Постанова № 10064463, 31.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2010 № 35/59

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Хребтань О.С., дов. б/н від 01.07.2009р.

від відповідача: не зявивлись

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.03.2010

у справі № 35/59 ( .....)

за позовом ТОВ "Торгівельно-розважальний центр "Казантип-Калина"

до СПД - фізична особа ОСОБА_2

про стягнення 3397,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» звернулось до суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості по орендним платежам в розмірі 3397,86 грн., а саме: основний борг 2100,00 грн., пеня 1276,80 грн., 3% річних 21,06 грн. та стягнення судових витрат.

В процесі розгляду справи надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою у звязку із здійсненням відповідачем часткової оплати суми заборгованості та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендним платежам в розмірі 2872,86 грн., а саме: основний борг 1575,00 грн., пеня 1276,80 грн., 3% річних 21,06 грн. та стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року у справі № 35/59 позов задоволено частково. Стягнуто з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» 1575,00 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди торгового павільйону від 01.01.2009р., 1276,80 грн. пені, 21,06 грн. 3% річних, 86,24 грн. державного мита та 199,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Субєкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 35/59 від 29.03.2010р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить припинити апеляційне провадження у справі № 35/59 та залишити рішення Господарського суду м. Києва у справі № 35/59 від 29.03.2010р. без змін.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 01.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» (позивачем) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 було укладено Договір оренди торгового павільйону (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору предметом договору є передача орендодавцем (позивачем) орендарю (відповідачу) у строкове платне користування для здійснення орендарем його підприємницької діяльності нежитлового торговельного павільйону, що орендується, загальною площею 7 кв.м, за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 50 (п. 1.1., п. 1.1.1., п. 1.1.2., п. 1.1.3.).

Термін орендного користування за цим Договором було визначено сторонами з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. (п. 1.2.).

Пунктом 4.1. Договору було встановлено, що за орендне користування приміщенням, що орендується, орендар виплачує орендарю договірну орендну плату із розрахунку 75 грн. за 1 кв.м за місяць (що складає суму в розмірі 525 грн. за оренду торгівельного павільйону під № 5 загальною площею 7 кв.м), до 5-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця. Плата здійснюється після підписання акту прийняття приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності позивача на нежитловий торгівельний павільйон підтверджується договором купівлі-продажу комплексу від 13.11.2007р., укладеним між ТОВ «ГРІН МАМА Україна» (продавцем) та ТОВ «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» (посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. 13.11.2007р. в реєстрі за № 9153, зареєстрованим в Комунальному підприємстві Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» номер витягу: 4949757, дата - 13.11.2007р.), відповідно до п. 1 якого продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв у власність комплекс (нежитлова будівля (торгові павільйони № 1, 2, холодильники) площею 62,9 кв.м; нежитлова будівля (торгові павільйони № 3, 4, 5, 6, 7, 8, кафе) площею 157,1 кв.м; нежиле приміщення (кіоски) площею 17,8 кв.м), що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 50, та зобов'язався сплатити продавцю за нього обумовлену даним договором грошову суму.

Згідно Розпорядження № 01 від 01.01.2009р. «Про впорядкування внутрішньої нумерації торгівельних павільйонів, згідно схеми - розміщення на території ринку» та Плану-схеми розміщення торгових павільйонів та кіосків на території «ТРЦ «Казантип-Калина», торгівельному павільйону (магазину) була присвоєна нумерація: торгівельний павільйон № 5 (за Технічним паспортом № 9-1) загальною площею 7 кв.м.

В судовому засіданні, позивач зазначив, що в порушення умов Договору оренди торгового павільйону від 01.01.2009р. відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач не виконав в повному обсязі.

Крім того, відповідачу була знижена орендна плата до 350 грн. за місяць включно до липня 2009р., у зв'язку із декретною відпусткою по догляду за дитиною, що підтверджується розпорядженням по підприємству № б/н про надання пільг по сплаті орендної плати від 01.01.2009р. Відповідач сплачував кожного місяця у встановлені строки договірну орендну плату у розмірі 350,00 грн., на пільговій основі, за домовленістю сторін, включно до липня 2009р., що підтверджується, виписками прибуткового касового ордеру за кожен місяць, виписками з касової книги за 2009р. та Актом звірки розрахунків станом на 31.12.2009р. сплати оренди за торгівельне приміщення № 5 згідно договору оренди торгівельного павільйону від 01.01.2009р.

Листом від 08.08.2009р. № 07/08-09 позивач просив відповідача сплатити орендну плату за серпень 2009р. та штрафні санкції до 15.08.2009р. Вказаний лист було вручено особисто відповідачу 08.08.2009р., про що свідчить відповідна відмітка у листі.

08.09.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та штрафні санкції до 20.09.2009р. та лист за № 83 від 07.09.2009р., яким позивач повідомив відповідача про намір розірвати Договір оренди.

Відповідач залишив вказаний лист та претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи відповідач свої зобов'язання по договору не виконав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1570,00 грн. підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, колегія суддів погоджується з місцевим судом щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 21,06грн., згідно розрахунку позивача.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 276,80 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4.2. Договору оренди торгового павільйону від 01.01.2009р. було встановлено, що у разі прострочення сплати орендної плати орендодавець вправі стягнути з орендаря заборгованість, що виникла, у встановленому порядку, а також вправі вимагати від орендаря сплати пені у розмірі 0,8% від орендної плати за кожний день прострочення.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1276,80 грн., у звязку з простроченням виконання зобовязання зі сплати орендних платежів.

Згідно ст. 1 України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів вважає необхідним вирахувати пеню відповідно до положень зазначеного Закону і стягнути її в розмірі 957,60 грн., з виходячи з розрахунків апеляційного господарського суду за період з 06.08.2009р. по 06.12.2009р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2010р. у справі № 35/59 підлягає зміні в частині стягнення пені в розмірі 957,60 грн., в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 101 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 35/59 від 29.03.2010р. змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в такій редакції:

“Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (02166, АДРЕСА_1, індетифікаційний номер НОМЕР_1, рахунки в банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» (08623, Київська область, Васильківській район, смт. Калинівка, вул.. Залізнична, 50, код ЄДРПОУ 35188819, р/р 26006053114039 в ГРУ «ПриватБанку» м. Києва, МФО 321983) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1575,00 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за Договором оренди торгового павільйону від 01.01.2009р.; 957,60 грн. пені; 21,06 грн. 3% річних, 25,53 грн. державного мита та 177,36 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.»

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (02166, АДРЕСА_1, індетифікаційний номер НОМЕР_1, рахунки в банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина» (08623, Київська область, Васильківській район, смт. Калинівка, вул.. Залізнична, 50, код ЄДРПОУ 35188819, р/р 26006053114039 в ГРУ «ПриватБанку» м. Києва, МФО 321983) за подання та розгляд апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 12,76 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду місті Києва.

Матеріали справи № 35/59 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді