Постанова № 10064443, 31.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2010                                                                                           № 7/584

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дикунської С.Я.

суддів:           Євграфової Є.П.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.11.2009

у справі № 7/584 ( .....)

за позовом                               Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                                                   Житлово-будівельний кооператив "Печерський-12"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 384435,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2009 р. по справі № 7/584 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги переривання строку позовної давності в зв»язку з укладанням сторонами зведених актів на отримання різниці в тарифах за опалювальні періоди з 2004 р. по 2007 р., а також поданням АЕК “Київенерго” до господарського суду позову до відповідача про стягнення заборгованості, який ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. залишено без розгляду, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених в скарзі підстав.

Представники відповідача доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 28.08.2009 р. АЕК “Київенерго” звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до ЖБК “Печерський-12” про стягнення 208 566,62 грн. боргу, 145 874,97 грн. інфляційних втрат та 29 993,59 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 11.01.1999 р. між АЕК “Київенерго” та ЖБК “Печерський - 12” укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 23-0095 (далі Договір № 23-0095), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді. 24.02.2004 р. між сторонами укладено угоду № 62-04 про реструктуризацію заборгованості до договору № 23-0095 від 11.01.1999 р. (далі Угода), відповідно до п.п. 1, 2 якої відповідач визнав заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.02.2004 р. в сумі 208 566,62 грн. та зобов'язався її сплатити. Цією Угодою відповідач зобов»язався протягом 10.03.2004 –10.02.2005 рр. щомісячними платежами сплачувати 17380,55 грн. до 10 числа кожного місяця. Разом із сплатою цієї суми, зобов'язався сплачувати поточне споживання згідно Договору № 23-0095. Відповідно до п. 4 Угоди при проведенні сплати заборгованості на підставі п. 3 Угоди відповідач зобов’язався посилатись в реквізитах “призначення платежу” платіжного документа на Угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу, отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії. Угодою передбачено, що у разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості Боржник несе відповідальність відповідно до чинного законодавства (п.5 Угоди). Посилаючись на несплату відповідачем заборгованості в сумі 208 566,62 грн. у встановлені Угодою строки, позивач звернувся до суду з позовної заявою про стягнення з останнього основного боргу в розмірі 208 566,62 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України – 145 874,97 грн. інфляційних втрат, 29 993,59 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання боржником грошових зобов’язань, тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ЖБК “Печерський-12” на позовну заяву, згідно якого відповідачем пропущено строк позовної давності, тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України й зазначав, що позивач дізнався про невиконання відповідачем своїх зобов’язань в березні 2004 р., зокрема: з березня 2004 р. по лютий 2005 р. у встановлені Угодою строки відповідач не сплачував заборгованість за спожиту теплову енергію. За невиконання відповідачем зобов’язань позивач не нараховував штрафних санкцій. Натомість, позовну заяву про стягнення з відповідача основного боргу та штрафних санкцій позивач подав до господарського суду лише 28.08.2009 р. При цьому, місцевим судом критично оцінено доводи позивача про поважність причин пропуску строків позовної давності, оскільки названі позивачем обставини - неодноразові звернення відповідача до позивача про можливість досудового врегулювання питання, листи ініціативних груп та мешканців будинків не є поважними причинами пропуску строків позовної давності в розумінні ст. 267 ЦК України. З огляду на викладене, клопотання позивача про відновлення строків позовної давності судом залишено без задоволення як необґрунтоване та таке, що не підтверджено належними та допустимими доказами, тощо.

Таким чином, місцевим судом відмовлено в позові через пропуск позивачем строку позовної давності. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за таких обставин.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 11.01.1999 р. між АЕК “Київенерго” та ЖБК“Печерський - 12” укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 23-0095 (далі Договір № 23-0095), предметом якого є постачання користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на передбачених цим Договором умовах. 24.02.2004 р. між сторонами укладено угоду № 62-04 про реструктуризацію заборгованості до договору № 23-0095 від 11.01.1999 р. (далі Угода), відповідно до п.п. 1, 2 якої відповідач станом на 01.02.2004 р. визнав заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 208 566,62 грн. та зобов'язався її сплатити позивачу протягом 10.03.2004 –10.02.2005 рр. щомісячними платежами сумою 17380,55 грн. до 10 числа кожного місяця. Боржник разом із сплатою суми на підставі п. 1 годи, зобов'язався сплачувати поточне споживання згідно Договору № 23-0095 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 4 Угоди, при проведенні сплати заборгованості на підставі п. 3 угоди відповідач зобов’язався посилатись в реквізитах “призначення платежу” платіжного документа на Угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу, отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії. У разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості боржник несе відповідальність відповідно до чинного законодавства (п. 5 Угоди).

03.08.2005 р. АЕК “Київенерго” звернулась до господарського суду м. Києва до ЖБК “Печерський - 12” про стягнення 333 354,97 грн. боргу, 29 038,16 грн. інфляційних втрат 13 380,82 грн., 5 016,19 грн. 3 % річних, до позовних вимог ним включено й суму боргу в розмірі 208 566,62 грн. за Угодою. Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. по справі № 7/488 первісний та зустрічний позови залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Апеляційним судом витребувано з господарського суду м. Києва та досліджено матеріали справи № 7/488.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачем не було пропущено строку позовної давності, висновки місцевого суду цього приводу є помилковими та безпідставними.

У відповідності до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

28.08.2009 р. АЕК “Київенерго” повторно звернулась до господарського суду м. Києва до ЖБК “Печерський - 12” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 208 566,62 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України – 145 874,97 грн. інфляційних втрат та 29 993,59 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання боржником грошових зобов’язань. Наявність непогашеної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

З огляду на наведене, апеляційний суд на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, вважав підставним та обгрунтованим стягнення з відповідача боргу в розмірі 208 566,62 грн. за Угодою на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за наданим позивачем та перевіреним апеляційним судом розрахунком стягненню підлягає 145 874,97 грн. інфляційних втрат та 29 993,59 грн. трьох відсотків річних.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2009 р. по справі № 7/584– скасувати.

Прийняти нове рішення: позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” до Житлово-будівельного кооперативу “Печерський-12” про стягнення 384 425,18 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Печерський-12” (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 11, ідентифікаційний код 22865172) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 208 566 (двісті вісім тисяч п’ятсот шістдесят шість) грн. 62 коп. боргу, 145 874 (сто сорок п’ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 97 коп. інфляційних втрат та 29 993 (двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 59 коп. трьох відсотків річних.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Печерський-12” (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 11, ідентифікаційний код 22865172) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 1 922 (тисяча дев’ятсот двадцять дві) грн. 17 коп. держмита за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 7/584 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Євграфова Є.П.

03.06.10 (відправлено)