Постанова № 10064138, 20.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2010                                                                                           № 27/336

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Зеленіна В.О.

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – Олійник В.В., довіреність б/н від 20.10. 08 р.;

Федоренко І.Л., довіреність б/н від 02.03. 10 р.;

від імені ТОВ Русь Інтернешнл” – Дегтяр В.М., директор

(паспорт серія МЕ №865740 виданий Подільським РУГУМВС України в м. Києві 06.03. 08 р.);

від імені ТОВ Русь Інтернешнл” – Буланова О.М., довіреність

б/н від 27.11. 09 р.;

від третьої особи – Олійник В.В., довіреність б/н від 25.10.07 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Русь Інтернешнл”

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.09.2007

у справі № 27/336 ( .....)

за позовом                               Приватного підприємства (ПП) “Веста-Сервіс”

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Русь Інтернешнл”

третя особа без самостійних вимог на предмет спору:           Приватне підприємство (ПП) “Будівельна компанія “Олександрія”

про                                                   стягнення 212 261,84 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Русь Інтернешнл”

до Приватного підприємства “Веста-Сервіс”

про визнання недійсним договору для

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 01-06/06 від 01.06.2006 року у розмірі 212261 грн. 84 коп., яка складається з 189 700грн. 00 коп. основного боргу. 18118 грн. 19 коп. інфляційних витрат та 3% річних у сумі 4443 грн. 66 коп.

До прийняття рішення по суті, а саме, 05.09.2007 року відповідачем була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої він просить суд визнати Договір № 01-06/06 від 01.06.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» та Приватним підприємством «Будівельна компанія «Олександрія», недійсним з моменту його укладення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2007 року у справі №27/336 первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 4, код 32380281) на користь Приватного підприємства «Веста - Сервіс» (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10, код 35134978) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення. - основний борг у сумі 189700 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 18118 грн. 19 коп., 3% річних в сумі 4443 грн. 66 коп., державне мито в сумі 2122 грн. 62 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмолено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Русь Інтернешнл” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову Приватного підприємства (ПП) “Веста-Сервіс” відмовити повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Русь Інтернешнл” задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення суд першої інстанції неповністю з’ясував обставини справи, також судом були порушенні норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Зокрема скаржник посилається на те, що висновок суду викладений в рішенні господарського суду про те, що Договір №01-06/06 від 01.06.2006 року укладено сторонами з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України, оскільки головного інженера Білойвана А.Г. керівництво відповідача уповноважило на підписання зазначеного договору довіреністю №09 від 12.01.2006 року не відповідає обставинам справи, крім того, господарський суд міста Києва визнав встановленими обставини, які не доведені в установленому законом порядку.

Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного господарського суду матеріали справи № 27/336 були передані для здійснення апеляційного провадження судовій колегії у складі головуючого судді Зеленіна В. О., суддів Буравльова С. І., Рєпіної Л. О. Розгляд справи було призначено на 18.02.2009 р.

13.02.2009 року справа №27/336 була скерована до Вищого господарського суду України відповідно до запиту №03.03-04/625/442 від 10.02.2009 року.

27.03.2009 року справа №27/336 була повернута з ВГС України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 року розгляд справи було призначено на 15.04.2009 року.

15.04.2009 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.04.2009 року.

23.04.2009 року відбулось виїзне засідання, по вул. Госпітальна, 4, м. Київ, під час якого, колегія суддів оглянула ремонтно-оздоблювальні роботи поверхні гранітного покриття в аванзалі конференц-залу готельного комплексу «Русь». Розгляд справи було відкладено 20.05.2009 року.

20.05.2009 року в судовому засіданні була оголошена перерва до 28.05.2009 року, оскільки представником третьої особи було заявлено відвід колегії суддів у складі Зеленіна В.О., Репіної Л.О., Синиці О.Ф.

Ухвалою в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2009 року у справі №27/336 заяву Приватного підприємства “Будівельна компанія “Олександрія” про відвід колегії суддів у складі Зеленін В.О. - головуючий суддя, судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф. у справі №27/336 відхилено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 року розгляд справи було відкладено, оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився, на 17.06.2009 року.

17.06.2009 року у справі №27/336 було зупинено справдження у справі та призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково –дослідному інституту судових експертиз на вирішення якої були поставленні наступні питання:

1.Яким саме покриттям оздоблений аванзал конференцзалу готельного комплексу “Русь”?

2.Чи був цей матеріал відшліфований і відполірований до монтажу при його виробництві, або набув таких якостей після проведення робіт з шліфування та полірування при його первинній установці на поверхні аванзалу конференцзалу готельного комплексу “Русь”?

3.Чи були проведені, на вище вказаному матеріалі поверхні аванзалу конференцзалу готельного комплексу “Русь”, ремонтно–оздоблювальні роботи (шліфування, полірування) значно пізніше після первинного монтажу?

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №5888, щодо питань поставлених експерту, були надані висновки:

1.          Покриття підлоги аванзалу конференцзалу готельного комплексу «Русь», що знаходиться по вул. Госпітальній, 4 в м. Києві, влаштоване з полірованих гранітних плит.

2.          Шліфування і полірування гранітних плит, використаних для влаштування вказаного покриття підлоги, було виконане при його виробництві, отже до встановлення на поверхні підлоги аванзалу конференцзалу готельного комплексу «Русь».

3.          Шліфування і полірування гранітних плит, використаних для влаштування вказаного покриття підлоги, під час первинної установки та під час подальшої експлуатації не проводилося.

18.06.2009 року до відділу документального забезпечення КАГС директором Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Русь Інтернешнл” Дегтярем В.М. була подана заява про відмову від апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 100 ГПК України, ч. 6 ст. 22 ГПК України колегія суддів не приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Русь Інтернешнл” в особі директора Дегтяра В.М. від апеляційної скарги, оскільки ці дії, порушують права і охоронювані законом інтереси відповідача, оскільки відповідно до оспорюваного рішення з останнього було стягнуто 212261,84 грн.

Розпорядженнями голови Київського апеляційного господарського суду склад суду неодноразово змінювався. Розгляд справи було доручено у наступному складі: головуючийсуддя:БаранецьО.М.,суддіЗеленінВ.О.,ЧорнаЛ.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року у справі №27/336 було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.04.2010 року.

27.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 20.05.2010 року на 12-20 год. У зв’язку з зобов’язанням сторін надати для огляду, оригінал договору №01-06/06 від 01.06.2006 року, акт виконаних підрядних робіт за червень 2006 року, також надати суду до дня слухання, письмові пояснення щодо експертного висновку №5888 судової будівельно-технічної експертизи.

20.05.2010 року до відділу документального забезпечення КАГС від представника позивача надійшла заява з пропозицією відповідачу укладення мирової угоди. Представник відповідача Буланова О.М. заперечував проти вищезазначеної заяви, Дегтяр В.М. підтримав зазначену заяву. Колегія судді відхилила заявлене клопотання, оскільки мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Так як сторони не погодили всі умови для укладання мирової угоди, то колегія не знайшла підстав для задоволення даної заяви. Оскільки, затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду з відповідної справи, що допускається виключно з підстав, передбачених статтею 104 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.06.2007 року між Приватним підприємством "Веста сервіс" (надалі - новий кредитор) та Приватним підприємством «Будівельна компанія «Олександрія» (надалі -первісний кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 02-06/2 (надалі Договір), за умовами якого до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

Відповідно до п. 1.2 Договору, новий кредитор набув права вимагати від боржника сплати заборгованості, у розмірі 189 700 грн. 00 коп., за неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором № 01-06/06 від 01.06.2006 року у тому числі з урахуванням штрафних санкцій та інфляційних витрат.

Сторони узгодили, що право вимоги перейшло до нового кредитора з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Договору, тобто з 02.06.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2006 року між Приватним підприємством «Будівельна Компанія «Олександрія» (надалі          підрядник) в особі директора Вершковського В.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (надалі - замовник) в особі головного інженера Білойвана А.Г., який діяв на підставі Довіреності від 12.01.2006 року, було укладено Договір № 01-06/06 від 01.06.2006 року, який за своєю правовою природою відносить до договору підряду.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним Договору № 01-06/06 від 01.06.2006 року з підстав підписання: його не уповноваженою особою зі сторони: відповідача необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною другою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 246 ЦК України: встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Оспорюваний Договір № 01-06/06 від 01.06.2006 року скріплено печаткою відповідача та підписано від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл" головним інженером Білойваном А.Г., який діяв на підставі довіреності від 12.01.2006 року.

В матеріалах справи міститься копія довіреності № 09 від 12.01.2006 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл" в особі генерального директора В.М.Байдан уповноважило головного інженера Білойвана А.Г. діяти від імені товариства укладати і підписувати власним підписом господарські цивільно-правові договори, акти приймання-передачі та отримувати від контрагентів документи, що стосуються виконання договорів. Зазначена довіреність видана без права передоручення строком на один рік і діє до 12 січня 2007 року. Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином, відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено, що Договір № 01-06/06 від 01.06.2006 року підписано не уповноваженою ним особою, тому зустрічні позовні вимоги про визнання Договору № 01-06/06 від 01.06.2006 року недійсним є безпідставними, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив в їх задоволенні.

Стосовно первісних позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача необхідно зазначити таке.

Позивач стверджує, що на виконання умов зазначеного Договору підрядник за дорученням замовника здійснив ремонтно-оздоблювальні роботи поверхні гранітного покриття в аванзалі конференц зала готелю «Русь», про що було складено акт приймання-передачі підрядних робіт № 15/06 від 30.06.06 р. (за формою КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт № 15/06 від 30.06.06 р. (за формою КБЗ).

Але, суд не може погодись з таким твердженням, виходячи з наступного.

Відповідно до висновку експертизи № 5888, шліфування і полірування гранітних плит, використаних для влаштування вказаного покриття підлоги, було виконане при його виробництві, отже до встановлення на поверхні підлоги аванзалу конференцзалу готельного комплексу «Русь» і шліфування і полірування гранітних плит, використаних для влаштування вказаного покриття підлоги, під час первинної установки та під час подальшої експлуатації не проводилося.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами. Дослідивши наявний в матеріалах справи висновок експертизи № 5888, слід зазначити, що експертом було детально розглянуті питання та надано обґрунтовані відповіді з чим і погоджується колегія суддів.

Отже, суд приходить до висновку, що ПП «Будівельна компанія «Олександрія» ремонтні роботи не проводило.

Також, суд зазначає, що в судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2010 року представник відповідача надав суду для огляду документи, які витребовувались ухвалою від 27.04.2010 року, а саме акт виконаних підрядних робіт за червень 2006 року, і так як на даному акті (оригіналі) не містилося дати підписання документу, хоча в матеріалах справи міститься завірена копія позивача з датою 30.06.2006 року, тому суд вважає, що даний акт не є доказом того, що підрядні роботи позивачем виконувались. Оскільки, акт виконаних робіт повинен бути у обох сторін в двох однакових примірниках.

Колегія суддів зазначає, що в акті виконаних робіт № 15/06Р позивач зазначив, що останнім були понесенні витрати на за робітню плату працівникам та вартість експлуатації машин, але позивач не надав та в матеріалах справи відсутні належні докази понесених витрат (копії платіжних документів, відомостей про сплату заробітної плати робітникам, оплату оренди, доставки шліфувального станка, податкові звіти та інше), з огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що в позові Приватного підприємства (ПП) “Веста-Сервіс” належить відмовити повністю.

Згідно п.п. 1 і 2 ст. 317 ГК України будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Саме така обставина і передбачена умовами договору, тобто відповідач зобов’язаний розрахуватися за виконанні роботи з позивачем після виконання робіт останнім.

Отже, враховуючи вищенаведене, так, як роботи щодо шліфування і полірування гранітних плит, використаних для влаштування вказаного покриття підлоги, під час первинної установки та під час подальшої експлуатації не проводилися, тоді враховуючи наведену статтю ЦК України, відповідач не повинен розраховуватись за вказані роботи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про скасування рішення господарського суду від 11.09.2007 року у справі №27/336 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 212261 грн. 84 коп.

Колегія суддів зазначає, що з позивача не може бути стягнуто на користь відповідача витрат пов’язаних з проведенням у справі експертизи 2000,00 грн., оскільки позивачем не було надано належних доказів оплати експертизи, а саме оригіналу платіжного доручення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду м. Києва від 11.09.2007 р. у справі № 27/336 в частині задоволення первісного позову скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення. В позові Приватного підприємства (ПП) “Веста-Сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Русь Інтернешнл” про стягнення 212 261,84 грн. відмовити повністю.

2.          В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 11.09.2007 р. у справі №27/336 залишити без змін.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Веста - Сервіс» (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10, код 35134978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 4, код 32380281) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення – 1061 грн. 31 коп. державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.

4.          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

5.          Справу № 27/336 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Зеленін В.О.

27.05.10 (відправлено)