Постанова № 10064192, 25.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2010                                                                                           № 48/401

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Шабан Т.М.

від відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Перша Інвестиційна Спілка"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.03.2010

у справі № 48/401 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Судафон"

до                                                   ТОВ "Перша Інвестиційна Спілка"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 39569,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судафон" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна Спілка" про стягнення 39 869,16 грн. (з урахуванням змінених позовних вимог).

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.03.2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Судафон" задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна Спілка" (04150, м. Київ, вул. Білоруська, 8; ідентифікаційний код 34240102) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Судафон" (02156, м. Київ, вул. Мілютенка, 28-в, кв. 104; ідентифікаційний код 34750701) основну заборгованість у розмірі 28 431,60 грн., пеню у розмірі 1 360,86 грн., інфляційні втрат у розмірі 8 378,11 грн., 3% річних у розмірі 1 398,50 грн., державне мито у розмірі 395,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 15.03.2010 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог, в частині відмови в задоволені позовних вимог-залишити рішення без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна Спілка" наголошує на тому, що судом не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. При узгодженні договору № КВ 90/07 від 03.09.2007 року, між сторонами не було узгоджено строк дії договору. Вказаний договір є неукладеним.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна Спілка" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 48/401. Розгляд справи призначено на 25.05.2010 року

          Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суду.

          Представником відповідача 21.05.2010 року подано клопотання про зупинення провадження у справі № 48/401 до вирішення пов’язаної з нею справи № 6/261.

          Дане клопотання колегією суддів відхиляється оскільки, є необґрунтованим та таким, що безпідставно та навмисно, зі сторони відповідача, затягує судовий процес, оскільки як вбачається з рішення у справі № 48/401, останнє проголошено 15.03.2010 року, а провадження у справі № 6/261 порушено лише 07.05.2010 року.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, про що свідчить подане клопотання про зупинення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

          Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в разі задоволення або часткового задоволення позовних вимог у справі № 48/401, зацікавлена сторона не позбавлена права звернутись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

          В судове засідання 25.05.2010 року представник відповідача не з’явився про причини неявки суд не повідомив.

          Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, оскільки останній належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.09.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Судафон» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна Спілка" (замовник) було укладено договір про надання послуг передачі даних №КВ90/07 (надалі –"договір"). Згідно розділом 2 даного договору визначено, що відповідно до умов останнього і на підставі замовлень, які є невід'ємними частинами даного договору, виконавець надає замовнику, а замовник замовляє для власних потреб, приймає, та оплачує телекомунікаційні послуги, а саме послуги з передачі даних, а саме двонаправлену передачу пакетів виключно між мережами замовника. Послуга надається згідно умов, обсягів та термінів, визначених відповідними додатками до договору.

П. 3.1 договору, останній набирає сили з моменту його підписання останньою зі сторін і діє до моменту його розірвання відповідно до п.п. 11.1, 11.2, 11.3 договору.

Обсяг наданих послу,г визначається щомісячно, з моменту фактичного початку надання послуг до останнього дня календарного місяця. По закінченні календарного місяця на протязі 5 робочих днів виконавець складає акт приймання послуг, підписує та направляє його разом з іншими документами замовнику. Протягом 3 робочих днів із дня одержання замовником акта приймання послуг, замовник підписує та передає його по факсу. Оригінал направляє поштою виконавцю (п. 4.2.2 договору).

Акт приймання послуги по підключенню та/або акт приймання послуг з передачі даних, підписаний сторонами, засвідчують приймання замовником послуги по підключенню та/або послуг, наданих йому виконавцем за зазначений період, у повному обсязі. У випадку, якщо замовник не підписав акт приймання послуги по підключенню та/або акт приймання послуг і не представив виконавцю в письмовому вигляді мотивовану відмову від їхнього підписання протягом 5 робочих днів із дня отримання таких актів. Послуга вважається прийнятою замовником на день підписання таких актів виконавцем (п.п. 4.3.1, 4.3.2 договору).

Згідно із п. 7.1 договору вартість послуги, наданої виконавцем замовнику в рамках замовлення складається із вартості послуги по підключенню та щомісячної вартості послуги з передачі даних вказується в замовленні в гривнях. Оплата вартості послуг зв’язку здійснюється у відповідності зі статтею 8 даного договору.

Відповідно до п.п. 8.2, 8.3, 8.4 договору оплата щомісячної вартості послуги з передачі даних здійснюється замовником авансом до 30 числа місяця в якому надаються послуги на підставі копій рахунків, що направляються замовнику по факсу та/або електронній пошті. Рахунки виставляються виконавцем з урахуванням можливої компенсації за попередній місяць. Мотивовані заперечення замовника по виставлених рахунках направляються виконавцю до 10 числа кожного місяця, за попередній місяць. Оригінали рахунків, направляються виконавцем замовнику поштовим зв’язком протягом 5 робочих днів по закінченню календарного місяця в якому надавалися послуги.

Сторонами, Додатками № 1 та № 2 до договору, затверджено форму акту приймання послуг по підключенню та форму акту приймання послуг з передачі даних. Також, Додатком № 3 до договору сторонами було затверджено замовлення на телекомунікаційну послугу, яким визначено, що вартість послуги по підключенню становить 19 600,00 грн., а щомісячна вартість надання послуг по передачі даних становить 11 760,00 грн.

Додатком № 4 до договору сторонами було визначено вид телекомунікаційної послуги, опис та умови надання, в результаті чого протягом листопада 2007 року – січня 2008 року позивач надав послуги по підключенню та передачі даних Київ –Вінниця на загальну суму 48031,61 грн.

Позивачем 01.11.2007 року було складено та направлено на адресу відповідача акт виконаних робіт на суму 19 600,01 грн., який був прийнятий товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна Спілка", про що свідчить підпис та відтиск печатки відповідача на акті. Відповідач оплатив 19 600,01 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 27.09.2007 року.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 20.11.2007 року, 15.12.2007 року та 10.01.2008 року позивачем на підставі замовлення було виписано та направлено на адресу відповідача рахунки-фактури № КВ 90/07-1 на суму 11760,00грн., № КВ 90/07-2 на суму 11 760,00 грн. та № КВ 90/07-3 на суму 4 911,61 грн. відповідно. Направлення листів підтверджується касовими чеками. За наслідком надання послуг на виконання умов договору та замовлення протягом кожного місяця позивачем на виконання вимог п.п. 4.3.1, 4.3.2 договору складалися та направлялися на адресу відповідача акти виконаних робіт, зокрема: акт виконаних робіт за листопад 2007 року від 30.11.2007 року на суму 11 760,00 грн., акт виконаних робіт за грудень 2007 року від 04.01.2008 року на суму 11 760,00 грн. та акт виконаних робіт в період з 01 по 23 січня 2008 року від 23.01.2008 року на суму 4911,61 грн., дані акти підписані та скріплені печаткою відповідача, повернуті позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги за Договором на суму 48031,61 грн. (19 600,00 грн. –підключення, 11 760,00 грн., 11 760,00 грн., 4 911,61 грн. –передача даних у період з листопада 2007 року по січень 2008 року).

Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Послуги з підключення на суму 19 600,00 грн. оплачені відповідачем 27.09.2007 року згідно п. 8.1 договору (оплачено 19 600,01 грн., тобто на 0,01 грн. більше вартості наданих послуг).

Відповідно до п. 8.2 договору оплата щомісячної вартості послуги з передачі даних здійснюється замовником авансом до 30 числа місяця в якому надаються послуги на підставі копій рахунків, що направляються замовнику по факсу та/або електронній пошті.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

20.11.2007 року, 15.12.2007 року та 10.01.2008 року позивачем на підставі замовлення було виписано та направлено на адресу відповідача рахунки-фактури № КВ 90/07-1 на суму 11760,00грн., № КВ 90/07-2 на суму 11 760,00 грн. та № КВ 90/07-3 на суму 4 911,61 грн. відповідно, що відповідає погодженій сторонами в Додатку №3 щомісячній вартості надання послуг по передачі даних.

Таким чином, грошове зобов’язання відповідача по оплаті наданих згідно договору послуг у листопаді 2007 року мало бути виконано до 30.11.2007 року, у грудні 2007 року –до 30.12.2007року та у січні 2008 року – до 30.01.2008 року, оскільки, відповідачем за послуги підключення сплачено 19 600,01 грн., що на 0,01грн. більше вартості таких послуг, то переплата зараховується в оплату наданих послуг по передачі даних в листопаді 2007 року. Також, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 28 431,60 грн. за надані послуги, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ «Судафон» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інвестиційна Спілка" основної заборгованості у розмірі 28 431,60 грн. є правомірними та обґрунтованими, та правомірно задоволені судом. Також, правомірно відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення боргу у розмірі 0,01 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 793 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 9.6.1 договору у випадку несвоєчасної оплати замовником рахунків виконавця у відповідності зі статтею 8 договору, виконавець вправі стягнути з замовника пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Здійснивши перерахунок від встановленої суми заборгованості, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1 398,50 грн. та інфляційних втрат у розмірі 8 378,11 грн.

Твердження апелянта про те, що між сторонами не було узгоджено строк дії договору та вказаний договір є неукладеним, колегією суддів вважається необгрунтованм та таким, що спростовуються матеріалами справи, оскільки ст. 3 договору, сторони погодили термін дії та вступ останнього в силу.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необгрунтованми та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 15.03.2010 року у справі № 48/401 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 48/401 повернути до господарського суду міста Києва.

          3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

31.05.10 (відправлено)