Постанова № 10064248, 18.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2010                                                                                           № 42/34

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Вабіщевич Т.В., довіреність № 01-29-488 від 17.05.10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.03.2010

у справі № 42/34 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводокал»

до                                                   Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про                                                   стягнення боргу, ціна позову 582824,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Акціонерна компанія «Київводокал» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом про стягнення з ВАТ «Київський річковий порт» про стягнення 582 824,09 грн., які становлять вартість спожитої внаслідок безоблікового користування води.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.03.2010 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ВАТ «Київський річковий порт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою у якій просило суд рішення місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права.

Зокрема відповідач стверджує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів безоблікового використання води з боку ВАТ «Київський річковий порт».

Представник позивача у судовому засіданні просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

10.06.2004 р. між сторонами був укладений договір № 04448/5-07 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

За умовами п. 1.1. зазначеного договору постачальник (позивач) зобов’язується надавати абоненту (відповідач) послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент, у свою чергу, зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг.

          Умовами договору (п. 1.2.) встановлюється цілодобовий режим водопостачання. При цьому, відповідно до п. 3.2.3 умов договору постачальник має право вимагати від абонента безперешкодного доступу своїх представників до приладів обліку водоспоживання (за наявності належним чином оформленого посвідчення або письмового розпорядження щодо проведення інспекції тощо), а абонент, відповідно до п. 3.3.5 договору, зобов’язується забезпечувати своєчасний доступ представників постачальників (за наявності посвідчень) для зняття показань з приладів обліку водоспоживання.

          У п. 3.3.6. договору від 10.06.2004 року встановлено, що абонент зобов’язаний визначити відповідальну особу для здійснення функцій абонента, обумовлених цим договором.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до договору.

          Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що від позивача надходили листи на адресу позивача про проведення перевірки, а також вручення відповідачу відповідних документів на проведення перевірки (посвідчення, направлення, маршрутні листи).

Разом з тим, п. 3.3.7. договору передбачено, що абонент зобов’язується затверджувати підписами лише повноважних осіб маршрутні листи, акти, пропозиції тощо, які надаватимуться абоненту представниками постачальника. Однак, в матеріалах справи відсутні відповідні документи у розумінні п. 3.3.7. договору.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», суд першої інстанції послався на акти, складені представниками Департаменту управління виробництвом та Розрахункового департаменту ВАТ «АК «Київводдоканал», які від імені відповідача були підписані начальником електроремонтної дільниці – заступником головного енергетика Онисенком О.М.

Вказані акти на думку судової колегії не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів по справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення зазначених приписів процесуального законодавства, позивач не надав доказів наявності повноважень на підписання актів перевірки від імені ВАТ «Київський річковий порт» з боку Онисенко О.М., як-то: довіреності, наказу, розпорядження тощо, а також доказів того, що вказана особа визначена уповноваженим представником абонента (відповідача) в рамках укладеного договору, як це передбачено п. 3.3.6 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, самі акти не затверджувалися посадовими особами ВАТ «Київський річковий порт», які уповноважені представляти його інтереси згідно статутних документів і чинного законодавства України. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що в подальшому дії Онисенко О.М. по підписанню зазначених вище актів були схвалені з боку відповідача шляхом вчинення юридично значимих дій, як-то: перерахування коштів, скріплення підпису печаткою тощо.

При цьому судом береться до уваги те, що відповідно до додатку до договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідальною особою з боку ВАТ «Київський річковий порт» по взаємодії з позивачем за даним договором є Гриценко В.М. в той самий час підписом даної посадової особи відповідача акти перевірки не було скріплено.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач звернувся до суду із позовом, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором і норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Проте, позивач належними і допустимими засобами доказування факту порушення зобов’язань за договором зі сторони відповідача не довів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги ВАТ «Акціонерна компанія «Київводокал» про стягнення з ВАТ «Київський річковий порт» 582 824,09 грн., які становлять вартість спожитої внаслідок безоблікового користування води, є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2010 р. підлягає скасуванню повністю, в позові належить відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. у справі № 42/34 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

2.          В позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизгська, 1 А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) 2914,12 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

4.          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

31.05.10 (відправлено)