Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2010 № 27/600
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Вингородський І.Я. (довір. б/н від 17.12.2009р.)
від відповідача - Низенько Г.І. (довір. б/н від 17.04.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Анабуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.03.2010
у справі № 27/600 ( .....)
за позовом Приватного підприємства "Анабуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілта"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 67780,91 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Анабуд» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта» про стягнення 67780,91грн.
В процесі розгляду справи приватним підприємством «Анабуд» збільшувався розмір позовних вимог.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року позовні вимоги приватного підприємства «Анабуд» задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта» на користь приватного підприємства «Анабуд» 50614,80грн. основного боргу, 4945,31грн. пені, 555,50грн. державного мита та 231,37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, по решті – відмовлено.
Дане рішення мотивоване невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» умов договору підряду №15/03-1 від 15.03.2006 року, в частині оплати за виконані роботи. Щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних, то суд першої інстанції дійшов висновку, що пеня підлягає стягненню в розмірі 4945,31грн. за період з 01.05.2008 року по 26.09.2008 року, інфляційні та 3% річних стягненню не підлягають з огляду на те, що це є новими вимогами. Мотивуючи відмову, суд першої інстанції посилається на п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1228 від 02.06.2006 року «Про деякі питання практики у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, в частині відмови в задоволенні штрафних санкцій, Приватне підприємство «Анабуд» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року частково скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» своїм правом, наданим йому ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» заявлялось клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, за яким останній просить суд витребувати у Приватного підприємства «Анабуд» довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта» задоволенню не підлягає, оскільки довідки типової форми №КБ-3 наявні в матеріалах справи і, як свідчить претензія №3 від 11.03.2008 року, надсилались на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Анабуд» на рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року у справі №27/600 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Розпорядженням від 17.05.2010 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку із виробничою необхідністю розгляд апеляційної скарги у справі № 27/600 доручено колегії суддів у складі: Баранця О.М. – головуючий, суддів Чорної Л.В., Калатай Н.Ф.
В судовому засіданні, яке відбулось 20.04.2010 року оголошувалась перерва.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.03.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» - Замовник та Приватним підприємством «Анабуд» Підрядник укладено договір підряду № 15/03-1.
Згідно з пунктом 1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених договором, Підрядник зобов’язався виконати роботи по підготовці території та будівництву комплексу по обслуговуванню автомобілів «Peugeot» (с. Підгірці Обухівського району Київської область), а Замовник зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та умовах, що визначені Договором та додатками до нього відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений Договором строк.
Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що вартість кожного окремого виду робіт за договором визначається сторонами додатково шляхом укладення додаткових угод до договору.
06.03.2007 року сторони уклали Додаткову угоду № 1.
Відповідно до пункту 1.1 додаткової угоди № 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» доручило, а Приватне підприємство «Анабуд» зобов’язалось виконати у відповідності та на підставі договору на об’єкті «Комплекс по обслуговуванню автомобілів «Peugeot» за адресою: с. Підгірці Обухівського району Київської області роботи з виготовлення металевих конструкцій навісу, монтажу металевих конструкцій навісу, ґрунтування та фарбування конструкцій в два рази та монтажу покриття навісу з профільного фарбованого металевого листа.
Пунктом 3.1 Додаткової угоди № 1 сторони погодили, що вартість виконання робіт з урахуванням вартості матеріалів, необхідних для їх виконання становить 349998,00грн.
17.03.2008 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 3, згідно з якою сторони на підставі взаємних домовленостей обумовили, що остаточна загальна вартість робіт за договором складає 14162022,20грн.
На виконання умов договору Приватне підприємство «Анабуд» виконало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» прийняв роботи на загальну суму 14162022,20грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за червень 2006 року на суму 948000,00грн., за липень 2006 року на суму 300000,00грн., за серпень 2006 року на суму 600000,00грн., за вересень 2006 року на суму 900000,00грн., за листопад 2006 року на суму 2125000,00грн., за грудень 2006 року на суму 600000,00грн., за січень 2007року на суму 298012,80грн., за лютий 2007 року на суму 571803,60грн., за березень 2007 року на суму 150000,00грн., за березень 2007 року на суму 25434,60 грн., за березень 2007 року на суму 100000,00грн., за квітень 2007 року на суму 150000,00грн., за квітень 2007 року на суму 233113,20грн., за квітень 2007 року на суму 241514,40грн., за травень 2007 року на суму 4777,20грн., за травень 2007 року на суму 900100,00грн., за травень 2007 року на суму 189835,20грн., за червень 2007 року на суму 2114511,60грн., за червень 2007 року на суму 100423,60грн., за липень 2007 року на суму 153783,60грн., за липень 2007 року на суму 56242,80грн., за липень 2007 року на суму 58840,80грн., за липень 2007 року на суму 528616,80грн., за липень 2007 року на суму 70740,00грн., за липень 2007 року на суму 147612,00грн., за серпень 2007 року на суму 1579370,40грн., за вересень 2007 року на суму 413674,80 грн., за січень 2008 року на суму 10095,60грн., за березень 2008 року на суму 14107,20грн., за березень 2008 року на суму 70234,80грн., за березень 2008 року на суму 100000,00грн., за березень 2008 року на суму 24840,00грн., за квітень 2008 року від на суму 381337,20грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
Згідно з виписками по особовому рахунку Приватного підприємства «Анабуд» в рахунок оплати виконаних робіт Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» перерахувало на користь Приватного підприємства «Анабуд» 14111407,40грн.
Таким чином, роботи виконані в квітні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» оплатив частково, у розмірі 330722,40грн.
Виходячи зі змісту пункту 3.4 Договору остаточний розрахунок за виконані роботи Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» зобов’язалось здійснювати протягом 5-ти (п’яти) робочих днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт.
З огляду на те, що акт типової форми КБ-2в за квітень 2008 року датований 19.03.2008 року, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта» зобов’язано було оплатити за виконані роботи у термін до 26.03.2008 року.
У вказаний строк роботи оплачені не були та на день розгляду спору, як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта» існує основна заборгованість перед Приватним підприємством «Анабуд» у розмірі 50614,80 грн. Доказів погашення заборгованості до суду не подано.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції в частині стягнення 50614,80грн. основного боргу правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, в частині інфляційних та річних.
Приватне підприємство «Анабуд», заявляючи клопотання про збільшення позовних вимог, скористалось своїм правом передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, при цьому не змінюючи предмет чи підставу позову.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 7.3. Договору при прострочення авансового платежу або простроченні остаточного розрахунку за роботи по кожній Додатковій угоді Замовник сплачує Підрядникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано. Тобто розмір пені та період по пені судом першої інстанції визначено правильно.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлена вимога по стягненню інфляційних та 3% річних не є новими вимогами в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, виконавши перерахунок, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд частково задовольняючи позовні не вірно застосував інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/1228 від 02.06.2006 року «Про деякі питання практики у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році».
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року у справі № 27/600 підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Анабуд» задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2010р. змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, код 14284053) на користь Приватного підприємства «Анабуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, код 31564367) 10314,55грн. інфляційних, 2491,91коп. 3% річних, 683,66грн. державного мита та 232,22грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
По решті залишити без змін.
2. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.
3. Матеріали справи № 27/600 повернути господарському суду м. Києва.
4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя
Судді
27.05.10 (відправлено)
Судове рішення № 10064193, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 18.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/600. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: