Рішення № 100640998, 18.10.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2021 Провадження №2/425/5/21

Справа №425/2831/19

м.Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Москаленко В.В.

за участю секретаря судових засідань- Окрошко О.О.

представника позивача - Дегтярьова Є.В.,

представника відповідача - Толокольнікова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором встановив:

15.08.2019 представник Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача, який уточнив 02.10.2019, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 14.12.2006 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №565/17-ПК39/06, відповідно до якого відповідач зобов,язується в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.

14.06.2010 Акціонерний- комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а 09.08.2018 ПАТ «Укрсоцбанк» перейменовано в Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов,язання належним чином не виконала, в результаті чого, станом на 18.06.2019, має заборгованість у сумі 408035,51 грн., з яких: 193772,95 грн- строкова заборгованість; 74620,72 грн.- прострочена заборгованість; 369,04 грн.- строкова заборгованість по нарахованим процентам; 139272,80 грн.- прострочена заборгованість по нарахованим процентам. На вимоги банку відповідач заборгованість не сплатила.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 408035,51 грн. та судовий збір у розмірі 6120,55 грн.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.10.2019 прийнято до розгляду цю позовну, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.11.2019 до суду надійшов відзив, у якому відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки кредитного договору №565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 вона не укладала і кредитні кошти не отримувала. Крім того зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості,тобто строк позовної давності ( а.с.124-126).

06.12.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що кредитний договір №565/17-ПК39/06 між позивачем та відповідачем було укладено 14.12.2006 і відповідач отримала кредитні кошти, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по особовому рахунку відповідача. Також зазначає, що сторони визначили як строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов,язань за кредитами та процентами за користування ними ( п.7.3.), кінцевий строк повернення кредиту - до 12 листопада 2032 року ( п.1.1.1.), так і строки виконання зобов,язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно у розміри та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, а також строки дострокового повернення кредиту та сплати відсотків. Строк ( термін) виконання зобов,язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк ( термін) виконання ними зобов,язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши що він діє до повного виконання вказаного зобов,язання з кінцевим строком погашення до 12 листопада 2032 року ( п.1.1.1.). Оскільки кошти за кредитним договором відповідачем у належному розмірі повернуто не було, кредит, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню в відповідача. Стосовно спливу строку позовної давності вказав, що якщо строк позовної давності пропущений до окремих чергових платежів, то він не є порушеним до інших платежів, що знаходяться в межах позовної давності. Просить позов задовольнити в повному обсязі ( а.с.152-153).

Також, 06.12.2019 представник позивача надав суду заяву про заміну сторони на її правонаступника.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.12.2019 клопотання представника позивача про заміну сторони на її правонаступника задоволено, замінено позивача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», призначено справу до розгляду в режимі відеоконференції з викликом сторін, проведення якої доручено Краматорському міському суду Донецької області.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 01.04.2020 відкладено судове засідання з розгляду цієї справи. Постановлено витребувати в АТ «Альфа-Банк» оригінали документів, а саме: кредитного договору №565/17-ПК39/06 від 14.12.2006, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ; довідку або виписку про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_1 , відкритому на підставі вказаного кредитного договору; оригінал заяви ОСОБА_1 про видачу готівки; оригінал документу, який підтверджує отримання ОСОБА_1 готівки у вказаній представником позивача сумі ( кредитних коштів), а також інші документи, які містять підпис ОСОБА_1 стосовно отримання нею кредиту.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 20.07.2020 витребувано в АТ «Альфа-Банк» виписку по кредитному договору №565/17-ПК39/06 від 14.12.2006, укладеному між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 за період з січня 2014 по липень 2020.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.10.2020 витребувано в АТ «Альфа-Банк» касові документи , які складалися під час здійснення операції 14.07.2017 щодо сплати відповідачем в рахунок погашення заборгованості по процентам по кредитному договору № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 в розмірі 05 гривень, а також по всім іншим операціям з оплати заборгованості, вказаними в наданій позивачем довідці про розмір заборгованості станом на 01.09.2020.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 27.05.2021 постановлено зупинити провадження у цій справі ,призначено судову почеркознавчу(графологічну) експертизу .

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 01.07.2021 поновлено провадження у цій справі .

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав суду аналогічні пояснення по суті заявлених вимог, пояснив, що отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується наданими до матеріалів справи заявою про видачу готівки та заявою відповідача про виконання реструктуризації її боргу за кредитним договором №565/17-ПК39-06 від 14.12.2006. Пояснив,що строк звернення до суду не пропущено , тому що відповідачка перервала його шляхом сплати 05 гривень в рахунок виконання зобов`язань по кредитному договору - 14.07.2017 .Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову у зв,язку з пропуском строку позовної давності.Представник відповідачки пояснив,що приймаючи до уваги положення п.4.4. договору про внесення змін № 1 від 13.11.2012,право вимоги про виконання порушеного зобов`язання виникло у позивача з 13.02.2013 до 13.02.2016.Заяву на переказ готівки , з якої вбачається, що ОСОБА_1 внесла 14.07.2017 оплату в розмірі 05 гривень у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, не можна брати до уваги,оскільки позивач не могла 14.07.2017 здійснювати платіж в місті Києві ,оскільки в цей час знаходилась у м.Рубіжному та доглядала за чоловіком, який перебував в лікарні в тяжкому стані.Крім того,сам факт платежу є сумнівним ,підпис на заяві не являється підписом відповідачки ,що підтверджено поясненнями експерта.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що в липні 2017 він працював в поліклініці та завідував відділенням ЛОР Рубіжанської міської лікарні. ОСОБА_3 перебував на лікуванні у вказаному відділенні ,знаходився в дуже тяжкому стані ,він потребував постійного догляду та допомоги. Його дружина ОСОБА_1 постійно перебувала у відділенні і доглядала за чоловіком.

Експерт у судовому засіданні пояснив ,що питання щодо підпису на заяві на переказ готівки № FJB1719503100171, з якої вбачається, що ОСОБА_1 внесла 14.07.2017 оплату в розмірі 05 гривень у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 ним не вирішувалось,оскільки цей підпис неспівставний зі зразками почерку ОСОБА_1 ,які надані у якості порівняльного матеріалу. Крім того,в зазначеному підписі відсутні букви,що унеможливлює співставлення вказаного підпису з підписом у якому букви є.

Суд, заслухавши усіх учасників справи, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 14.12.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та відповідачем було укладено кредитний договір №565/17-ПК39/06, відповідно до п.1.1 якого, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 39600,00 доларів США, зі сплатою 13,0% річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п.2.6 цього Договору та щомісячним погашенням суми заборгованості за кредитом до повного погашення боргу з кінцевим терміном погашення до 14.12.2016. Згідно п.п.1.3, 1.3.1. цього договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов,язань щодо погашення кредиту , сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає з позичальником в день укладення цього договору, іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель ОСОБА_3 передає кредитору в іпотеку вбудоване нежиле приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 243710,00 грн. (том 1 а.с.6-8, 64-68).

Вимогою про погашення заборгованості за договором кредиту від 18.07.2019 позивач повідомив відповідача, що вона повинна в триденний термін виконати порушене зобов,язання за договором кредиту № 565/17-ПК39/06 і сплатити суму боргу та нараховані проценти (том 1 а.с.107).

Станом на 18.06.2019 заборгованість відповідача за кредитним договором № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 складає 408035,51 грн., з яких: строкова заборгованість -193722,95 грн.; прострочена заборгованість - 74620,72 грн.; строкова заборгованість по нарахованих % - 369,04 грн.; прострочена заборгованість по нарахованих % - 139272,80 грн. (розрахунок заборгованості - том 1 а.с.5)

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Під виконанням зобов`язання розуміються вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов`язків, що випливають із зобов`язання. Належне виконання зобов`язання передбачає виконання зобов`язання в належний строк.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до висновку експерта Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.06.2021 № СЕ-19/113-21/4111-ПЧ, який було надано суду на виконання ухвали суду від 31.03.2021 про призначення судової почеркознавчої (графологічної) експертизи вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 у документах: договорі кредиту № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006- виконано ОСОБА_1 ; у додатковій угоді № 1 від 19.06.2009 про внесення змін до договору кредиту № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 - виконано ОСОБА_1 ; у додатковій угоді № 3 від 13.08.2010 про внесення змін до договору кредиту № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 - виконано ОСОБА_1 ; у договорі про внесення змін № 1 від 13.11.2012 до договору кредиту № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 - виконано ОСОБА_1 ; у договорі про внесення змін № 2 від 13.11.2012 до договору кредиту № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006- виконано ОСОБА_1 ; у заяві на переказ готівки № FJB1719503100171 - не вирішувалось у зв,язку з неспівставністю досліджувального підпису ОСОБА_1 , наявних у якості порівняльного матеріалу ( різна транскрипція) ( том 2 а.с.230-248).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 та договори про внесення змін до цього договору, які підписані особисто відповідачкою ОСОБА_1 .

Представник відповідачки після ознайомлення з вказаним висновком експерта не заперечував проти того,що між сторонами дійсно був укладений кредитний договір за яким відповідачка отримала кредитні кошти.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти укладення кредитного договору між сторонами,отримання відповідачкою кредитних коштів.

Розрахунок заборгованості відповідачкою та її представником не оспорювався, власного контррозрахунку заборгованості вони також не представили суду.

За таких обставин ,суд вважає позовні вимоги обґрунтованими .

Але, відповідачка у своїй заяві та її представник у судовому засіданні заявили клопотання про застосування строку позовної давності.

Розглянувши це клопотання,суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність тривалістю один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частин 1 та 5 статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи матеріали справи та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ( а.с.-76-78) вбачається, що починаючи з грудня 2012 року відповідачка не сплачувала кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Підпунктами 3.3.8,3.39 договору кредиту визначено обов`язок позичальника сплачувати проценти за використання кредиту в порядку визначеному п.п.2.4.,2.5.,цього договору та своєчасно та в повному обсязі погашати кредит віз нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.п.1.1 цього договору.

Пунктом 4.5 договору кредиту визначено,що у разі невиконання(неналежного виконання)позичальником обов`язків ,визначених п.п.3.3.8,3.3.9 цього договору , протягом більше ніж шістдесяти календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив. У зв`язку із чим відповідач, протягом одного робочого дня, була зобов`язана погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Пунктом 7.4. договору кредиту передбачено,що у разі настання обставин,визначених п.п.3.2.3.,4.4.,4.5.,5.4.,цього договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та,відповідно,позичальник зобов`язаний погасити кредит,сплатити проценти за фактичнипй час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Пунктом 4.4 договору про внесення змін № 1 від 13.11.2012 до договору кредитування № 565/17-ПК39/06 визначено, що сторони домовились, що у разі невиконання ( неналежного виконання) позичальником обов,язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8 протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив , та позичальник зобов,язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.(том1 а.с.72).

Згідно п.1.3 Договору про внесення змін № 2 від 13.11.2012 до договору кредитування № 565/17-ПК39/06, заборгованість за кредитом на 13.11.2012 складає 288,854,19 грн. (том 1 а.с.79).

Враховуючи, що зобов`язання за договором кредиту відповідачка не виконала протягом 90 днів з моменту укладення договору про внесення змін № 1 до договору кредиту № 565/17-ПК39/06 від 13.11.2012,після цього протягом одного календарного дня не виплатила кредит в повному обсязі , то приймаючи до уваги положення п.4.4. договору про внесення змін № 1 від 13.11.2012, починаючи з 13.02.2013 у позивача виникло право звернення за захистом своїх прав до суду протягом трьох років ,тобто до 13.02.2016.

Доводи представника позивача про переривання перебігу позовної давності у зв`язку зі сплатою відповідачкою 14.07.2017 в рахунок погашення заборгованості по кредиту 05 гривень , не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07. 2017 здійснено погашення по кредиту в розмірі 05 гривень(т.2 а.с.148).

Під час розгляду справи представник відповідачки категорично заперечував факт визнання позичальником свого боргу, у тому числі сплати грошових коштів у розмірі 05 гривень 14.07.2017.

В зв`язку з цим ,суд вважає необхідним зазначити,що відповідачка знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (свідоцтво про укладення шлюбу-а.с.187).

ОСОБА_3 з 13.07.2017 по 20.07.2017 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні ЛОР Рубіжанської центральної міської лікарні,що підтверджується епікризом(а.с.188).

Суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_2 ,який на той момент займав посаду завідуючого відділення ЛОР про те,що ОСОБА_3 перебував в тяжкому стані ,потребував постійного догляду ,який йому забезпечувала дружина ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає підтвердженим той факт,що 14.07.2017 відповідачка не могла перебувати в місті Кієві і здійснювати платіж за кредитом в сумі 5 грн.

Крім того,суд не вважає вірогідною думку про поїздку відповідачки до міста Києва з метою уплати грошової суми в розмірі 05 гривень ,в той час як в місті Рубіжному здійснювало свою діяльність відділення банку .

Суд також бере до уваги пояснення експерта,що в підпису на заяві на переказ готівки № FJB1719503100171, з якої вбачається, що ОСОБА_1 внесла 14.07.2017 оплату в розмірі 05 гривень у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 565/17-ПК39/06 від 14.12.2006 відсутні букви,що унеможливлює співставлення вказаного підпису з підписом у якому букви є,а саме таким є підпис ОСОБА_1 .

Таким чином, представник позивача будь-яких доказів, що платіж 14.07.2017 був здійснений саме відповідачкою з метою погашення існуючої заборгованості за договором кредиту не надав, а судом такі обставини не встановлені.

Враховуючи наведене , у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 14.07.2017 вчинила дії, які свідчать про визнання її боргу перед банком.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 15.08.2019, в той час як загальний строк позовної давності сплив 13.02.2016 .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Альфа-Банк» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом не підлягають задоволенню в зв`язку зі спливом позовної давності.

Керуючись ст.ст. 526, 549,553, 554,611, 612,628,638,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 265-268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити Акціонерному товариству «Альфа-Банк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в зв`язку зі спливом позовної давності .

Повний текст рішення складено 23.10.2021.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васелківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 ,, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: В.В. Москаленко