені, колегія суддів вважає, що сума яка підлягає стягненню з позивача за первісним позовом за прострочення виконання зобов’язання в період з 01.10.2008 по 01.04.2009 (183 дні), становить 23471,67 грн. (за договором № 18/19Ф-08 – 11102,38 грн.; за договором № 20/21Ф-08 – 4401,73 грн.; за договором № 22Ф-08 – 7967,56 грн.).

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та частковому задоволенню зустрічних позовних вимог.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.49, 101, п.2 ст.103, ч.1 п.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Київгума” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрінформсервіс” задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 скасувати. В первісному позові відмовити повністю.

Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства „Київгума” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрінформсервіс” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна" (вул. Гамарника, 56, м. Київ, 04075, код ЄДРПОУ 31810652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс" (пров. І.Козловського, 4, оф. 2, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 21643340) та Закритого акціонерного товариства "Київгума" (вул. Леніна, 23/1, кв. 6, м. Сімферополь, АРК, 95000, код ЄДРПОУ 31812293) пеню в розмірі 23471 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 67 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна" (вул. Гамарника, 56, м. Київ, 04075, код ЄДРПОУ 31810652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс" (пров. І.Козловського, 4, оф. 2, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 21643340) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 39 коп.

Доручити Господарському суду міста Києва витати наказ.

Матеріали справи №50/561 повернути Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді