Постанова № 10064501, 27.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2010                                                                                           № 31/101

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: Кидальник А.Р.- юрист

від відповідача :Шестюк О.М.- юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2010

у справі № 31/101 ( .....)

за позовом                               ЗАТ "Страхова компанія "АРМА"

до                                                   Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання договору поруки недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №31/101 від 05.03.2010 позов Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволено. Визнано недійсним Договір поруки № 191-Н/07-П1, укладений 19.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого на даний час виступає Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», та Закритим акціонерним товариством Страховою компанією «Арма». Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на користь Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «Арма» - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 грн. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення Господарського суду міста Києва скасувати у позові відмовити посилаючись на те, що воно було прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також таким, що було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи і невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що спірний договір поруки був підписаний уповноваженою особою, та посвідчений Соколовим Ю.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу; судом неправильно застосовано ст.ст.203,215 ЦК України; також неправильно застосував ст.214 ЦК України, і дійшов помилкового висновку про відсутність зі сторони ЗАТ СК „АРМА” дій по схваленню спірного договору поруки, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:

19.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством „Банк НРБ” правонаступником якого на даний час виступає Публічне акціонерне товаритсво «Дочірній банк Сбербанку Росії», у якості кредитора, та Приватним підприємством «Фінінвест», у якості позичальника, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 91-Н/07 (Кредитний договір).

Згідно п.2.1 Кредитного договору, належне виконання позичальником зобов'язань по договору забезпечується, фінансовою порукою Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Арма».

19.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ» та позивачем було укладено Договір поруки № 191-Н/07-П1, за умовами якого відповідач виступив кредитором, а позивач - поручителем.

Згідно з п. 2.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором.

Серед зобов'язань, за належне виконання яких поручився позивач, зокрема, наступні: зобов'язання повернути кредитору кредити, що надаються в межах невідновлювальної кредитної лінії за Кредитним договором з граничним лімітом кредитування 30047500 (тридцять мільйонів сорок сім тисяч п'ятсот) гривень 00 коп. (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України) відповідно до графіку, наведеного в п.8.1. Кредитного договору з кінцевим терміном повернення не пізніше 15 вересня 2017 року, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим Договором - достроково: зобов'язання передбачені п.6 Кредитного договору, а у випадках передбачених законодавством та/або Кредитним договором та/або цим договором, сплачувати кредитор}- проценти за користування кредитом за Кредитним договором з розрахунку 70 відсотків річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених п.6 Кредитного договору: зобов'язання відшкодувати збитки, завдані кредитор}' невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Кредитному договору; зобов'язання сплатити кредитору неустойку (пеню, штрафи) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Кредитному договору у строки та розмірах, передбачених Кредитним договором: зобов'язання відшкодувати витрати кредитора по здійсненню його вимог, забезпечених заставою, у том}' числі витрати, які понесені ним внаслідок утримання та збереження предмету застави, звернення стягнення на предмет застави (включаючи сплачені, чи такі, що підлягають сплаті податки, збори, платежі) та будь-які інші витрати кредитора, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань по Кредитному договору.

Колегією суддів було встановлено, що Договір поруки був підписаний зі сторони позивача виконуючою обов'язки голови правління - Кочура Лолітою Альбертівною, яка на момент укладення Договору поруки перебувала на посаді заступника голови правління позивача.

Головою правління Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» є Пушкарьова Ганна Василівна, яка діє на підставі наказу по товариству від 11.11.2002 року № 29/1 та Статуту товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №31/101 від 05.03.2010 позов Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволено. Визнано недійсним Договір поруки № 191-Н/07-П1, укладений 19.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого на даний час виступає Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», та Закритим акціонерним товариством Страховою компанією «Арма».

Задовольняючи позовні вимоги Господарський суд міста Києва перше за все виходив з відсутності наказу № 89 від 13 вересня 2007 року про призначення виконуючим обов'язки Голови правління - Кочура Л. А., на підставі того, що даний наказ, не був зареєстрований в Журналі реєстрації наказів ЗАТ СК «АРМА», а під № 89 зареєстровано інший наказ про відрядження Майстрюк М. В. та Краєвської Л. М.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. З ст. 237 ЦК України).

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності, на підставі акту про своє призначення.

Як вбачається з документів, що містяться в матеріалах справи, згідно наказу Голови Правління ЗАТ СК „Арма” №89 від 13.07.2007 Пушкарьової Ганни Василівни на час відсутності останньої з 17.09.2007 по 21.09.2007 було призначено виконуючим обов’язки Голови Правління ЗАТ СК ”АРМА” Заступника Голови Правління Кочура Л.А.

В даному випадку, як згідно матеріалів справи, Заступник Голови Правління Кочура Лоліта Альбертівна - особа, що підписувала спірний договір поруки зі сторони ЗАТ СК «АРМА», була призначена виконуючим обов'язки Голови Правління ЗАТ СК «АРМА» відповідно до наказу № 89 від 13 вересня 2007 року, який є актом ЗАТ СК «АРМА».

Також, спірний Договір поруки було посвідчено Соколовим Ю. Є.- приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, який перевірив особу громадян, які підписали договір, встановив їх дієздатність, також правоздатність і дієздатність ЗАТ СК «АРМА», АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», повноваження їх представників тощо, що підтверджується відповідним посвідчувальним написом на самому договорі поруки.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про нотаріат» під час посвідчення правочинів, нотаріус здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, шляхом ознайомлення з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

При посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника юридичної особи, нотаріус встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про нотаріат», а також перевіряє обсяг його повноважень, для чого нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові.

Отже, наявність у особи, що підписувала спірний договір поруки зі сторони позивача - Кочури Лоліти Альбертівна, всіх необхідних повноважень на підписання спірного договору поруки, додатково підтверджується і фактом нотаріального посвідчення даного договору, оскільки в, іншому випадку, нотаріус відмовив би сторонам договору у вчиненні нотаріальної дії, щодо посвідчення договору поруки.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, який вчинений представником з перевищенням повноважень створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку від представляє, лише у випадку наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схвалений, зокрема у випадку якщо особа, яку він представляє вчинила дії, які свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами (п. 9.1 - 9.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).

В даному випадку, на підтвердження наступного схвалення зі сторони позивача договору поруки, матеріали справи копію платіжного доручення позивача № 3849 від 06 листопада 2008 року, яким позивач на виконання умов договору поруки № 191-Н/07-П-1, сплатило на користь відповідача 385 855,05 гривень в рахунок погашення нарахованих за кредитним договором № 191-Н/07 від 19 вересня 2007 року (надалі - Кредитний договір) процентів за жовтень 2008 року.

Щодо висновку Господарського суду першої інстанції про припинення поруки позивача внаслідок укладання між відповідачем та ПП «ФІНІНВЕСТ» Договору № 1 про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 191-Н/07 від 19 вересня 2007 року, то колегія відмічає, що відповідно до ст. 2 Договору поруки № 191-Н/07-П1 від 19.09.2007 року, позивач зобов'язується перед відповідачем відповідати за виконання ПП «ФІНІНВЕСТ» його зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором, в т. ч., зобов'язання в строки, передбачені в статті 6 Кредитного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим договором, - до настання термінів зазначених в статті 6 Кредитного договору - сплачувати відповідачу проценти за користування кредитом за Кредитним договором з розрахунку 17% річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати їх сплати у випадках, передбачених ст. 6 Кредитного договору.

При цьому, відповідно до ст. 1 даного договору поруки, під Кредитним договором сторони мали на увазі Договір про відкриття кредитної лінії № 191-Н/07, укладений між відповідачем та ПП «ФІНІНВЕСТ» 19 вересня 2007 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії.

Договір № 1 про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 191-Н/07 від 19 вересня 2007 року, яким було викладено пункт 6.3 статті 6 Кредитного договору в новій редакції було укладено між АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ПП «ФІНІНВЕСТ» протягом терміну дії Кредитного договору.

Отже, у даному випадку висновок про припинення поруки внаслідок укладання додаткової угоди до Кредитного договору, є помилковим, оскільки відповідно до умов договору поруки, ЗАТ СК «АРМА» взяло на себе зобов'язання відповідати за виконання зобов'язань за Кредитним договором з всіма змінами та доповненнями до нього, що можуть бути укладені в майбутньому протягом дії договору.

Згідно ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 по даній справі підлягає скасуванню з підстав неповного з’ясування обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення в порядку п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України.

За таких обставин апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2010 у справі № 31/101 скасувати.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„В позові відмовити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «Арма» (01033, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 52, код ЄДРПОУ 21265671) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (01034, м. київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 31/101 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді