Постанова № 10064287, 19.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2010                                                                                           № 22/640

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Степанець О.П. – представник за довіреністю № 01-11/1234 від 31.12.2009 року

від відповідача - Шуть С.С.- представник за довіреністю № б/н від 18.01.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Індастріал Медіа"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.02.2010

у справі № 22/640 ( .....)

за позовом                               Національний комплекс "Експоцентр України"

до                                                   Приватне підприємство "Індастріал Медіа"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Національний комплекс «Експоцентр Україна» (далі-позивач) у жовтні 2009 року звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Індастріал Медіа» (далі-відповідач) про стягнення загального розміру заборгованості в сумі 21714, 20 грн., з яких основний борг 17434, 20 грн., пеня в розмірі 2754, 60 грн. (з урахуванням розрахунку позивача), втрат з урахуванням індексу інфляції 191, 80 грн., три відсотки річних 113, 20 грн. та сім відсотків штрафу в сумі 1220, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором зберігання № 81-4 від 02.07.2007 р. не виконані у повному обсязі зобов’язання по оплаті послуг зберігання за лютий, березень, квітень 2009 р. , що підтверджено сторонами у додатковій угоді про розірвання цього договору з 30.04.2009 р. Також з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексу України позивачем заявлено до стягнення відповідача сум пені, інфляційних збитків, 3 процентів річних та 7 процентів штрафу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2010 року позов Національного комплексу «Експоцентр Україна» до Приватного підприємства «Індастріал Медіа» про стягнення 21 714,20 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства «Індастріал Медіа» на користь Національного комплексу «Експоцентр України» 17434,20 грн. основного боргу, 838, 51 грн. пені, 191,80 грн. інфляційних збитків, 132,20 грн. 3% річних, 385,16 грн. судових витрат. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Індастріал Медіа» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від 15.02.2010 року по справі № 22/640, а справу направити на новий розгляд. Обґрунтовуючи доводи про скасування рішення суду від 15.02.2010 року апелянт вважав, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що договір зберігання № 75-4 від 02.07.2007 р укладений без досягнення всіх істотних умов, оскільки відповідач фактично майно на зберігання не передавав, акту прийому-передачі з визначенням переліку майна не зазначено.

Крім того, зазначив, що відповідача не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції , чим порушено його право на судовий захист.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 року у справі № 22/640 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Індастріал Медіа» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 19.05.2010 року.

У судове засідання 19.05.2010 року з’явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції – частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2008 р. між НК “Експоцентр України” та ПП “Індастріал Медіа” укладено договір зберігання 75-4 відповідно до п. 1.1 якого зберігач (позивач у справі) в порядку та на умовах визначених договором зобов’язувався прийняти від поклажодавця (відповідач у справі) і за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажодавцеві відповідне майно в схоронності в обумовлений договором строк.

30.04.2009 року між сторонами було укладено угоду про розірвання договору № 75-4 від 16.12.2008 року.

Відповідно до п. 1 цієї угоди сторони домовилися про дострокове розірвання договору від 16.12.2008 року № 754 з 01.05.2009 року.

Пунктом 2 вказаної угоди сторони встановили, що поклажодавець мав оплатити борг у сумі 17434,20 грн. до 31.05.2009 року.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Постановляючи рішення , суд першої інстанції на це уваги не звернув і обґрунтовував свої висновки обставинами , які на час подання позову не існували і не створювали для сторін жодних прав та обов’язків .

З цих же мотивів доводи апелянта , які стосуються договору зберігання , відхиляються апеляційним господарським судом як такі, що не мають правого значення.

Отже, судом першої інстанції прийнято рішення , у якому висновки суду не відповідали обставинам справи, хоча судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на 01 червня 2009 р. зобов’язання з оплати боргу у розмірі 17434,20 грн. відповідачем не виконано і вказаний борг підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3 Угоди від 30.04.2009 р. про розірвання договору № 75-4 від 16.12.2008 р. у випадку порушення терміну здійснення оплати згідно п. 2 угоди, поклажодавець сплачує зберігачу пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Київський апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних витрат, заявлених до стягнення з відповідача, погоджується з висновком місцевого господарського суду, згідно з яким пеня, заявлена позивачем у розмірі 2754,60 грн., перевищує розмір встановлений законом, а тому стягненню у примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) і складає 838,51 грн. за період з 01.06.2009 року по 18.08.2009 року.

Отже, у цій частині вимог рішення місцевого господарського суду , яким задоволені вимоги про стягнення з відповідача нараховані станом на 18.08.2009 р. інфляційні у розмірі 191,80 грн. та 3 % річних за цей же період у розмірі 113,20 грн. у цій частині зміні чи скасуванню не підлягає.

Відмовляючи у стягненні штрафу у розмірі 7 % від простроченої суми, розмір якої становив 17434,20 грн. , місцевий господарський суд заснував свої доводи на тій підставі , що договір зберігання не містить умов про відповідальність боржника у вигляді штрафу у розмірі 7% за прострочення виконання грошового зобов’язання.

З такими доводами суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, ос кліки висновки суду здійснені без урахування положень ст. 231 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На день подання позовної заяви до господарського суду відповідач допустив порушення виконання зобов’язання , підставою виникнення яких є угода від 30.04.2009 р. , на строк понад 30 днів , відтак, колегія суддів вважає , що вимоги про стягнення штрафу підлягають до задоволення у заявленій сумі, тоді як відмова у їх задоволені , що допустив суд першої інстанції, є неправомірною.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані і такі, що спростовуються матеріалами справи, доводи апелянта про те, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно пункту 19 інформаційного листа Вищого господарського суд, від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року"вищевказана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Ухвала господарського суду м. Києва по справі № 22/640 від 15.01.2010 року направлена відповідачу за адресами вказаними позивачем у позовній заяві, про що свідчить відмітка про відправку процесуального документа від 19.01.2010 року № 165,166.

Відтак, про час, дату та місце судового процесу відповідач був повідомлений належним чином і завчасно.

За таких обставин справи, рішення суду першої інстанції підлягає зміні за невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з викладенням його резолютивної частини у новій редакції, а апеляційна скарга – частковому задоволенню з покладенням на сторони пропорційно розміру задоволеним вимогам судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Індастріал Медіа» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі № 22/640 частково скасувати у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу у розмірі 1220,40 грн. і у цій частині вимог прийняти нове рішення про задоволення позову.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення змінити з викладенням у новій редакції.

Стягнути з Приватного підприємства “Індастріал Медіа” (03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня 19, кв. 196, р/р 26005000291080 у ВАТ “Універсал Банк” м. Київ, МФО 322001, ідент. код 35982481) на користь Національного комплексу “Експоцентр України” (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова 1, код ЄДРПОУ 21710384, р/р 26007699 у ВАТ “Кредитпромбанк ”ТВБВ № 1 м. Києва, МФО 300863) 17434 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 20 коп. основного боргу, 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 51 коп. пені, 191 (сто дев’яносто одну) 80 коп. інфляційних збитків, 113 (сто тринадцять) 20 коп. 3% річних, 1220 (одну тисячу двісті двадцять) грн. 40 коп. штрафу, 197 (сто дев’яносто сім) 95 коп. державного мита та 215 (двісті п'ятнадцять) 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Стягнути з Національного комплексу “Експоцентр України” (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова 1, код ЄДРПОУ 21710384, р/р 26007699 у ВАТ “Кредитпромбанк”ТВБВ № 1 м. Києва, МФО 300863) на користь Приватного підприємства “Індастріал Медіа” (03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня 19, кв. 196, р/р 26005000291080 у ВАТ “Універсал Банк”м. Київ, МФО 322001, ідент. код 35982481) 9 (дев’ять) грн. 71 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.06.10 (відправлено)