Постанова № 10064633, 18.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2010                                                                                           № 18/114-18/115

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           Тищенко А.І.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: представник не з’явився,

від відповідача 1: Саламов О.В. – юрист,

від відповідача 2: Давиденко О.Л. – юрист,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агентство "Анкор-С.В."

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2008

у справі № 18/114-18/115 ( .....)

за позовом                               ЗАТ "Анкор менеджмент"

до                                                   Державний департамент інтелектуальної власності

                                                  ТОВ "Агентство "Анкор-С.В."

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання недійсним Свідоцтва України № 42501 на знак для товарів і послуг та Свідоцтва України № 42500 на знак для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 у справі №18/114-18/115 позов Закритого акціонерного товариства «Анкор-Менеджмент» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор - С.В.» про визнання недійсним Свідоцтва України №42501 на знак товарів та послуг та Свідоцтва України № 42500 на знак для товарів та послуг задоволено повністю.

Визнано недійсним повністю свідоцтво України №42500 на знак для товарів і послуг «Анкор-СВ».

Визнано недійсним повністю свідоцтво України №42501 на знак для товарів і послуг «Ancor-SW»

Зобов’язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести відповідні зміни до Державного реєстру на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України №42500 на знак для товарів і послуг «Анкор-СВ» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Зобов’язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести відповідні зміни до Державного реєстру на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України №42501 на знак для товарів і послуг «Ancor-SW» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор - С.В.» на користь Закритого акціонерного товариства «Анкор-Менеджмент» 170, 00 грн. – витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. – витрат на інформаційно0технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор - С.В.» (відповідач-2) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності вимог позивача як власника свідоцтва відновити порушені його права інтелектуальної власності з огляду на першочерговість реєстрації ним права власності та встановленої схожості найменувань знаків для товарів і послуг «Аnсог», «Анкор –СВ» та «Ancor – SW».

Позивач також зазначає, що згідно рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2008 р. в іншій пов’язаній справі №21/440, визнано недійсним повністю свідоцтво України №27026 на знак для товарів і послуг «ANCOR», зареєстроване позивачем, та зобов’язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати в Офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним свідоцтва України №27026 на знак для товарів і послуг «ANCOR».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 у даній справі апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор - С.В.» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2009 у даній справі касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Анкор Менеджмент» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Підставою скасування постанови суду апеляційної інстанції Вищим господарським судом зазначено те, що апеляційним господарським судом справу було розглянуто за відсутністю представника позивача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, яке відбулось 14.05.2009, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятої судом постанови з передачею справи на новий апеляційний розгляд. Інших підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції не зазначено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 у справі №18/114-18/115 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2009 апеляційне провадження у справі № 18/114-18/115 зупинено до розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор - С.В.» на постанову Вищого господарського суду України від 10.11.2009 у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.02.2010 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2009 у справі № 18/114-18/115.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 поновлено апеляційне провадження у справі № 18/114-18/115 та розгляд справи призначено на 27.04.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 у зв’язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача – 1 розгляд справи відкладено на 18.05.2010 року.

Представник позивача в судове засідання 18.05.2010 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справ, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеній в позовні заяві (Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування ГПК України»).

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 про поновлення апеляційного провадження у даній справі позивач отримав, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за № 700542. Згідно даного повідомлення кореспонденція позивачу направлялась за адресою: 01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 23, кв. 3.

Така ж адреса для листування зазначена в позовній заяві та в інших процесуальних документах.

Отже, всі процесуальні документи направлялись позивачу за вищевказаною адресою.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що позивач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, яке відбулось 18.05.2010.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідачів, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Спір між сторонами виник з приводу схожості зареєстрованих відповідачем-2 знаків для товарів і послуг «Анкор – СВ» за свідоцтвом України №42500 та «Аnсог-SW» (свідоцтво України № 42501) зі знаком для товарів і послуг «Аnсог», зареєстрованим позивачем, згідно свідоцтва України №27026.

Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що позивач є власником свідоцтва України №27026 від 16.09.2002 р. на знак для товарів і послуг «Аnсог». Датою реєстрації зазначеного знаку для товарів і послуг є 16.09.2002 р., датою подання заявки на реєстрацію - 17.03.2000 р.

Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстрований знак для товарів і послуг «Анкор – СВ» та видано на ім’я відповідача-2 свідоцтво України №42500. Датою реєстрації вказаного знаку для товарів та послуг є 16.08.2004 р„, датою подання заявки на реєстрацію - 16.08.2002 р.

Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстрований знак для товарів і послуг «Аnсог – SW» та видано на ім’я відповідача-2 свідоцтво України №42501. Датою реєстрації вказаного знаку для товарів та послуг є 16.08.2004 р, датою подання заявки на реєстрацію - 16.08.2002.

15.03.2007 р. між ТОВ «Анкор регіони» (правонаступником якого є ЗАТ «Анкор регіони») та позивачем був укладений ліцензійний договір про передачу невиключного права на використання знака для товарів та послуг, за умовами якого ТОВ «Анкор регіони» передало позивачеві невиключне право (невиключну ліцензію) на використання знака «Аnсог» за свідоцтвом України №27026 на території України у формі та способами, визначеними даним договором, а позивач приймав невиключне право (невиключну ліцензію) на використання знака Аnсог за свідоцтвом України №27026 на території України на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 4.2. ліцензійного договору передбачено, що позивач має право здійснювати будь-які дії по захисту прав на знак „Аnсог” за свідоцтвом України №27026, в тому числі ініціювати судові справи та подавати позови, зокрема, про припинення та заборону порушення прав на знак, визнання недійсним свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та міжнародних реєстрам знаків, виступати стороною у судових процесах по зазначеним позовам.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, врахував висновки проведеної у справі судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 27.07.07 №333 щодо схожості товарних знаків, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що знак для товарів та послуг «Аnсог» як інтелектуальна власність позивача, охороняється на території України з 16.09.2002 р., і відповідно право інтелектуальної власності позивача на знак для товарів та послуг «Аnсог» за цим свідоцтвом виникли раніше, ніж право відповідача-2 на знаки для товарів та послуг «Анкор – СВ» за свідоцтвом України №42500 та «Аnсог – SW» за свідоцтвом України №42501.

Однак, судова колегія, розглянувши обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду в Господарському суді м. Києва у справі №21/440 згідно поданого позову ТОВ «Агентство «Анкор С.В.» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ЗАТ «АНКОР Регіони», було визнання недійсним свідоцтва №27026 на знак для товарів і послуг «Аnсог».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2008 року у справі № 21/440 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор-С.В.» задоволено. Визнано недійсним повністю свідоцтво України № 27026 на знак для товарів і послуг «Аnсог». Зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати в Офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним свідоцтва України №27026 на знак для товарів і послуг «Аnсог».

Як свідчать матеріали справи, 24 березня 2009 р. Вищим господарським судом України прийнято постанову по справі № 21/440, якою касаційну скаргу ТОВ «Агентство “Анкор-С.В.» задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12 2008 року у справі № 21/440 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2008 р. у справі № 21/440 залишено без змін.

Згідно підпункту «а» пункту 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Абзацом 5 пункту 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з найменуваннями місць походження, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім'я осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями.

Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2008 у справі № 21/440, яке набрало законної сили, свідоцтво України № 27026 на знак для товарів і послуг «Аnсог» визнано недійсним, підстави для задоволення позовних вимог ЗАТ «Анкор Менеджмент» щодо визнання недійсними повністю свідоцтв України № 42500 та № 42501 на знаки для товарів і послуг «Анкор –СВ»та «Ancor – SW», що належать відповідачу-2, є відсутніми.

Відповідно до частини 1 статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При повторному розгляді апеляційної скарги Київським апеляційним господарським судом було враховано вказівки, які містяться в постанові Вищого господарського суду України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 у справі №18/114-18/115 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Апеляційна скарга визнається обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор - С.В.» задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 у справі №18/114-18/115 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Анкор Менеджмент» (інд. 115115, Російська Федерація, м. Москва, вул. Дербеневська, 1, будівля, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор - С.В.» (інд. 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 19261648) 42,50 грн. – державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №18/114-18/115 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Тищенко А.І.